14 серпня 2014 року м. Київ К/9991/68470/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Донця О.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 03 квітня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі Автономної Республіки Крим, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, про визнання дій протиправними та скасування розпорядження,
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі Автономної Республіки Крим, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, про визнання протиправними дій щодо припинення виплати пенсії з 01.01.2012; скасування розпорядження від 12.12.2011 №142206 про припинення виплати пенсії та зобов'язання поновити виплату пенсії.
Позовні вимоги мотивовано тим, що спірне розпорядження та дії відповідача порушують його право на отримання пенсії, призначеної йому як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Постановою Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 03 квітня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року, в задоволенні позову відмовлено.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в провадженні слідчого СВ Євпаторійського МВ при ГУ МВС України в АРК на момент розгляду справи перебувала кримінальна справа №11005221201 за фактом скоєння злочину, передбаченого частиною 3 статті 190 Кримінального кодексу України, в ході якої проводиться перевірка правомірності отримання ОСОБА_2 пенсії як особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
27.12.2011 слідчим СВ Євпаторійського МВ при ГУ МВС України в АРК на адресу Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі Автономної Республіки Крим направлено подання в порядку статті 23-1 КПК України про вжиття заходів щодо зупинення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_2, призначену у відповідності до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з метою перешкоджання збільшення матеріальних збитків.
За результатами розгляду вказаного подання розпорядженням начальника Управління Пенсійного фонду України в м. Саках та Сакському районі Автономної Республіки Крим від 29.12.2011 №142206 ОСОБА_2 зупинено виплату пенсії з 01.01.2012.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач приймаючи спірне розпорядження діяв в межах наданих йому повноважень та на виконання вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з вказаними висновками судів попередніх інстанцій, вважаючи при цьому за необхідне зазначити наступне.
Згідно з частиною першою статті 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" територіальні органи Пенсійного фонду України наділені правом своїми рішеннями припиняти виплату пенсії у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до Положення про комісію для розгляду спірних питань, пов'язаних з призначенням (перерахунком), виплатою пенсій, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, зареєстрованого Міністерством юстиції України 21.05.2002 за N442/6730, територіальний орган Пенсійного фонду України, має право на припинення виплати пенсії.
За приписами статті 23-1 КПК України (1960 року, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) орган дізнання, слідчий, прокурор, встановивши причини і умови, що сприяли вчиненню злочину, вносять у відповідний державний орган, громадську організацію або посадовій особі подання про вжиття заходів для усунення цих причин і умов.
Не пізніш як у місячний строк по поданню має бути вжито необхідних заходів і про результати повідомлено особу, яка надіслала подання.
У разі залишення посадовою особою подання без розгляду орган дізнання, слідчий чи прокурор зобов'язані вжити заходів, передбачених статтями 254 - 257 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Оскільки відповідачем припинено виплату пенсії саме на виконання подання слідчого у кримінальній справі, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Правова оцінка встановлених обставин справи судами першої та апеляційної інстанцій дана вірно, порушень норм матеріального чи процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень судами не допущено.
Згідно з частиною першою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 220-1, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а постанову Сакського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 03 квітня 2012 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута в порядку ст.ст.235-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: