Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/9649/14-к
26 серпня 2014 року Подільський районний суд міста Києва
в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3
потерпілого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві кримінальне провадження № 1-кп/758/441/14, провадження під час досудового розслідування №12013110070000110 за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Шостка, Сумської області, громадянина України українця, освіта середня-технічна, не одруженого, не працюючого, неповнолітніх дітей на утриманні не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , раніше не судимий в силу ст. 89 КК України,
у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
Згідно обвинувального акту, 29 вересня 2010 року, близько 17 години 45 хвилин, перебуваючи у роздягальні, яка знаходиться у підвальному приміщенні кафе «Дабл Кофе», що по вулиці Костянтинівській, 1/2 в м. Києві, відчинивши двері однієї із шаф, щоб повісити свої речі, звернув увагу на коричневу куртку, яка належить ОСОБА_4 , у ОСОБА_6 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_5 , близько 18 години, скориставшись відсутністю в приміщенні роздягальні сторонніх осіб та тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав з кишені куртки мобільний телефон «Нокіа - 6233», у пластмасовому корпусі чорного кольору, вартістю 1199 гривень, з сім карткою оператора « Діджус», вартістю 50 гривень. На рахунку якої коштів не було та гроші в сумі 75 гривень, які знаходились у шкіряному гаманці коричневого кольору, що належить ОСОБА_4 .
Після цього з викраденим майном ОСОБА_5 з місця вчинення злочину зник, розпорядився викраденим на власний розсуд, заподіявши потерпілому збитки на суму 1324 гривні.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 , своїми навмисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна крадіжка, вчиненими повторно, вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 185 КК України.
15 серпня 2014 року між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 471 КПК України, укладено угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним.
Згідно з даною угодою потерпілий та підозрюваний дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України. ОСОБА_5 у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_5 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення та отримана згода підозрюваного на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.
Відповідно до умов цієї угоди, потерпілий немає майнових претензій до підозрюваного.
Сторони узгодили покарання ОСОБА_5 у виді двох років позбавлення волі.
Згідно ст.75 КК України, ОСОБА_5 підлягає звільненню від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо протягом іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки. Іспитовий строк ОСОБА_5 встановлюється один рік.
Згідно п.п.2,3,4 ч. 1 ст.76 КК України на ОСОБА_6 покладаються обов'язки: повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про примирення, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим про примирення.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
ОСОБА_5 в судовому засіданні також просив вказану угоду з потерпілим затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_5 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що сторони повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим обвинувачений, цілком розуміють права обвинуваченого, визначені п. 1 ч. 4 та п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Однак, незважаючи на вказані обставини, суд прийшов до висновку про не можливість затвердження угоди про примирення виходячи з наступного.
Згідно вимог п.1 ч.7 ст.474 КПК України суд відмовляє в затвердженні угоди коли допущена неправильна правова кваліфікація діяння.
Як встановлено, дії ОСОБА_5 кваліфіковано за ч.2 ст. 185 КК України за ознакою повторності дій, що викликає сумнів, оскільки йому пред'явлено в обвинуваченні лише один епізод крадіжки, а попередня його судимість за ч.1 ст.185 КК України відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.89 КК України погашена.
Так, як він був засуджений 22 вересня 2008 року Шосткінським міським судом за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 1 місяця 9 днів арешту.
Згідно п.5 ч.1 ст.89 у випадку засудження особи до покарання у виді арешту, строк погашення судимості встановлено один рік з дня відбуття покарання.
ОСОБА_5 22 вересня 2008 року був звільнений з під варти у зв'язку із відбуттям покарання. Новий злочин, в якому йому оголошено підозру, він вчинив 29 вересня 2010 року, тобто більше ніж через рік після відбуття покарання за попереднім вироком.
У зв'язку з цим в його діях відсутня повторність як кваліфікуюча ознака ч.2 ст.185 КК України, тому його дії кваліфіковано неправильно і у затвердженні угоди необхідно відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 474 КПК України, суд,-
У затвердженні угоди від 15 серпня 2014 року про примирення між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним за ч.2 ст.185 КК України ОСОБА_5 - відмовити.
Закрити провадження на підставі угоди від 15 серпня 2014 року про примирення між потерпілим ОСОБА_4 та підозрюваним ОСОБА_5 .
Досудове розслідування відносно ОСОБА_5 за ч.2 ст. 185 КК України провести у загальному порядку.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1