18.08.2014 Справа № 363/2722/13-ц
18 серпня 2014 року Вишгородський районний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Рудюка О.Д.
при секретарі Данько В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Ясногородської сільської ради Вишгородського району Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - відділ Держземагенства у Вишгородському районі про скасування рішення та визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку, -
Позивачка звернулась до суду з цим позовом, посилаючись на те, що земельні ділянки, які належать відповідачам накладаються на її земельну ділянку, у зв'язку з чим просила суд визнати недійсним та скасувати рішення Ясногородської сільської ради №129-21-VІ від 24.12.2012р., визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, видані на імена відповідачів, скасувавши їх державну реєстрацію.
У процесі розгляду справи позовні вимоги були уточнені: позивачка просила суд визнати недійсним та скасувати рішення Ясногородської сільської ради №129-21-VІ від 24.12.2012р. у частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність відповідачам, визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки, видані на імена відповідачів, скасувавши їх державну реєстрацію.
У судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги ти просили їх задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Представник відповідача Ясногородської сільської ради до суду не з'явився, просив розглянути справу у його відсутності (а.с.154).
Представник третьої особи у судовому засіданні проти позову не заперечувала.
Вислухавши пояснення позивача та його представника, представника третьої особи, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.
27.04.2007р. між позивачкою та гр. ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки НОМЕР_1.
12.05.2008р. на підставі вказаного договору видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,1264га., розташовану в с. Ясногородка Вишгородського району Київської області, урочище «Сад» на ім'я позивачки (акт серії ЯД №956874, кадастровий номер земельної ділянки 32 218 890 00 21 090 0002).
Рішенням ХХІ сесії шостого скликання Ясногородської сільської ради Вишгородського району Київської області від 24.12.2012р. №129-21-VІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність» було передано у власність гр. ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,2220га. на території с. Ясногородка, гр. ОСОБА_4 - земельну ділянку площею 0,2500га. на території с. Ясногоодка, гр. ОСОБА_5 - земельну ділянку площею 0,0538га. на території с. Ясногородка.
30.11.2012р. Ясногородською сільською радою Вишгородського району Київської області було прийнято рішення №120-20-VІ, яким було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 1,500га. у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що знаходяться на території Ясногородської сільської ради в межах с. Ясногородка громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ін.
Згідно листів управління Держземагенства у Вишгородському районі Київської області №893 від 14.04.2014р. та №1096 від 12.05.2014р. на земельну ділянку з кадастровим номером 3221889001:21:091:0163 зареєстровано та видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ №303511 на імя ОСОБА_4 (державний акт на право власності на земельну ділянку зареєстровано в Книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №322180001024581 від 28.12.2012р.); на земельну ділянку з кадастровим номером 3221889001:21:090:0205 зареєстровано та видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ №303510 на імя ОСОБА_3 (державний акт на право власності на земельну ділянку зареєстровано в Книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №322180001024580 від 28.12.2012р.); на земельну ділянку з кадастровим номером 3221889001:21:090:0206 зареєстровано та видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ №303512 на імя ОСОБА_5 (державний акт на право власності на земельну ділянку зареєстровано в Книгах записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №322180001024582 від 28.12.2012р.).
Як вбачається з наданих суду управлінням Держземагенства у Вишгородському районі Київської області картографічних матеріалів з Національної кадастрової карти із взаємним розташуванням земельних ділянок позивачки та відповідачів, земельна ділянка позивачки, яку вона придбала у власність у 2007 році, розподілена між відповідачами рішенням Ясногородської сільської ради від №129-21-VІ від 24.12.2012р. (а.с.186,188), що, крім того, підтверджується витягом з публічної кадастрової карти України (а.с.197-200).
Відповідно до ч.5 ст.116 ЗК України земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Як зазначено у п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 16.04.2004р. «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140-149 ЗК України. У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними.
Згідно ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Згідно ст.41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно п.11 згаданої вище Постанови Пленуму ВСУ, розглядаючи позови про захист прав власників земельних ділянок і землекористувачів, суд має перевіряти законність рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки іншій особі без вилучення (викупу) її в позивача в установленому порядку і за наявності для цього підстав ухвалювати рішення про його незаконність.
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Зважаючи на те, що оскаржуване рішення Ясногородської сільської ради Вишгородського району Київської області у частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність відповідачам ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було прийняте без дотримання процедури вилучення (викупу) її у позивачки, тобто з порушенням вимог ст.ст.140-149 ЗК України, суд вважає, що таке рішення має бути визнане незаконним та скасоване у вказаній частині.
Суд приходить до висновку, що позивачем доведено факт порушення її прав, а тому вважає, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст.317,319 ЦК України, ст.ст.116,132,152 ЗК України, ст.ст.10,11,16,58,60,88,209-215 ЦПК України, -
Позов задовольнити.
Визнати недійсним та скасувати рішення Ясногородської сільської ради Вишгородського району Київської області від 24.12.2012 року № 129-21VI в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам ОСОБА_5, ОСОБА_4 і ОСОБА_3.
Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2220га, кадастровий номер 3221 889001:21:0900205, виданий на ім'я ОСОБА_3, скасувавши його державну реєстрацію.
Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,2500га, кадастровий номер 3221 889001:21:0910163, виданий на ім'я ОСОБА_4, скасувавши його державну реєстрацію.
Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0538га, кадастровий номер 3221 889001:21:0900206, виданий на ім'я ОСОБА_5, скасувавши його державну реєстрацію.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.Д.Рудюк