номер провадження справи 12/68/14
07.08.2014 Справа № 908/2162/14
Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/2162/14
за позовом: Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат", м. Запоріжжя
до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників", м. Запоріжжя
про стягнення 24632,61 грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Кіктенко О.В., довіреність № 76 від 11.12.13 р.
від відповідача - не з'явився
З метою усунення суперечностей у доводах та доказах сторін, у судовому засіданні 10.07.2014 року відповідно до вимог ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 07.08.2014 року, без винесення процесуального документа суду, за наслідком якого було складено протокол відповідно до вимог ст. 811 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство "Запорізький титано-магнієвий комбінат" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників" про стягнення заборгованості в сумі 24632,61 грн. за договором оренди № 2562/д774 державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» від 31.08.2010 року.
Відповідач у справі - Приватне акціонерне товариство "Завод напівпровідників", надав суду, в порядку ст. 59 ГПК України, відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, мотивуючи свою позицію наступним:
- договір оренди № 2652/д774 від 31.08.2010 року встановлює строки сплати орендних платежів до Державного бюджету, однак, не встановлює строків сплати орендної плати балансоутримувачу;
- за приписами ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, втім на момент подання позовної заяви жодної вимоги про сплату орендних платежів від Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" на адресу Приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників" не надходило;
- вважає, що строк виконання зобов'язання щодо сплати орендних платежів Державному підприємству "Запорізький титано-магнієвий комбінат" не настав, а отже і не було порушення прав позивача. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
На адресу суду 10.07.2014 року від позивача надійшли письмові пояснення відповідно до ст. 22 ГПК України, в яких останній зазначає, що обов'язок з внесення завдатку, передбаченого в п. 3.11. договору оренди № 2652/д774 від 31.08.2010 року, відповідач виконав, сплативши на користь балансоутримувача за договором (Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат») кошти в сумі 2034,00 грн., що підтверджується завіреною копією виписки по рахунках від 11.10.2010 року. Стосовно нарахування орендної плати, яка сплачується на користь балансоутримувача, позивач пояснив, що для вірного відображення у бухгалтерському обліку сум орендної плати балансоутримувачем самостійно нараховувались 30 % орендної плати шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць. Разом з тим, вказує, що факт надання послуг оренди за період: листопад 2012 року, та з березня 2013 року по грудень 2013 року підтверджується підписаними сторонами договору актами здачі-приймання наданих послуг.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, приймаючи до уваги доводи позивача, заперечення відповідача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 31.08.2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області, далі Орендодавець, та Відкритим акціонерним товариством "Завод напівпровідників", далі Орендар, був укладений договір оренди № 2652/д774 державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», далі Договір.
Відповідно до п. п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно загальною площею 1468,40 кв. м. (надалі - Майно), що розміщене за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 16, а саме:
- вбудовані нежитлові приміщення триповерхової будівлі електропідстанції (інв. № 100486) площею 1373,00 кв. м.;
- вбудовані нежитлові приміщення будівлі реакторів (інв. 101001) площею 47,5 кв. м.;
- вбудовані нежитлові приміщення будівлі реакторів (інв. 101002) площею 47,9 кв. м.
Орендоване майно перебуває на балансі Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00194731 (далі Балансоутримувач).
Умовами п. 1.2. - 1.4. Договору передбачено, що вартість Майна визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку та висновком про його вартість і на дату оцінки - 30.04.2010 становить 328657,00 грн. (триста двадцять вісім тисяч шістсот п'ятдесят сім гривень 00 коп.) без ПДВ (Додаток 2). Майно передається в оренду з метою розміщення обладнання. Стан Майна на момент укладення договору визначається в акті приймання-передавання за узгодженим висновком Балансоутримувача і Орендаря.
Згідно з п. п. 2.1 - 2.4. Договору вступ Орендаря у користування Майном наступає одночасно з підписанням сторонами договору та Акта приймання-передавання орендованого Майна (Додаток 1). Передача Майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди. Передача Майна здійснюється за вартістю, визначеною у звіті про незалежну оцінку. Обов'язок щодо складання Акта приймання-передавання покладається на Орендодавця.
Пунктом 5.3. Договору передбачений обов'язок Орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Відповідно до п. п. 3.1. - 3.3., 3.5. Договору орендна плата визначена згідно з протоколом від 25.08.2010 засідання конкурсної комісії регіонального відділення ФДМУ по Запорізькій області з розгляду конкурсних пропозицій щодо розміру орендної плати та визначення переможця конкурсу і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку червень 2010 року 4068,00 грн. (чотири тисячі шістдесят вісім гривень 00 коп.). Орендна плата за перший місяць оренди (серпень 2010 року) визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за липень місяць 2010 року та становить без ПДВ 4059,86 грн. (чотири тисячі п'ятдесят дев'ять гривень 86 коп.), збільшена на індекс інфляції за серпень місяць 2010 року. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України. Орендна плата за кожний наступний місяць розраховується Орендарем самостійно і визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта з незалежних від сторін причин та інших випадках, передбачених чинним законодавством.
Умовами п. 3.6. Договору визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні:
70 відсотків від розміру орендної плати за кожний місяць - до Державного бюджету. Оплата здійснюється через органи Державного казначейства.
30 відсотків від розміру орендної плати за кожний місяць Балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок. Розрахунок орендної плати за вищевказаними відсотками здійснюється Орендарем самостійно.
Пунктом 3.7. Договору передбачено, що сплата орендних платежів до Державного бюджету проводиться щомісяця до 10 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, встановлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Згідно з п. п. 3.10., 3.11. Договору зайва сума орендної плати, що надійшла до державного бюджету та Балансоутримувачу підлягає заліку в рахунок подальших платежів. Зобов'язання Орендаря за сплатою орендної плати забезпечуються у вигляді завдатку в розмірі не меншому ніж орендна плата за базовий місяць оренди, який вноситься в рахунок плати за останній місяць оренди.
Пунктом 10.1. Договору передбачено, що цей договір укладено строком на 10 (десять) років, що діє з 31 серпня 2010 року по 29 серпня 2020 року включно.
Позивач в позові вказує, що відповідач у справі в порушення умов договору не виконав свої зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі сплати орендної плати балансоутримувачу за період: листопад 2012 року та з березня 2013 року по грудень 2013 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 24632,61 грн., яку і намагається стягнути позивач. При цьому, звернення до суду з позовом у даній справі позивач обґрунтовує тим, що Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» відповідно до свого статуту є правонаступником всіх прав та обов'язків Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», яке є балансоутримувачем за договором оренди.
В матеріалах справи міститься статут Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», пунктами 1.2., 1.3. якого визначено, що підприємство створено у процедурі реорганізації шляхом перетворення Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат». Підприємство є правонаступником всіх прав та обов'язків Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат».
Разом з тим, з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 09.07.2014 року вбачається, що діяльність Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» припинено за рішенням засновників, що підтверджується внесеним до державного реєстру записом про державну реєстрацію припинення вказаного підприємства від 04.01.2011 року.
При цьому, наявний у справі витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» станом на 25.06.2014 року свідчить про те, що Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» є правонаступником Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», що підтверджується відповідний записом у реєстрі в графі «дані про юридичних осіб-правонаступників: повне найменування та місцезнаходження юридичних осіб-правонаступників, їх ідентифікаційні коди».
Відтак, позивач звернувся до суду з позовом у даній справі як правонаступник прав та обов'язків Казенного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат», яке є балансоутримувачем за договором оренди.
Як свідчать матеріали справи, за актом приймання-передавання від 31.08.2010 року Орендодавець згідно умов договору за участю Балансоутримувача передав, а відповідач прийняв у користування державне нерухоме майно загальною площею 1468,40 кв. м., що розміщене за адресою: м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 16, а саме:
- вбудовані нежитлові приміщення триповерхової будівлі електропідстанції (інв. № 100486) площею 1373,00 кв. м.;
- вбудовані нежитлові приміщення будівлі реакторів (інв. 101001) площею 47,5 кв. м.;
- вбудовані нежитлові приміщення будівлі реакторів (інв. 101002) площею 47,9 кв. м.
Так, на виконання умов договору, за період: листопад 2012 року та з березня 2013 року по грудень 2013 року позивач надав відповідачу послуги з оренди на загальну суму 24632,61 грн., що підтверджується підписаними сторонами у справі без зауважень та заперечень актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), зокрема:
- актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000700 від 30.11.2012 року за листопад 2012 року на суму разом з ПДВ 2239,02 грн.;
- актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000169 від 29.03.2013 року за березень 2013 року на суму разом з ПДВ 2243,49 грн.;
- актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000211 від 30.04.2013 року за квітень 2013 року на суму разом з ПДВ 2243,49 грн.;
- актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000295 від 31.05.2013 року за травень 2013 року на суму разом з ПДВ 2245,73 грн.;
- актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000374 від 27.06.2013 року за червень 2013 року на суму разом з ПДВ 2245,73 грн.;
- актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000425 від 31.07.2013 року за липень 2013 року на суму разом з ПДВ 2245,73 грн.;
- актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000500 від 30.08.2013 року за серпень 2013 року на суму разом з ПДВ 2227,78 грн.;
- актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000554 від 30.09.2013 року за вересень 2013 року на суму разом з ПДВ 2227,77 грн.;
- актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000610 від 31.10.2013 року за жовтень 2013 року на суму разом з ПДВ 2236,70 грн.;
- актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000632 від 29.11.2013 року за листопад 2013 року на суму разом з ПДВ 2236,70 грн.;
- актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000703 від 31.12.2013 року за грудень 2013 року на суму разом з ПДВ 2240,47 грн.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач виконав обов'язок з внесення завдатку орендної плати, передбачений п. п. 5.2., 3.11. договору оренди, а також сплачував щомісячно орендну плату балансоутримувачу - Казенному підприємству «Запорізький титано-магнієвий комбінат» та його правонаступнику - Державному підприємству «Запорізький титано-магнієвий комбінат» за період з серпня 2010 року по жовтень 2012 року, а також грудень 2012 року і лютий 2013 року, що підтверджується реєстром платіжних документів по рахунку відповідача, копія якого міститься в матеріалах справи. (а.с. 58 - 61).
Втім, зобов'язання з оплати орендної плати за період: листопад 2012 року та з березня 2013 року по грудень 2013 року відповідач не виконав.
Судом досліджені правові норми, які підлягають застосуванню у спірних відносинах сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди. Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли всіх суттєвих умов передбачених законом для договорів оренди даного типу: відносно предмету оренди, за його індивідуально - визначеними ознаками, ціни, строку дії, порядку приймання-передачі об'єкта оренди, а тому він вважається укладеним згідно вимог п. п. 1, 2 ст. 180, п. 1 ст. 181, ст. 284 ГК України та ст. ст. 627, 628, 638, 759 ЦК України.
Загальні положення про оренду (найм) врегульовані нормами глави 58 Цивільного кодексу України, параграфом 5 Господарського кодексу України, а відносини щодо оренди державного та комунального майна регулюються нормами Закону України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-ХІІ від 10.04.1992 року.
Нормою ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Частина перша статті 759 ЦК України, як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Стаття 283 ГК України передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ч. 5 ст. 762 ЦК України). Статтею 286 ГК України унормовано, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України). Орендна плата встановлюється в грошовій формі ( ч. 3 ст. 286 ГК України). Строки внесення орендної плати визначаються в договорі, про що сторони диспозитивно домовилися у розділі 3 Договору.
Однак, зі змісту укладеного відповідачем у справі договору оренди вбачається, що його умовами не встановлений конкретний строк (термін) сплати орендної плати балансоутримувачу.
Умовами п. 1.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» зі змінами та доповненнями, (далі - Пленум) визначено, що якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України.
Частиною 2 статті 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Матеріали справи свідчать, що в процесі розгляду даної справи позивачем на адресу відповідача була надіслана вимога про платіж № ВК/02-818 від 17.07.2014 року, що підтверджується завіреними копіями фіскального чеку № 1265 від 18.07.2014 року та реєстру відправлених листів із замовленням від 18.07.2014 року. (а.с. 74, 75). У зазначеній вимозі позивач на підставі ч. 2 ст. 530 ЦК України вимагав сплатити заборгованість з орендної плати за період: листопад 2012 року, та березень - грудень 2013 року згідно виставлених рахунків в сумі 24632,61 грн. протягом 7 календарних днів з дня одержання вказаної вимоги. Зазначена вимога була отримана відповідачем 21.07.2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи. (а.с. 73).
Умовами п. 1.71 Пленуму передбачено, що господарському суду необхідно мати на увазі, що питання про те, чи мало місце пред'явлення кредитором боржникові вимоги про оплату, вирішується не під час прийняття судом позовної заяви, а виключно в процесі вирішення ним спору по суті. Отже, коли господарським судом буде з'ясовано, що таку вимогу пред'явлено після початку розгляду ним справи зі спору, пов'язаного зі стягненням заборгованості, то відповідний позов може бути задоволений, якщо строк виконання грошового зобов'язання настав до прийняття рішення по суті справи.
З аналізу норми ч. 2 ст. 530 ЦК України вбачається, що строк виконання боржником грошового зобов'язання складає 7 днів та обчислюється від дня пред'явлення вимоги.
Абзацом 2 п. 1.7. Пленуму визначено, що днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.
З урахуванням викладеного, днем пред'явлення позивачем вимоги про платіж № ВК/02-818 від 17.07.2014 року відповідачу є дата отримання останнім вказаної вимоги, а саме 21.07.2014 року, а семиденний строк виконання відповідачем (як боржником) грошового зобов'язання від дня пред'явлення вимоги, встановлений приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України, настав 28.07.2014 року. Втім, відповідач обов'язок щодо сплати заборгованості з орендної плати за період: листопад 2012 року, та березень - грудень 2013 року в сумі 24632,61 грн. у строк, встановлений у вимозі, не виконав, заборгованість не сплатив. Отже, з 29.07.2014 року у відповідача виникла прострочка виконання свого грошового зобов'язання перед позивачем.
Таким чином, оскільки відповідно до умов п. 1.71 Пленуму строк виконання відповідачем грошового зобов'язання настав до прийняття рішення по суті у даній справі, відповідач в силу приписів ч. 2 ст. 530 ЦК України зобов'язаний сплатити на користь позивача заборгованість з орендної плати в сумі 24632, 61 грн.
В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивач довів суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором, а саме не здійснення останнім оплати за надані послуги оренди балансоутримувачу, в т.ч. що строк виконання відповідачем зобов'язання щодо сплати орендних платежів балансоутримувачу настав, а наявність заборгованості в сумі 24632,61 грн. підтверджена підписаними сторонами у справі без зауважень та заперечень актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період: листопад 2012 року та з березня 2013 року по грудень 2013 року. Відповідач доказів оплати боргу суду не надав.
За таких обставин, позовні вимоги Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників" основного боргу з орендної плати в сумі 24632,61 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Стосовно викладених відповідачем у відзиві заперечень проти позовних вимог, суд вважає зазначити наступне.
Заперечення відповідача про те, що договором оренди № 2658/д774 від 31.08.2010 року не встановлені строки сплати орендної плати балансоутримувачу суд приймає до уваги з урахуванням того, що відповідач самостійно здійснював оплату орендної плати балансоутримувачу - Казенному підприємству «Запорізький титано-магнієвий комбінат» та його правонаступнику - Державному підприємству «Запорізький титано-магнієвий комбінат» за період з серпня 2010 року по жовтень 2012 року, а також грудень 2012 року і лютий 2013 року, незважаючи на те, що строк сплати орендних платежів балансоутримувачу договором оренди № 2658/д774 від 31.08.2010 року не встановлений. Вказаний факт підтверджується реєстром платіжних документів, копія якого міститься в матеріалах справи. (а.с. 58 - 61).
Посилання відповідача на відсутність пред'явленої з боку позивача вимоги про сплату орендних платежів в порядку ст. 530 ЦК України, ненастання строку виконання зобов'язання зі сплати орендної плати та відсутність порушення прав позивача спростовуються наданими до матеріалів справи доказами.
Витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн. покладаються на відповідача у справі - Приватне акціонерне товариство "Завод напівпровідників", згідно ст. 44, ч. 5 ст. 49 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 07.08.2014 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 530, 599, 627, 628, 629, 638, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193, 283, 284, 286 ГК України, ст. ст. 4-4, 22, 33, 34, 43, 49, 81-1, 82, 84, частиною другою та третьою ст. 85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат" до Приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників" задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників", 69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 16, код ЄДРПОУ 31792555, на користь:
- Державного підприємства "Запорізький титано-магнієвий комбінат", 69600, м. Запоріжжя, вул. Теплична, буд. 18, код ЄДРПОУ 00194731, борг з орендної плати в сумі 24632 (двадцять чотири тисячі шістсот тридцять дві) грн. 61 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп., видавши наказ.
Повне рішення складено - 12.08.2014 року
Суддя О.Г.Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.