20 серпня 2014 року м. Київ В/800/3865/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Цвіркуна Ю.І. - суддя-доповідач,
Кошіля В.В., Моторного О.А., Рибченка А.О., Сіроша М.В.,
розглянувши заяву Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів
про перегляд Верховним Судом України ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 17.07.2014 року у справі №2а-0870/9623/11 Запорізького окружного адміністративного суду
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів
про скасування податкового повідомлення-рішення,
встановив:
Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів звернулась із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 17.07.2014 року у справі №2а-0870/9623/11 Запорізького окружного адміністративного суду, якою у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29.11.2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 року у справі № 2а-0870/9623/11 відмовлено.
У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст.ст. 7, 9, 11, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, та процесуального права, а саме: пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198, п.п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України.
Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує на ухвали Вищого адміністративного суду України: від 07.11.2012 року №К-24613/10, від 16.10.2013 року №К/800/44495/13, від 07.06.2012 року №К/9991/28974/11, постанову Вищого адміністративного суду України від 24.01.2013 року №К-31852/10, постанову Верховного Суду України від 27.03.2012 року .
Згідно із статтею 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.
У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 КАС України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України»).
Однак, як вбачається зі змісту поданих судових рішень та рішень судів попередніх інстанцій у справі №2а-0870/9623/11 Запорізького окружного адміністративного суду, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд, та справах, на які посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними.
Крім того, не може бути підставою для допуску справи до провадження Верховного Суду України рішення, яким суд касаційної інстанції направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, що свідчить про неповноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи для правильного вирішення спору та про недослідження всіх доказів.
До рішень, на які може бути зроблено посилання для підтвердження підстав, установлених пунктом 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, не належать рішення Верховного Суду України, ухвалені після 30 липня 2010 року, та судові рішення, ухвалені до 30 липня 2010 року судовими палатами в адміністративних та господарських справах Верховного Суду України і Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України, яка за винятковими обставинами переглядала рішення колегій Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, ухвалених у касаційному порядку, а також за винятковими обставинами рішення апеляційних судів як касаційних (пункт 5 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України»).
Отже, не може бути підставою для перегляду судових рішень постанова Верховного Суду України від 27.03.2012 року у справі за позовом Приватного підприємства «Ангара» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві (за участю прокуратури м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення та здійснення відшкодування з податку на додану вартість, прийнята за винятковими обставинами.
Крім того, враховуючи вимоги статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, посилання заявника на порушення судом касаційної інстанції норм процесуального права не є підставою для допуску справи до перегляду.
Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.
Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Відмовити Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів в допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 17.07.2014 року у справі №2а-0870/9623/11 Запорізького окружного адміністративного суду за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.
Судді Ю.І.Цвіркун
В.В.Кошіль
О.А.Моторний
А.О.Рибченко
М.В.Сірош