"07" серпня 2014 р. м. Київ К/800/7256/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
суддівОстровича С.Е.
Костенка М. І.
Федорова М. О.
секретаря судового засідання Лисюк І. О.
представники позивача не з'явився
представник відповідача Кулинич К. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУР" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУР" (далі - ТОВ "ГУР") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (далі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси) в якому просить визнання нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року позов ТОВ "ГУР" задоволено.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року апеляційну скаргу ДПІ у Приморському районі м. Одеси залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року - залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій ДПІ у Приморському районі м. Одеси подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "ГУР" у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
ДПІ у Приморському районі м. Одеси з 17.09.2010 року по 20.09.2010 року проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ГУР» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за рахунок платника у банку за червень 2010 року, у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, що декларувалось за період з червня 2009 року по квітень 2010 року. За результатами перевірки складено акт від 06.10.2010 року №11908/23-512/33915277.
Перевіркою встановлено порушення позивачем п.п.7.7.2, п.п.7.7.3. пп.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», внаслідок чого ТОВ «ГУР» неправомірно заявлено суму бюджетного відшкодування по деклараціям за червень 2010 року в розмірі 1191189, 00 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення №0001242350/0 від 20.10.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року у розмірі 1191189, 00 грн.
Перевіркою встановлено, що завищення задекларованого бюджетного відшкодування по декларації за червень 2010 року виникло у зв'язку з тим, що сплата від'ємних значень проводилась у періодах, які передують травню 2010 року. Відповідно, у попередніх періодах ТОВ «ГУР» добровільно відмовилось від бюджетного відшкодування на суму сплачених від'ємних значень попередніх податкових періодів.
Відповідно до п.1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом
Згідно з п.п.7.7.1. п.7.7.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Підпунктом 7.7.2 п.7.7.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.
Відповідно до п.п.7.7.3. п.7.7.ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Відповідно до пп. 7.7.4 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Згідно п.15.3.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181-III заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «ГУР» 19.07.2010 року було подано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси податкову декларацію з ПДВ за червень 2010 року та розрахунок суми бюджетного відшкодування, згідно якого залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду складала 1675516, 00 грн.; частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) - 1191189,00 грн.; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку - 1191189,00 грн. Зазначений залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду виник за період з червня 2009 року по квітень 2010 року. Відповідно акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 06.10.2010 року №11908/23-512/33915277 перевіркою не встановлено порушення ТОВ «ГУР» порядку та строків формування податкового кредиту з податку на додану вартість. При цьому, зміни позивачем задекларованого напряму відшкодування сум ПДВ не встановлено, оскільки з досліджених декларацій з податку на додану вартість ТОВ «ГУР»та додатків до них не вбачається декларування ним отримання бюджетного відшкодування шляхом зарахування належної платнику повної суми бюджетного відшкодування до зменшення податкових зобов'язань по цьому податку в наступних податкових періодах. Так, позивачем декларувалось лише бюджетне відшкодування від'ємного значення з ПДВ на рахунок платника.
Відповідно до п. «а»пп. 7.7.7 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок не встановлено, оскільки зазначена сума була задекларована позивачем до відшкодування.
Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.10.2010 року №0001242350/0 про визначення неправомірно заявленої суми бюджетного відшкодування по деклараціях за червень 2010 року в розмірі 1191189,00 грн. підлягають задоволенню.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ТОВ "ГУР".
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 червня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович
М. І. Костенко
М. О. Федоров