Справа № 466/1870/14 Головуючий у 1 інстанції: Луців-Шумська Н.Л.
Провадження № 22-ц/783/5264/14 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
Категорія: 27
14 серпня 2014 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого-судді: Приколоти Т.І.
суддів: Тропак О.В., Федоришина А.В.
при секретарі: Івановій О.О.
з участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства (ПАТ) "Перший український міжнародний банк" на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 19 червня 2014 року, за позовом ПАТ "Перший український міжнародний банк" до ОСОБА_3, про стягнення заборгованості,-
Рішенням суду позов задоволено частково.
Стягнуто достроково з ОСОБА_3 в користь ПАТ "Перший український міжнародний банк" заборгованість за кредитним договором №5757587 від 25 жовтня 2007 року в розмірі 7745,22 доларів США заборгованості за кредитом, 42,57 доларів США заборгованості за відсотками та 100 доларів США пені.
Вирішено питання судових витрат.
Рішення суду оскаржив позивач. Посилається на те, що вказане рішення не ґрунтується на вимогах закону, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі. Зазначає, що 25 жовтня 2007 року маж банком та відповідачем укладено кредитний договір, згідно якого позивач зобов»язується надати відповідачу кредит в сумі 34539 доларів США. Відповідач зобов»язувався погасити кредит та відсотки по користуванні кредитом в розмірах та в терміни, передбачені кредитним договором, однак свої зобов»язання не виконує, на неодноразові претензії про повернення боргу не реагує.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.
Судом встановлено, що 25 жовтня 2007 року ЗАТ "Перший український міжнародний банк" (тепер-ПАТ "Перший український міжнародний банк») та ОСОБА_3 уклали кредитний договір № 5757587.
Відповідно до п. 1.1,1.2,1.5 цього договору позивач зобов'язується надати позичальнику кредит у сумі 34 539,00 доларів США, а позичальник в свою чергу, зобов'язується використати його за цільовим призначенням, а саме на купівлю автомобіля марки Mitsubishi, марка Outlander 2.4, 2007 р.в. та повернути суму кредиту та проценти за ним в розмірі 11,50% річних до 25 жовтня 2014 року.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначається в договорі.
У п. 3.1 договору кредиту встановлено, що сплата процентів позичальником здійснюється в строки передбачені графіком повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, відповідно до додатку №1.
Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням проведеним належним чином.
Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Позивач свої обов'язки перед позичальником виконав, надавши відповідачу кредит в сумі 34 539,00 доларів США.
Відповідач свої зобов'язання перед позивачем у повному обсязі не виконав.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 через деякий час після укладення договорів кредиту став періодично порушувати графіки погашення кредиту, не сплачував кредит та відсотки у визначеному договором розмірі. Внаслідок цього у нього утворилася заборгованість.
Отже, відповідачем зобов'язання за кредитним договором не виконано належним чином.
Згідно кредитного договору передбачено, що у разі недотримання позичальником умов цього договору, банк має право вимагати дострокового повернення одержаних кредитів, сплати нарахованих за ними процентів, відшкодування збитків, заподіяних банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов цього договору, а позичальник зобов'язується достроково погасити заборгованість за одержаним кредитом та сплатити проценти за користування ним, а також пені та штрафи, передбачені цим договором, у разі невиконання зобов'язань передбачених цим договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За умовами ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку загальної заборгованості станом на 13 березня 2014 року заборгованість ОСОБА_3 перед банком складає 7745,22 доларів США суми основного боргу, 42,57 доларів США заборгованість за відсотками, 315,82 доларів США пені, 345,39 доларів США сума штрафів, 15000 грн. сума штрафів за порушення обов'язків щодо поновлення дії договорів страхування.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають значення.
Судом встановлено, що у даному випадку будь-які відомості про нанесення банку збитків у зв'язку неналежним виконанням відповідачами умов договору про надання споживчого кредиту № 5757587 суду не подані. До складу сім»ї відповідача входять троє дітей та двоє онуків, один з яких є дитина-інвалід (ДЦП), відповідач затрачає значні зусилля та кошти для лікування свого внука та допомагає іншим членам сім'ї.
На підставі аналізу наявних у справі доказів суд прийшов до висновку, про стягнення з відповідача в користь позивача заборгованості за кредитним договором в сумі 7745,22 доларів США, заборгованість за відсотками - 42,57 доларів США, пеня в розмірі 100 доларів США.
Висновки суду ґрунтуються на аналізі наявних у справі доказів.
З висновками суду слід погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для скасування рішення суду відсутні, а тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Керуючись ст. 303, п.1 ч.1, ст.307, ст.ст. 308, 313, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 19 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: