18 серпня 2014 р.Справа № 820/9411/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бенедик А.П.
Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.
за участю секретаря судового засідання Зарицької Т.В.
представника позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2014р. по справі №820/9411/14
за позовом ОСОБА_2
до Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Харківській області
про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_2, звернулась до суду із адміністративним позовом до Головного управління МВС України в Харківській області, в якому просить:
визнати протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області по передачі її заяв від 04.03.2014 року та від 26.03.2014 року на розгляд до слідчого відділу Харківського міського управління головного управління МВСУ в Харківській області;
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області щодо ненадання інформації що було запитано у заяві від 04.03.2014 року та у заяві від 26.03.2014 року;
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області щодо ненадання довідки про судимість що було запитано у заяві від 04.03.2014 року та у заяві від 26.03.2014 року;
зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області надати письмову відповідь по суті заяви від 04.03.2014 року та від 26.03.2014 року, а саме наступну інформацію:
- чи надходила до УІАЗ (Управління інформаційно-аналітичного забезпечення) ГУМВСУ в Харківській області кримінальна справа №2707047, яка, згідно відповіді слідчого СВ Московського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області Савкіна О.С., була закрита 27.08.2007 року постановою Московського районного суду м.Харкова за ст.49 КК України (ст. 11-1 КПК України) у зв'язку із спливом строків давності притягування до кримінальної відповідальності;
- чи надходили (по цьому рішенню суду по цієї справі за №2704047 у відношенні ОСОБА_4) - матеріали кримінальної справи №2704047/Д-1 (у відношенні ОСОБА_2);
- чи надходили відповідні статистичні картки Ф1.1, Ф2, ФЗ, Ф4, оск, Ф6 по кримінальній справі (далі КС) №2704047/Д-1 саме стосовно ОСОБА_2 із відповідною інформацією про закриття провадження по КС №2704047/Д-1, та яке саме рішення було зазначене у статистичних картках та у постанові слідчого з вказанням статей КК та КПК України;
- коли та хто відновлював провадження по КС №2704047-Д1 у відношенні ОСОБА_2;
- хто та які статистичні картки та постанови про відновлення провадження або постанови про скасування постанови про закриття провадження по КС №2704047/Д-1 по ст. 151 ч.1 КК України у відношенні ОСОБА_2 підписував з посадових осіб: слідчий, начальник РВ, прокурор із зазначенням П.І.Б та посади;
- чи перебуває у цей час КС №2704047-Д1 за ст. 151 ч.1 КК України у відношенні ОСОБА_2, або якась інша кримінальна справа, або інше кримінальне провадження, у провадженні якогось слідчого органу та у провадженні якого саме органу, яким є номер реєстрації справи або провадження та з якого часу провадження зареєстроване до ЄРДР;
- чи за даними УІАЗ ГУМВСУ в Харківській області є зараз зареєстрована якась картка форми Ф1 (злочин, кримінальне правопорушення), відповідно до фабули якої мається інформація у відношенні ОСОБА_2 про скоєння злочину, або картка Ф4 (Ф2) про її обвинувачення або про об'яву підозри ОСОБА_3, з яких вбачається, що рішення по КС №2704047-Д1 за ст. 151 ч.1 КК України у відношенні ОСОБА_2, за підставами КПК України 1960 року або за підставами КПК України 2012 року - не прийнято.
зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області за заявам від 04.03.2014 року та 0 26.03.2014 року - надати довідку належної форми для оформлення закордонного паспорту громадянина України про наявність або про відсутність судимостей у ОСОБА_2 чи притягувань до кримінальної відповідальності відповідно до поданої заяви про це від 06.07.2010 року;
стягнути з Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області судові витрати по сплаті судового збору та витрат по сплаті послуг з надання правової допомоги та представництвом інтересів адвокатом у сумі 3000 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що у зв'язку із притягненням її до кримінальної відповідальності за статтею 151 ч.1 КК України по кримінальній справі №2704047, а потім по КС №2704047-Д1, та необхідністю надання доказів у цивільному процесі за її позовом до Московського РВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області, Прокуратури Московського району м.Харкова, Головного управління Державної казначейської служби України в Харківській області, 04.03.2014 року позивач, в особі представника ОСОБА_1, звернувся до начальника ГУ МВСУ в Харківській області Дмитрієва А.А. із заявою №297 від 28.02.2014 року та просила надати інформацію у формі відповідей на вказані вище питання. На цю заяву 14.03.2014 року поштою за підписом першого заступника начальника ХМУ ГУМВСУ в Харківській області Кондратєва О.І. отримана відповідь за вихідним №30/6-3аз; №30/6-4аз, яка не відповідала змісту питань, що були поставлені у заяві, а була загальною відповіддю, про те, що кримінальна справа зареєстрована у Єдиному реєстрі досудових розслідувань (ЄРДР) та така відповідь не задовольняє позивача. Тому позивач, в особі представника ОСОБА_1, 26.03.2014 року вдруге звернулася до начальника ГУ МВСУ в Харківській області Дмитрієва А.А. з аналогічною заявою та з проханням доручити виконання відповідної роботи за заявою саме конкретному підрозділу УІАЗ та не надсилати заяву іншим підрозділам. В свою чергу відповідачем, вказана заява була знову надіслала для виконання до того ж підрозділу - СВ ХМУ ГУМВСУ в Харківській області слідчому Мартиновій Наталії Анатоліївні. Строк розгляду заяви як звернення громадян закінчився 26.04.2014 року, проте відповідь на вказане звернення надано не було. На думку позивача, вказані порушення Закону з боку відповідача позбавляють його можливостей захищати законні права та інтереси шляхом створення перешкод для здійснення своїх прав і законних інтересів у цивільному провадженні за позовом до правоохоронних органів, а також позбавляє права на свободу пересування шляхом створення перешкод для оформлення закордонного паспорту.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2014 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2014 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Вказує, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про законність та обґрунтованість дій відповідача.
Відповідач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У судовому зсіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом поряду.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи без участі уповноваженого представника відповідача, належним чином повідомленого про розгляд справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 28.02.2014 року через приймальню громадян на ім'я начальника ГУМВС вперше надійшов адвокатський запит представника позивача щодо надання інформації.
Оскільки адвокатський запит стосувався надання інформації щодо здійснення слідчих дій в рамках кримінальної справи, яка знаходиться в провадженні слідчого підрозділу Московського райвідділу Харківського міського управління ГУМВС, він був розглянутий першим заступником начальника ГУМВС України в Харківській області - начальником слідчого управління Фоменком М.І. відповідно до своїх функціональних обов'язків, затверджених наказом ГУМВС України в Харківській області від 30.04.2013 №152, та направлений згідно п. 2.10.2 Інструкції з діловодства в системі МВС України, затвердженої наказом МВС України від 23.08.2012 № 747 для виконання за компетенцією до слідчого відділу Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області.
11.03.2014 за вих. № 30/6-3аз; 4аз за підписом першого заступника начальника ХМУ ГУМВС була надана відповідь на адвокатський запит.
28.03.2014 представник позивача вдруге звернувся до ГУМВС України в Харківській області, на що отримав ґрунтовну відповідь від 23.04.2014 за вих. № 30/6-К-282 за підписом т.в.о. начальника СВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області Кізіменка В.І. з додатковим роз'ясненням про те, що відповідно до п.19.5 Переліку відомостей, що становлять службову інформацію у системі МВС України, затвердженого наказом МВС України від 14.05.2012 № 423, відомості, що містяться в первинних облікових документах є інформацією з обмеженим доступом.
Позивач, не погоджуючись із вказаними діями відповідача, звернувся до суду із даним позовом.
Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що при розгляді звернень позивача відповідач діяв на підставі та у відповідності до вимог діючого законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Право на доступ до інформації є конституційним правом людини, яке передбачене і гарантоване статтею 34 Конституції України, а саме, право кожного на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.
Згідно ст.40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Закон України "Про інформацію" встановлює, що кожен має право на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Під інформацією Закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Колегія суддів зазначає, що питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян, відповідно до їх статуту, пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів, забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення, врегульовані Законом України "Про звернення громадян".
Статтею 1 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Згідно з частиною 3 статті 3 Закону України "Про звернення громадян", заява (клопотання) звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
У відповідності до ст. 5 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань .
Згідно ст. 7 Закону України "Про звернення громадян", якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Колегія суддів зазначає, що організація роботи з документами в системі МВС здійснюється відповідно до Інструкції з діловодства в системі МВС України, затвердженої наказом МВС України від 23.08.2012 № 747.
Так, відповідно до п. 2.10.5 вказаної Інструкції передбачено, що під час попереднього розгляду документів слід керуватися Положенням про МВС України та положеннями про його структурні підрозділи, нормативними актами Міністерства, які визначають розподіл повноважень перших заступників, заступника Міністра та заступника Міністра - керівника апарату, класифікаторами ділянок та питань діяльності Міністерства, номенклатурами справ, схемами проходження документів.
Згідно п. 2.10.1 Інструкції визначено, що кореспонденцію, що надходить до структурних підрозділів МВС, ГУМВС, УМВС, міських, районних, лінійних органів внутрішніх справ і підпорядкованих їм підрозділів, доповідають керівництву, після чого передають виконавцям.
У відповідності до п. 2.10.8 Інструкції, результати розгляду документів керівництво фіксує в резолюції відповідно до вимог пункту 2.12 цієї Інструкції.
Згідно з п. 2.12.1 Інструкції доручення (у тому числі усні) Міністра, його першого заступника, заступника, заступника - керівника апарату, керівників структурних підрозділів та інших посадових осіб оформляються резолюцією.
Відповідно до п. 2.12.14 Інструкції перед підготовкою проекту резолюції відповідальна за його підготовку посадова особа вивчає зміст документа та визначає коло порушених у ньому питань, а також керівників (першого заступника, заступників Міністра, керівників структурних підрозділів апарату Міністерства) або працівників, до компетенції яких належить їх вирішення.
У разі необхідності з'ясування окремих питань при підготовці проекту резолюції (необхідність залучення додаткових виконавців тощо), особа, відповідальна за її підготовку, погоджує проект резолюції з керівниками зацікавлених структурних підрозділів, питання діяльності яких стосується документ, до якого готується резолюція.
Судом першої інстанції було встановлено та знайшло своє підтвердження під час судового розгляду, що звернення представника позивача були оформлені належним чином, заведені контрольні картки, на яких накладена резолюція компетентної посадової особи, до повноважень якої, належить розгляд звернень громадян.
ГУМВС України в Харківській області відповідно до п. 4.27 Положення, затвердженого наказом МВС України від 02.02.2004 № 94 розглядає пропозиції, заяви і скарги громадян, вживає заходів до усунення недоліків у діяльності підпорядкованих органів, підрозділів, підприємств, установ і організацій, що належать до сфери його управління.
Функціональними обов'язками першого заступника начальника ГУМВС України в Харківській області Фоменка М.І. передбачено керування діяльністю ГУМВС у межах повноважень, делегованих йому начальником ГУМВС, здійснення розгляду звернень громадян, особистого прийому громадян і працівників ОВС, проведення зустрічей з трудовими колективами та населенням, у межах своєї компетенції організація та контроль роботи зі зверненнями громадян у підпорядкованих підрозділах.
Харківське міське управління ГУМВС України в Харківській області відповідно до Положення, затвердженого наказом ГУМВС України в Харківській області від 16.10.2007 № 678, є органом Міністерства внутрішніх справ України і підпорядковується Головному управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області. Відповідно до п. 4.29 Положення розглядає пропозиції, заяви та скарги громадян і вживає за ними заходів, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про звернення громадян", органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Згідно положень ст. 15 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Як підтверджено під час судового розгляду, звернення представника позивача були розглянуті компетентним органом - СВ ХМУ ГУМВС, оскільки вказаний орган підпорядковується СУ ГУМВС в області.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції відносно того, що при розгляді звернень представника позивача, які стосувались надання інформації щодо здійснення слідчих дій в рамках кримінальної справи, яка знаходиться в провадженні слідчого підрозділу Московського райвідділу ХМУ, порушень чинного законодавства з боку відповідача не має.
Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Колегія суддів зазначає, що позивачем, як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час її апеляційного перегляду, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених позовних вимог з приводу незаконності дій відповідача при розгляді звернення.
Натомість, відповідач, будучі суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову, довів правовірність власних дій в цій частині.
З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості вказаної частини позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2014 року по справі №820/9411/14 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Враховуючи, що за наслідками розгляду справи апеляційна скарга не підлягає задоволенню, то сплачені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягає.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2014р. по справі №820/9411/14 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України в Харківській області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.
Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.
Повний текст ухвали виготовлений 26.08.2014 р.