Справа № 358/956/14-к Провадження № 1-кп/358/97/14
06 серпня 2014 року Богуславський районний суд Київської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурорів прокуратури Богуславського району Київської області ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 представника потерпілої ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , обвинуваченого ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі кримінальне провадження № 12014110090000183 відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської області, Богуславського району, с. Ісайки, громадянина України, українця, з середньою повною загальною освітою, розлученого, працюючого директором ТОВ «Козиренки», жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України,
28 березня 2014 близько 22.00 години ОСОБА_8 , перебуваючи в лісі на околиці с. Ісайки, Богуславського району Київської області, під час суперечки, яка виникла на ґрунті неприязних відносин з ОСОБА_9 , не маючи умислу на спричинення тяжких ушкоджень та вбивства, не передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків своїх дій, зокрема смерті останнього, хоча повинен був і міг їх передбачити, якби діяв з більшою обачністю, наніс один удар лівою рукою в праву частину голови останньому, внаслідок чого ОСОБА_9 втративши рівновагу упав та вдарився головою об тверду пласку поверхню землі. Внаслідок чого ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді субдуральної гематоми з права, дислокації мозкових структур вліво і дифузного субарахноїдального крововиливу з якими цього ж дня був доставлений для надання медичної допомоги в Богуславську центральну районну лікарню, де ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Відповідно до висновку експерта № 53 від 08.05.2014 року, смерть ОСОБА_9 настала від субдуральної гематоми, що призвела до стиснення головного мозку.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України визнав повністю та пояснив, що 28.03.2014 року близько 22 години перебуваючи біля території ферми ТОВ «Козиренки» йому зателефонував ОСОБА_9 , який ображав його грубою лайкою та погрожував родині, оскільки він не привіз останньому дрова. Він пообіцяв приїхати до ОСОБА_9 та розібратись. Коли він приїхав, то побачив ОСОБА_9 , який спав, оскільки перебував у стані алкогольного сп'яніння. Розбудивши ОСОБА_9 він спитав, що останній хоче від нього, але замість відповіді почув нецензурні слова у його адресу і тому він вдарив потерпілого один раз у голову, від чого останній впав і вдарився головою об землю. Все це бачили інші особи, які були поруч. Після цього, ОСОБА_9 піднявся підійшов до нього та запропонував випити на мирову. Він відмовився. Приблизно через 10-15 хвилин ОСОБА_9 ліг на землю та закрив очі. Він подумав, що останній заснув, оскільки був дуже п'яний. Приблизно через 20 хвилин всі хлопці почали збиратись по домівках, але ОСОБА_9 не піднімався. Тоді хлопці почали будити ОСОБА_9 . Один із братів ОСОБА_10 ліхтариком посвітив у очі ОСОБА_9 та повідомив, що у останнього розширені зрачки. Тоді він по телефону викликав швидку допомогу. В зв'язку з тим, що довго не було швидкої допомоги хлопці вирішили покласти ОСОБА_9 в автомобіль та поїхати їй на зустріч. По дорозі між м. Богуслав та с. Ісайки вони зустріли автомобіль швидкої допомоги, фельдшер якої сказав, щоб самі довезли ОСОБА_9 до лікарні. Під час перебування ОСОБА_9 у лікарні він матеріально допомагав його матері, але останній через місяць помер. Він не бажав смерті ОСОБА_9 і тому щиро розкаюється у вчиненому.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що 29.03.2014 року близько 01 години 30 хвилин до неї додому прийшов ОСОБА_8 , який повідомив про те, що її син знаходиться в реанімаційному відділенні Богуславської ЦРЛ, оскільки випив багато горілки. Після цього, від людей вона дізналась про те, що ОСОБА_8 побив її сина. Її син пролежав у реанімаційному відділенні в період з 28.03.2014 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 , де і помер.
Беручи до уваги, що учасники судового провадження визнали недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються і судом з'ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви у добросовісності їх позиції, при цьому роз'яснивши їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права на оскарження цих обставин в апеляційному порядку, суд розглянув справу у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України.
Враховуючи покази обвинуваченого та потерпілої, які були надані під час судового засідання, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд прийшов до висновку, що його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті доведена повністю і тому дії ОСОБА_8 вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 119 КК України.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, що відповідно до ст.12 КК України, є злочином середньої тяжкості, його особу, який за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.137), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с.135,137), є постраждалим від Чорнобильської катастрофи 4 категорії ( а.с. 124), відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання, а саме: те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.с.125), щиро кається у вчиненому, сприяв розкриттю злочину, та зважаючи на всі обставини кримінального провадження в їх сукупності, суд приходить до переконання, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів буде достатнім призначення покарання в межах санкції ч. 1 ст. 119 КК України у виді позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п.2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України.
Разом з тим, під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений заявив клопотання про застосування до нього амністії, оскільки він є потерпілим від Чорнобильської катастрофи 4 категорії, надавши свою на це згоду, та не заперечує проти звільнення його від покарання.
Потерпіла та прокурор, в судовому засіданні, не заперечували проти застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_8 положень Закону України "Про амністію у 2014 році".
Відповідно до п. «е» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року, який набрав чинності 19 квітня 2014 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, підлягають особи, які на день набрання чинності цим Законом в установленому порядку є потерпілими внаслідок Чорнобильської катастрофи.
З матеріалів справи вбачається, що обвинувачений ОСОБА_8 на момент вчинення злочину являється постраждалим від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , вперше вчинив кримінальне правопорушення з необережності, яке не є особливо тяжким відповідно до ст. 12 КК України. Вказане кримінальне правопорушення він вчинив 28 березня 2014 року, тобто до дня набрання чинності (19 квітня 2014р.) Закону України «Про амністію у 2014 році». Свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачений визнає повністю, щиро кається у вчиненому, цивільний позов не заявлено.
Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_8 амністії, передбачених ст.4 Законом України "Про застосування амністії в Україні" та ст.8 Закону України «Про амністію у 2014 році», судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.
За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_8 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2014 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.
Суд роз'яснює обвинуваченому ОСОБА_8 наслідки застосування амністії, а саме: застосування амністії в подальшому протягом останніх десяти років амністія до нього не може бути застосована.
Документи та процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні. Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.85,86 КК України, ст.3 ЗУ "Про застосування амністії в Україні", п. «е» ст.1, ст.9 Закону України «Про амністію у 2014 році», ст.ст. 368, 370, 371, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України призначивши йому покарання у виді позбавлення волі строком на п'ять років.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_8 від відбуття покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком три роки та з покладенням на нього відповідно до ст. 76 КК України обов'язку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися до вищевказаної інспекції для реєстрації.
Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 у вигляді застави, до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Після вступу вироку в законну силу, суму застави в розмірі 24360 (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) гривень, зобов'язати казначейство повернути заставодавцю - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , які були внесені на депозитний рахунок Богуславського районного суду Київської області у відповідності до квитанції № 6498 від 21.05.2014 року, шляхом перерахування грошей на поточний рахунок № НОМЕР_3 в національній валюті, який відкрито в ФАБ «Київська Русь» у м. Богуславі, МФО 319036 на ім'я ОСОБА_8 .
Речовий доказ: DVD-диск на якому мається відеозапис розмови по телефону ОСОБА_11 , яка мала місце 28.03.2014 року, який приєднаний до матеріалів кримінального провадження ( а.с. 84), залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу зберігання.
На підставі п.«е» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» засудженого ОСОБА_8 звільнити від відбування покарання призначеного даним вироком..
На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Київської області через Богуславський районний суд Київської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано або не змінено, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий суддя ОСОБА_1