21 серпня 2014 року Справа № 61831/11
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Кушнерика М.П., Старунського Д.М.,
з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,
представника позивача Завалишина Ю.О.,
представника відповідача (апелянта) Гайовича В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 6.06.2011 року в справі за позовом Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У лютому 2011 року Державне територіально-галузеве об'єднання «Львівська залізниця» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.12.2010р. №0001732351/0, яким відокремленому підрозділу позивача «Моторвагонне депо Королево» було визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 4035,00 грн. Посилався на невідповідність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам чинного законодавства.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 6.06.2011 року позов задоволено, визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0001732351/0 від 17.12.2010р., видане Державною податковою інспекцією у Виноградівському районі Закарпатської області.
Постанову суду першої інстанції оскаржила Державна податкова інспекція у Виноградівському районі Закарпатської області, яка в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нове рішення про відмову позивачу в задоволенні позову.
Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що відокремлений підрозділ «Моторвагонне депо Королево» ДТГО «Львівська залізниця», який не має статусу юридичної особи, сплачує податок на прибуток, отриманий не від господарської діяльності, самостійно, в зв'язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам законодавства.
Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який апеляційну скаргу підтримав, представника позивача, який просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Актом планової виїзної перевірки відокремленого підрозділу позивача «Моторвагонного депо Королево» №122/23-0112/35664708 від 06.12.2010р. встановлено, що працівниками ДПІ у Виноградівському районі Закарпатської області виявлено порушення цим підрозділом вимог пп.2.2.1 п.2.2 ст.2 чинного на час спірних правовідносин Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в зв'язку з чим відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 17.12.2010р. №0001732351/0, яким відокремленому підрозділу «Моторвагонне депо Королево» ДТГО «Львівська залізниця» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1559 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 2476 грн.
Не погодившись із податковим повідомленням-рішенням від 17.12.2010р., ВП «Моторвагонне депо Королево» оскаржив його до ДПІ у Виноградівському районі Закарпатської області. За результатами розгляду скарги прийнято рішення від 05.01.2011р. №18/10/25-00, яким податкове повідомлення-рішення від 17.12.2010р. №0001732351/0 залишено без змін.
Спірним в даній справі, як визначив суд першої інстанції, є встановлення суб'єкта сплати податку на прибуток, отриманого не від основної господарської діяльності, а саме: ДТГО «Львівська залізниця», яке є юридичною особою чи ВП «Моторвагонне депо Королево» як його структурний підрозділ без права юридичної особи.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ВП «Моторвагонне депо Королево» не може відноситись до категорії підприємств залізничного транспорту або їх структурних підрозділів, тому не може бути самостійним платником податку на прибуток.
З такими висновками суду погоджується колегія суддів.
У відповідності до вимог пп.2.1.3 п.2.1 ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку є філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (далі філії), зазначених у підпункті 2.1.1 цього пункту, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.
Згідно п.2.2 цього ж Закону, платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1998 року № 173, прийнятої відповідно до згаданого пункту, затверджено перелік робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту.
До робіт (послуг), що виконуються (надаються) підрозділами основної діяльності залізниць відносяться, послуги експлуатаційної діяльності залізниць: поточне утримання, профілактичний огляд, обслуговування та всі види ремонту основних фондів, інвентаря, що використовується в основній господарській діяльності; експлуатація локомотивів, вагонів, дизель- та електропоїздів, їх екіпірування та прибирання; підготовка вагонів і контейнерів до перевезень; маневрова робота, супроводження поїздів; продаж квитків; навантаження, перевантаження, розвантаження, приймання, видавання та кріплення вантажів, перевірка правильності їх навантаження та кріплення; перестановка вагонів; охорона вантажів, основних засобів, інвентаря; утримання смуги відведення, пристроїв захисту від снігу, піску та вирощування захисних лісонасаджень; збір та опрацювання інформації з перевезень", випробувальні роботи на залізницях; довідково-інформаційні операції щодо роботи залізничного транспорту; роботи, пов'язані з ліквідацією пожеж, аварій та катастроф, якщо вони виконуються відновними і пожежними поїздами, які перебувають на балансі залізниць; роботи, пов'язані з технологічною обробкою перевізних документів; забезпечення пасажирів постільними речами.
Згідно приміток даної постанови, основна діяльність залізниць це діяльність усіх взаємопов'язаних відокремлених підрозділів, що входять до складу залізниць, спрямована на виконання і обслуговування єдиного перевізного процесу, тобто експлуатаційна (перевізна) та підсобно-допоміжна діяльність, пов'язана з обслуговуванням експлуатаційної діяльності.
Підсобно-допоміжною діяльністю, вважається діяльність відокремлених підрозділів, пов'язана з виконанням ряду допоміжних операцій та організацією виробництв, продукція (послуги) яких використовується переважно для потреб експлуатаційної діяльності залізниць.
Експлуатаційна діяльність - це діяльність відокремлених підрозділів, безпосередньо пов'язана з перевезенням пасажирів, вантажів, вантажобагажу, пошти тощо.
Отже, діяльність відокремленого підрозділу позивача по здачі в оренду частини даху та надання послуг із строкового розміщення і утримання телекомунікаційного обладнання не відноситься до господарської діяльності залізничного транспорту.
Відповідно до п.2.2.2 ст.2 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.
Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України "Про залізничний транспорт" залізничний транспорт - це виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо.
Частиною п'ятою ст. 4 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що крім залізниць складовою ланкою залізничного транспорту є також підприємства залізничного транспорту, що разом із залізницями належать до загальнодержавної власності і управління яких здійснюється органом управління залізничним транспортом - Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізницею), підпорядкованим Міністерству транспорту та зв'язку України.
Таким чином суд першої інстанції правильно вважав, що поняття «підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи» і «структурні підрозділи залізниці» не можна ототожнювати, оскільки вони є різними.
З матеріалів справи видно, що ВП «Моторвагонне депо Королево» не відповідає ознакам, встановленим законодавством для підприємства, оскільки не є юридичною особою, та діє на підставі положення, а не статуту.
Державне територіально-галузеве об'єднання "Львівська залізниця" у відповідності до вимог Господарського кодексу України діє на підставі статуту, затвердженому наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 31.01.2006р. №80 та зареєстрованому державним реєстратором 06.02.2006 за №14151050051000929.
Отже, структурний підрозділ залізниці - ВП «Моторвагонне депо Королево» не може відноситись до категорії підприємств залізничного транспорту або їх структурних підрозділів, відповідно не може бути самостійним платником податку на прибуток.
У зв'язку з цим, суд першої інстанції правильно погодився з доводами позивача в частині того, що ВП «Моторвагонне депо Королево» не зобов'язане було подавати декларації з податку на прибуток в ДПІ у Виноградівському районі Закарпатської області, оскільки не є платником такого податку.
Крім того, оскільки ВП «Моторвагонне депо Королево» не може бути самостійним платником податку на прибуток, то цей вид податку, одержаний від діяльності цього відокремленого підрозділу, правомірно задекларований і сплачений юридичною особою - ДТГО "Львівська залізниця", що підтверджується наявними в матеріалах справи деклараціями з податку на прибуток підприємств, подані позивачем до ДПІ у м. Львові, які підтверджують факт сплати ДТГО «Львівська залізниця» податку на прибуток, а також платіжними дорученнями, що дає суду підставу вважати податок на прибуток сплаченим до Державного бюджету України належним чином.
Тому визначення відокремленому підрозділу позивача податкового зобов'язання з податку на прибуток та застосування штрафних санкцій є неправомірним.
Повно встановивши фактичні обставини справи, давши належну оцінку доказам, правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області залишити без задоволення.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 6.06.2011 року в справі № 2а-1161/11/1370 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : М.П. Кушнерик
Д.М.Старунський