"26" серпня 2014 р.Справа № 916/2479/14
За позовом Фірми „Емералд" - товариство з обмеженою відповідальністю
до Виконавчого комітету Одеської міської ради
та до Малого приватного підприємства „Мальва"
про визнання недійсним свідоцтва про права власності та усунення перешкод у користуванні нерухомим майном
Суддя Демешин О. А.
Представники:
від позивача: Наседкін О.І. - довіреність
від відповідача 1): Хуторна О.В. - довіреність
від відповідача 2): Опря В.Г. - довіреність
СУТЬ СПОРУ: Фірма „Емералд" - товариство з обмеженою відповідальністю (далі - позивач) звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради та Малого приватного підприємства „Мальва" про визнання недійсним свідоцтво про право власності від 25.06.2012 р. на об'єкт що в цілому складається з приміщень, загальною площею 188,6 кв.м. по вулиці Академіка Корольова, 70/1 у місті Одесі, виданий виконавчим комітетом Одеської міської ради малому приватному підприємству „Мальва" та про зобов'язання малого приватного підприємства „Мальва" усунути перешкоди позивачу у користуванні нерухомим майном - нежилою будівлею, загальною площею 263,0 кв.м., розташованою по проспекту Академіка Глушка, 16/1 у місті Одесі, а саме: зобов'язати мале приватне підприємство „Мальва" здійснити за власний рахунок перебудову нежилих приміщень, загальною площею 188,6 кв.м. по вулиці Академіка Корольова, 70/1 у місті Одесі, достатню для забезпечення вільного доступу до належного позивачу приміщення, зазначеного в технічному паспорті КП „ОМБТІ та РОН" від 09.02.2005 р. під № 19.
Мале приватне підприємство „Мальва" позов не визнало, про що зазначено у відзиві на позов.
Виконавчий комітет Одеської міської ради відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку ст. 75 ГПК України.
Фірмі „Емералд" - товариство з обмеженою відповідальністю належить на праві власності нерухоме майно у вигляді нежилої будівлі, загальною площею 263,0 кв.м., розташованої по проспекту Академіка Глушка, 16/1 у місті Одесі згідно свідоцтва про право власності від 17.10.2003 р., виданого на підставі розпорядження Київської районної адміністрації виконавчого комітету Одеської міської ради.
Дана споруда розташована на земельній ділянці, площею 0,0685 га по вулиці Академіка Глушка, 16 у місті Одесі, яка належить позивачу на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку від 04.09.2003 р.
Виконавчим комітетом Одеської міської ради було видано малому приватному підприємству „Мальва" свідоцтво про право власності від 25.06.2012 р. на об'єкт, що в цілому складається з приміщень, загальною площею 188,6 кв.м. по вулиці Академіка Корольова, 70/1 у місті Одесі.
При цьому, як зазначає позивач, що приміщенням 3, площею 1,9 кв.м. та приміщенням 5, площею 10,4 кв.м., відображеними у технічному паспорті від 09.04.2012 р., складеному КП „ОМБТІ та РОН" на ім'я відповідача МПП „Мальва" унеможливлюється доступ позивача до належного йому приміщення 19 - туалету в будівлі по проспекту Академіка Глушка, 16/1 у місті Одесі, відображеного у технічному паспорті від 09.02.2005 р., складеному КП „ОМБТІ та РОН" на ім'я позивача.
Тобто, позивач вважає, що Виконавчий комітет Одеської міської ради не звернув увагу на те, що видача малому приватному підприємству „Мальва" свідоцтва про право власності порушує майнові права позивача та приписи чинного законодавства України, відтак дане свідоцтво підлягає визнанню недійсним.
Крім того, враховуючи ту обставину, що МПП „Мальва" здійснило будівництво нерухомого майна по вулиці Академіка Корольова, 70/1 у місті Одесі, позивач також вимагає усунення перешкоди, шляхом здійснення перебудови за власні кошти МПП „Мальва".
Відповідач 2 позов не визнав, посилаючись на недоведеність обставин щодо перешкоджання позивачу у користуванні його майном.
Також, відповідач 2 стверджує, що спірне свідоцтво було видано МПП „Мальва" на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК в Одеській області і вказана декларація ніким не оспорювалась та не скасовувалась.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволені позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Малому приватному підприємству „Мальва" на підставі Свідоцтва про право власності серії САЕ№670203 належить нежитлове приміщення павільйону магазину-бару, розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 70/1 загальною площею 188,6 кв.м., відповідно до технічного паспорту від 09.04.12р.
Вказане свідоцтво видане на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією ДАБК в Одеській області віл 26.03.12 р. № ОД14212045255. Право власності МПП „Мальва" на вказане приміщення зареєстровано у встановленому законом порядку, про що свідчить витяг про державну реєстрацію прав від 06.07.2012 р.
02.11.2005р. між МПП „Мальва" та Одеської міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 269 кв.м., за адресою: м. Одеса, Ак. Корольова, 70, на якій розташовано спірний об'єкт. Договір укладено терміном на 10 років.
Органами місцевого самоврядування були затверджені межі земельної ділянки, загальною площею 0,0269 га для експлуатації та обслуговування павільйону магазину-бару. Межі вищевказаної земельної ділянки були також погоджені суміжниками земельних ділянок, а саме: позивачем - ТОВ „Емералд", ПП „Аріс", ПП „Сім Сервіс" та ОД „МСЛ".
Позивач вказує, на те, що відповідач - МПП „Мальва" перешкоджає фірмі „Емералд" ТОВ у користуванні та доступі до належного позивачу приміщення 19 - туалету у будівлі по проспекту Академіка Глушка, 16/1 у м. Одесі, відображеного у технічному паспорті від 09.02.2005 р., складеного КП „ОМБТІ та РОН" на ім'я позивача.
Відповідно до частини шостої статті 59 Закону України „Про місцеве самоврядування" виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради.
Статтею 40 Закону України "Про місцеве самоврядування" встановлено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.
Пунктами 1.3, 8.1 Тимчасове положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затверджене Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07 лютого 2002 року, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 30 липня 2010 року за № 582/17877, передбачено, що оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності за заявою про оформлення права власності на нерухоме майно, у тому числі органами місцевого самоврядування.
Отже, до повноважень виконавчого комітету належить прийняття рішень про оформлення права власності на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності.
А відтак, враховуючи подану заяву МПП „Мальва" про оформлення права власності та додаткові документи, відсутність відповідної інформації у Державному реєстрі іпотек та будь - яких заборон щодо відчуження та/або арештів у Єдиному державному реєстрі заборон і відчужень об'єктів нерухомого майна, щодо нерухомого майна, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 70/1, виконавчий комітет Одеської міської ради в межах своїх повноважень прийняв свідоцтво про право власності серії САЕ№670203.
Крім того, підставою для прийняття виконавчим комітетом Одеської міської ради, спірного свідоцтва є декларація про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією ДАБК в Одеській області віл 26.03.12 р. № ОД14212045255. Зазначена декларація ніким не оспорювалась і на момент вирішення спору є чинною.
За таких обставин, суд погоджується з думкою відповідача 2 про відсутність підстав, передбачених статтею 393 ЦК України, для визнання недійсним, вищевказаного спірного свідоцтва про право власності.
Що стосується перешкод з боку відповідача у користування позивачем своїм нерухомим майном, то суд зазначає, що цих обставин позивачем не доведено, приймаючи до уваги, що свої позовні вимоги Фірма „Емералд" ТОВ ґрунтує на тому, що вказаному товариству на праві власності належить нежитлова будівля площею 263 кв.м., згідно технічного паспорту від 09.02.2005р., виданого комунальним підприємством „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості.
Проте, як вбачається із Свідоцтва про право власності, виданого позивачу на вищезазначену нежитлову будівлю, загальною площею 263 кв.м., відображену в Технічному паспорті від 29.03.2001р.
Тобто, для встановлення факту перешкоджання позивачу у користуванні майном, Фірма „Емералд" ТОВ мала довести відповідність, належного їй нерухомого майна саме відомостям, відображеним у технічному паспорті КП „ОМБТІ" від 29.03.2001р., оскільки неможливість користування приміщенням туалету по технічному паспорту від 09.02.2005р. не спростовує можливості користування цим приміщенням відповідно до технічного паспорту, зазначеного у Свідоцтві про право власності.
Суд за клопотанням позивача, в порядку ст.38 ГПК України, витребував у КП „ОМБТІ", копію технічного паспорту на будівлю позивача від 29.03.2001р., однак цього доказу отримано не було.
При цьому, суд вирішуючи спір, виходить з того, що згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, позивачем не доведено факту порушення своїх прав та інтересів боку відповідачів на користування належним йому нерухомим майном, за адресою: м. Одеса, проспект Ак. Глушко, 16/1.
Суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про огляд речових доказів у місці їх знаходження, оскільки без належного доказу - відповідного технічного паспорту про відображення будівлі позивача станом на 29.03.2001р., здійснення огляду речових доказів у місці знаходження - не надасть необхідної для вирішення спору інформації.
З цих же підстав не вбачається підстав для призначення судової експертизи. Крім того, питання щодо порушення порядку користування відповідачем земельною ділянкою не є предметом спору по справі.
За таких обставин, у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст..85 ГПК України
Повне рішення складено 27.08.2014р.
Суддя Демешин О.А.