"27" серпня 2014 р.Справа № 916/2349/14
За позовом Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом"
до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДП ІНАГРО"
про стягнення 1012572,91 грн.
Суддя Демешин О.А.
Представники сторін:
від позивача: Пальченко О.А. - довіреність
від відповідача: Богачук І.О. - довіреність
СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом" (далі позивач, ДП „НАЕК „Енергоатом") звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДП ІНАГРО" (далі - відповідач) про стягнення 1012572,91 грн., з яких: 563566,49 грн. - пені та 449006,42 грн. - штрафу.
Відповідач позов не визнав, з підстав викладених у відзиві на позов від 13.08.2014р.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив:
29.11.2013 між Позивачем (Замовник) та Відповідачем (Виконавець) було укладено договір на закупівлю послуг з проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна ДП „НАЕК „Енергоатом" №3430-1/23-НАЕК, відповідно до умов п. 1.1. якого виконавець зобов'язався надати інженерні послуги, а саме: проведення технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів нерухомого майна та об'єктів благоустрою, що перебувають на балансі ДП „НАЕК „Енергоатом" та обліковуються по ВП „Запорізька АЕС" згідно з додатком 1 до цього договору, а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги.
Відповідно п. 2.1. Договору вимоги до послуг, які мають бути надані виконавцем повинні відповідати вимогам інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, ствердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127 (із змінами) та Інструкції з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населених пунктів, що затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29.10.2012 № 550 та зареєстрована в Міністерстві юстиції 19.11.2012 за № 1937/22249.
Згідно п.п. 4.1 Договору, розрахунки проводяться шляхом попередньої оплати у розмірі 30 % від вартості договору протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання Договору.
Остаточні розрахунки за послуги, надані за Договором, здійснюються Замовником по факту надання послуг протягом 10 (десяти) робочих днів з дати підписання сторонами акта приймання-передачі послуг та надання виконавцем замовнику рахунку на оплату послуг (п.п. 4.2 Договору).
Строк надання послуг: протягом 90 днів з дати підписання цього Договору сторонами, як це передбачено п.п. 5.3 Договору, тобто до 01.03.2014.
Підпунктом 10.1 Договору передбачено, що останній набирає чинності з моменту його підписання і діє 90 днів, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
Невід'ємними частинами Договору є додатки, а саме: Додаток №1 - Перелік об'єктів, що підлягають технічній інвентаризації та паспортизації; Додаток №2 - Технічне завдання на закупівлю за кодом ДКПП 016:2010-71.12.1; Додаток №3 - Калькуляція кошторисної вартості.
11.04.2014 між Замовником та Виконавцем було укладено додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до умов якої сторони виключити з переліку об'єктів, що підлягають технічній інвентаризації та паспортизації, який є Додатком №1 до Договору, об'єкти згідно з Додатком №1 до цієї додаткової угоди; виклали пункт 3.1 Договору в іншій редакції, а саме: „Ціна цього Договору становить 6 368 156,96 грн. без ПДВ, оскільки Виконавець не є платником ПДВ. Виконавець є платником єдиного податку групи VI відповідно до статті 291.4. Податкового кодексу України. Ставка Єдиного податку становить 7 %"; виклали Додаток №3 до Договору „Калькуляція кошторисної вартості" в редакції Додатку №2 до цієї додаткової угоди.
15.04.2014 між сторонами було укладено додаткову угоду №2 до Договору, відповідно до умов якої сторони виклали п.п. 3.1 Договору в іншій редакції, а саме: „3.1. Ціна цього договору становить 5 731 341 грн. 26 коп. без ПДВ, оскільки Виконавець не є платником ПДВ. Виконавець є платником єдиного податку групи VI відповідно до статті 291.4. Податкового кодексу України. Ставка єдиного податку становить 7 %.", а Додаток №3 до Договору „Калькуляція кошторисної вартості" в новій редакції, що додається до цієї Додаткової угоди."
Відповідно до умов Договору від 29.11.2013 №3430-1/23-НАЕК (з урахуванням змін викладених в додатковій угоді №1 та №2) технічній інвентаризації та паспортизації підлягало 620 об'єктів.
Позивач просить стягнути з відповідача 563566,49 грн. - пені та 449006,42 грн. - штрафу, посилаючись на наступне.
На виконання умов вищезазначеного Договору та у період з 05.02.2014 по 30.04.2014 виконавець - ТОВ „ДП ІНАГРО" розробило та направило на адресу замовника технічні паспорти на об'єкти нерухомого майна та об'єкти благоустрою листами , які в свою чергу були повернуті замовником в особі в особі ВП ЗАЕС для доопрацювання.
Таким чином, на сьогодні акти приймання-передачі послуг за Договором не відписані, оскільки, на думку позивача, Виконавець (відповідач) свої зобов'язання за договором виконав не в повному обсязі та з простроченням строків надання послуг.
Посилаючись на п. 7.1., 7.3., 7.4. Договору позивач розрахував суму пені та штрафу, які просить стягнути з відповідача, посилаючись на методику затверджену листом Верховного суду України від 03.04.1997р. № 62-97р „Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ".
Відповідач позов не визнав, посилаюсь на неможливість виконання своїх договірних зобов'язань у зв'язку з недотриманням відповідачем умов, передбачених пунктом 6.2.2. Договору щодо .
Заслухавши пояснення сторін надані під час розгляду справи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору, відповідно ст. 3 ЦК України.
Згідно п. 1, ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Ч. 1 ст. 13 ЦК України передбачено, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
В той же час, ч. 1, 2 ст. 14 ЦК України встановлено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, відповідно до ст. 629 ЦК України.
Аналогічні положення містить і ГК України.
Так, згідно ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Ч. 4, 7, ст. 179 ГК України визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Позивачем та Відповідачем за результатами конкурсних торгів, оголошених Позивачем, було укладено Договір, відповідно до якого Відповідач був зобов'язаний падати Позивачеві послуги з проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна.
Відповідно до п. 5.3. Договору строк надання послуг становив 90 днів з дати підписання зазначеного Договору сторонами.
Разом з цим, відповідно до п.п. 6.5.5 Відповідач має право не розпочинати надання послуг до моменту передачі вихідних даних та документів відповідно до п. 6.2.2. Договору.
Згідно із п. 6.2.2. Договору одержувач послуг, яким є Відокремлений підрозділ „Запорізька АЕС" Державного підприємства „Національна атомна енергогенеруюча компанія „Енергоатом", зобов'язаний був надати Відповідачу необхідну документацію на об'єкти нерухомого майна в тому числі: довідку про балансову належність по всім об'єктам, інформацію про дату їх будівництва або введення в експлуатацію; копії технічних паспортів - у разі виникнення необхідності проведення повторної технічної інвентаризації; проектні плани (будівельні) та генеральні у разі наявності, правоустановчі документи на землю.
Суд витребував у позивача докази надання відповідачу документів передбачених п. 6.2.2. Договору на закупівлю послуг з проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна ДП „НАЕК „Енергоатом" від 29.11.2013 р.;
Проте, таких доказів позивачем не надано.
Крім того, суд зазначає, що, як вбачається із суті зауважень викладених в листах позивача відповідачу, всі зауваження до, наданих послуг були пов'язані із відсутністю вихідних даних у Відповідача, які Одержувач послуг зобов'язаний був надати до початку робіт. В зауваженнях фактично подається інформація (вихідні дані) щодо року побудови, меж землекористування за державними актами та внутрішніх характеристик об'єктів надання послуг (електрики, стін, фундаменту). Вся ця інформація повинна була бути передана Відповідачу як вихідні дані за умовами Договору (пп.6.2.2.).
З наведеного суд робить висновок, що в порушення зазначених умов Договору Позивачем та Одержувачем послуг не було передано Відповідачу вихідні дані та документи, що унеможливило своєчасне та якісне надання послуг Відповідачем.
З огляду на викладене Відповідач не мав змоги виконати свої зобов'язання за Договором внаслідок невиконання Позивачем своїх зобов'язань, передбачених Договором.
Відповідно до ст. 220 Господарського кодексу України Боржник не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, поки воно не може бути виконано внаслідок прострочення кредитора.
Аналогічні положення містить ч.4 ст.612 ЦК України.
При цьому, як встановлено ч.1 ст.613 ЦК України - кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він зокрема, не вчинив дій що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.614 ЦК України - особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом.
Виходячи з викладеного, суд не вбачає вини відповідача у простроченні виконання своїх договірних зобов'язань, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
У задоволені позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили, в порядку ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 27.08.2014р.
Суддя Демешин О.А.