ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"19" серпня 2014 р. Справа № 809/2647/14
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду М.І.Кишинський розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 843,85 грн.,-
Державна податкова інспекцяї в м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (надалі-позивач) звернулася в суд з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі-відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 843,85 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача як суб'єкта підприємницької діяльності та платника податків, станом на час подання позову наявний податковий борг перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб, який ним добровільно у строки передбачені законодавством, не сплачений.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Поштове відправлення із відміткою поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" повернулося на адресу суду разом із копією ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі та повідсткою про виклик до суду. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29 липня 2014 року місце проживання відповідача значиться: 76018, АДРЕСА_1, тобто адреса, за якою відправлено ухвалу про відкриття провадження у даній справі та повісткою про виклик до суду. Згідно із частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям-за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Крім того, відповідно до змісту частини 11 статті 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Частиною 6 даної статті передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи те, що відповідач не з'явився в судове засідання, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду даної адміністративної справи, тому суд на підставі частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України вважав за належне розгляд справи проводити в письмовому провадженні за відсутності сторін за наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Розглянувши в письмовому провадженні позовну заяву, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне.
Відповідач по справі зареєстрований виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як суб'єкт підприємницької діяльності-юридична особа та взятий на облік в Державній податковій інспекції в м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківської області як платник податків.
Відповідачем подано до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи, в якій самостійно зазначено суму податку, що підлягає сплаті до бюджету.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, надалі-Кодекс).
Відповідно до пункту 16.1.4 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно поданої заяви про застосування спрощеної системи спадкування була обрана друга група відповідно до пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Однак, нараховані суми по єдиному податку не були сплачені до бюджету, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 843,85 грн. (за липень-квітень 2014 року).
Крім того, як встановлено судом, відповідачу на виконання вимог пункту 59.1 Кодексу направлялось податкову вимогу форми "Ф" №2596-25 від 22 травня 2014 року на суму 843,85 грн., яка отримана ним 18 червня 2014 року, однак залишена без виконання, а також до вищого за підпорядкуванням органу Державної податкової служби чи до суду не оскаржена.
Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно пункту 20.1.18. статті 20 Кодексу передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Отже, відповідач в порушення вимог статті 67 Конституції України, статей 16, 38, 57, 177 Податкового кодексу України не виконав свого податкового обов'язку, а саме не сплачував (погашав) своє самостійно узгоджене податкове зобов'язання з податку на доходи згідно поданої декларації, яке не підлягає оскарженню, при цьому допустивши заборгованість перед бюджетом, а сума в розмірі 843,85 грн. згідно приписами пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України є податковим боргом відповідача, який підлягає сплаті або стягненню в судовому порядку до бюджету. Несплачуючи податковий борг до бюджету, відповідач порушує вимоги Конституції України та Податкового кодексу України в яких передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Таким чином, заборгованість відповідача перед бюджетом становить 843,85 грн., що підтверджується податковою вимогою та довідкою про борг.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідачем на момент розгляду справи не подано доказів сплати податкового боргу в сумі 843,85 грн., жодним чином не спростовано даний борг, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення, а сума в розмірі 843,85 грн. стягненню в судовому порядку.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись частиною 6 статті 128, статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (76018, АДРЕСА_1, іден. номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 843 (вісімсот сорок три ) гривні, 85 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: М.І.Кишинський
Постанова складена 19 серпня 2014 року.