Номер провадження: 33/785/434/14
Номер справи місцевого суду: 523/9003/14-п
Головуючий у першій інстанції Аліна
Доповідач Бойченко М. Є.
18.07.2014 року м. Одеса
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах апеляційного суду Одеської області Бойченко М.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 20 червня 2014 року, -
встановив:
Вказаною постановою
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Одеси,
громадянка України, не працююча, яка зареєстрована,
проживає за адресою: АДРЕСА_1,
- визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2ч.1 КпАП України, та піддано адміністративному стягненню у виді виправних робіт строком на 1 (один) місяць з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку та стягненню судового збіру на користь держави у розмірі 0,03розміру мінімальної заробітної плати, що становить 36 (тридцять шість)гр.54коп.
Як вбачається з постанови суду, 30.05.2014 р. ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за адресою свого проживання : АДРЕСА_1, побила свою доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст.173-2ч.1КУпАП.
Будучи не згодною із постановою суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову відносно неї та постановити нову постанову, якою повністю задовольнити її вимоги.
Заслухавши ОСОБА_2, яка підтримала вимоги апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як вбачається з постанови суду, 30.05.2014р. ОСОБА_2, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, побила свою доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Разом з цим, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОД №108576 від 05.06.2014р. ОСОБА_2 30.05.2014р., знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, побила свою доньку ОСОБА_3
Викладена у протоколі обставина не свідчить про те, що ОСОБА_2 під час побиття своєї доньки 30.05.2014р. знаходилась у стані алкогольного сп'яніння, а тому підлягає виключенню з постанови суду, оскільки, зазначаючи знаходження ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння, суд вийшов за межи обставин, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Разом з цим, висновок судді про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення при зазначених у протоколі обставинах підтверджується поясненнями ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_3 а також довідкою №11015 від 30.05.2014р. КУ «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» про наявність пошкоджень у ОСОБА_3
Між тим, обираючи ОСОБА_2 у вигляді виправних робіт строком на один місяць, суд першої інстанції не мотивував свої висновки, щодо призначення такого виду адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП. З такими висновками суду першої інстанції апеляційний суд погодитися не може виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 23, 33 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
З постанови судді вбачається, що, призначивши адміністративне стягнення ОСОБА_2 у вигляді виправних робіт строком на 1 місяць, суд не в повній мірі дотримався вказаних вимог закону і, при наявності альтернативних стягнень, передбачених ст. 173 КУпАП. призначив покарання, яке не відповідає вимогам ст.ст. 23, 33КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_2 відповідно до вимог 23,33 КУпАП, апеляційний суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, особу порушника, яка вперше притягується до адміністративної відповідальності.
Крім того, визначаючи вид і розмір адміністративного стягнення правопорушнику, апеляційний суд враховує той факт, що матеріали справи не містять доказів, які б вказували на те, що мета виправлення й попередження нових правопорушень відносно ОСОБА_2, може гарантуватися суто застосуванням до неї адміністративного стягнення у вигляді виправних робіт.
Виходячи з наведеного, приймаючи до уваги, що зазначені вище обставини не були в повній мірі враховані при розгляді справи суддею районного суду, апеляційний суд вважає, що стягнення у вигляді виправних робіт , є надто суворим, і вважає за можливе та необхідне змінити постанову суду і призначити ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу, яке відповідатиме меті адміністративного стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову судді Суворського районного суду м. Одеси, від 20 червня 2014 року, якою ОСОБА_2 була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та на неї було накладене адміністративне стягнення у вигляді виправних робіт строком на 1 місяць, - змінити.
Виключити з постанови суду вказівку на те, що ОСОБА_2 побила свою доньку , знаходячись у стані алкогольного сп'ягніння.
Призначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, - в сумі 85 (вісімдесят п'ять) гривень.
В іншій частині постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя апеляційного суду
Одеської області М.Є. Бойченко