ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"19" серпня 2014 р. Справа № 809/2583/14
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Суддя Остап'юк С.В.,
за участю секретаря Руміша В.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 339 615 гривень, -
04.08.2014 року Долинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 339 615 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку встановленого підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, статтями 36, 57 Податкового кодексу України не сплатив в дохід державного бюджету податковий борг визначений податковим повідомленням-рішенням за №0000861720/0 від 24.06.2010 року за платежем: податок на додану вартість в розмірі 151 201 гривня, штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 75 601 гривень та податковим повідомленням-рішенням за №0000851720/0 від 24.06.2010 року за платежем податок на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності в розмірі 112 813 гривень. Всього відповідачем утворено 339 615 гривень податкового боргу, який ним не сплачено.
Позивач в судове засідання не з'явився, його представником суду надано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття хоча, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений. Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався, а тому, у відповідності до положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази, суд робить висновок, що даний адміністративний позов підставний та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що відповідач перебуває на податковому обліку в Долинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Івано-Франківській області, як платник податків та зборів, є суб'єктом господарської діяльності.
Відповідачем допущено утворення податкового боргу в розмірі 339 615 гривень, що виник на підставі несплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб визначених податковими повідомленнями-рішеннями за №№0000851720/0, 0000861720 від 24.06.2010 року.
18.01.2011 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом, за наслідками розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень за №№ 0000851720/0, 0000861720 від 24.06.2010 року, постановою за №2а-3232/10/0970 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення за №0000851720/0 від 24.06.2010 року в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 10 752, 55 гривень. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
17.12.2013 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду №7064/11/9104, за наслідками апеляційної скарги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та Долинської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.01.2011 року за №2а-3232/10/0970, апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення, а апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції задоволено. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.01.2011 року у справі №2а-3232/10/0970 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000851720/0 від 24.06.2010 року щодо визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 10 752, 55 гривень - скасовано та постановлено нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог у зазначеній частині відмовити. В решті постанову залишено без змін, постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили.
Як наслідок законність та правомірність винесення органом державної податкової служби податкових повідомлень-рішень за №№ 0000851720/0, 0000861720 від 24.06.2010 року та визначення грошових зобов'язань з сплати податку з доходів фізичних осіб в розмірі 112 813 гривень та податку на додану вартість в розмірі 151 201 гривня та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 75 601 гривня з цього платежу була предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанції, що набрали законної сили.
Відповідно частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, виходячи з того, що відповідачем податкові повідомлення-рішення за №№ 0000851720/0, 0000861720 від 24.06.2010 року були предметом дослідження судом першої інстанції в адміністративній справі за №2а-3232/10/0970 та апеляційної інстанції в справі за №7064/11/9104, висновками розгляду яких визнано правомірними податкові повідомлення-рішення від 24.06.2010 року за №№ 0000851720/0, 0000861720, судове рішення набрало законної сили, то у відповідності до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, вказані вище грошові зобов'язання, визначені рішенням Долинської об'єднаної державної податкової інспекції №№ 0000851720/0, 0000861720 від 24.06.2010 року, вважаються узгодженими.
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслано податкову вимогу №560-25 від 05.05.2014 року, яку відповідач залишив без реагування, а податковий борг за нею, на момент виникнення податкового зобов'язання, не сплатив.
Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.
Таким чином, податок з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької і незалежної професійної діяльностей в розмірі 112 813 гривень, податок на додану вартість в розмірі 151 201 гривня та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 75 601 гривня, утворюють податковий борг відповідача в розмірі 339 615 гривень, який ним не сплачено.
Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.
Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.
Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який нею не сплачено та підлягає стягненню з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що їй належить.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід державного бюджету податковий борг з сплати податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб в розмірі 339 615 (триста тридцять дев'ять тисяч шістсот п'ятнадцять) гривень.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: Остап'юк С.В.
Постанова складена в повному обсязі 26.08.2014 року.