Єдиний унікальний № 500/8900/13-к
Провадження № 1-кп/500/88/14
Іменем України
27 серпня 2014 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
представника потерпілої ОСОБА_7 ,
розглянувши в місті Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні в залі суду №3 кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_5 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл Одеської області, громадянина України, українця, розлученого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, із середньою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України,
встановив:
12 червня 2012 року, приблизно о 00:00 годин, ОСОБА_5 , знаходячись у квартирі АДРЕСА_2 , в ході раптово виниклої сварки на ґрунті особистих неприязних відносин з ОСОБА_6 умисно, з метою спричинення їй тілесних ушкоджень кулаками рук наніс останній не менше 7 ударів в область обличчя та тіла, після чого умисно штовхнув потерпілу та разом з нею впав у кухню вказаної квартири, де продовжив наносити кулаками рук удари ОСОБА_8 в область обличчя, чим спричинив їй струс головного мозку, синці на правій виличній області, на верхньому і нижньому повіку правого ока, на задній поверхні правого плеча у нижній третині, на зовнішній поверхні лівого ліктьового суглоба, на задній поверхні лівого передпліччя у середній третині, на внутрішній поверхні правого колінного суглоба, на внутрішній поверхні правого стегна в середній третині. Закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку з наявністю синців обличчя - в правій виличній області, на верхньому та нижньому повіці правого ока відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я потерпілого.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину свою у вчиненні злочину не визнав та пояснив, що являється колишнім чоловіком рідної сестри потерпілої ОСОБА_8 - свідка ОСОБА_9 11 червня 2012 року потерпіла ОСОБА_8 разом зі своєю сестрою ОСОБА_9 приїхали до нього додому, того ж вечора у нього з потерпілою ОСОБА_8 відбулася сварка, в процесі якої та висловлювала на його адресу лайки, у зв'язку з чим він вирішив поїхати переночувати до свого товариша. Це відбувалося близько 00:00 години, на початку першої години 12.06.2012 р., коли він зайшов у кухню, потерпіла стояла в коридорі біля холодильника, на якому були ключі від автомобіля та будинку, та перешкоджала йому пройти. Він був роздратований і в грубій формі сказав їй посунутися, задівши тим самим жіночу гідність потерпілої, на що та повернулася в півоберту, і коли він потягнувся за ключами, схопила його за волосся та намагалася ногою вдарити його по тулубу, вони втратили рівновагу і крізь двері впали на кухню, де потерпіла вдарилася головою об раковину, від чого змістилися меблі.
Він впав зверху потерпілої, оскільки остання тримала його за волосся і потягнула його за собою. Коли вони знаходилися в лежачому положенні, потерпіла намагалася подряпати йому очі. Він вирвався від неї та поїхав звідти. Сам момент бійки ніхто не бачив - його дружина була в кімнаті з дитиною, двері в кімнаті були зачинені, але коли він вибіг з квартири, то бачив, що в дверях стоїть його сусідка ОСОБА_10 . Він знаходився спиною до дверей і не може стверджувати, чи була за його спиною сусідка, але ніхто не намагався їх тягнути чи розняти. Коли він був у товариша, йому по телефону хтось дзвонив, та, представившись співробітником міліції, пропонував повернутися, але він відмовився. Вранці наступного дня він приїхав додому, але там нікого вже не було, і зв'язався він з колишньою дружиною та потерпілою тільки через добу.
Також обвинувачений ОСОБА_5 пояснив, що до цієї події у них з потерпілою були нормальні відносини. Бійка відбувалася швидко - декілька хвилин. Тілесні ушкодження потерпілій він завдав захищаючись, оскільки намагався вирватися, але яким чином, та чи бив потерпілу, він не пам'ятає. На його думку він не завдавав їй удари. Він намагався заблокувати її руки і наміру завдати їй удари не мав. Тілесні ушкодження потерпіла могла отримати в результаті падіння, а деякі ушкодження могли бути в неї до цієї події. Крім того, він ставить під сумнів перебування потерпілої в лікарні, оскільки на дев'ятий день після події він бачив потерпілу у неї вдома. В результаті бійки він отримав тілесні ушкодження у вигляді подряпин біля ока на обличчі, синців та подряпин на нозі, але від медичного обстеження він відмовився. Після події він пропонував фінансову допомогу потерпілій, але вона відмовилися.
Однак, не зважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 , його вина в умисному легкому тілесному ушкодженні, що спричинило короткочасний розлад здоров'я за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю підтверджується сукупністю наступних доказів, що були досліджені в судовому засіданні.
Так, потерпіла ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що 11 червня 2012 року, вона з сестрою ОСОБА_9 приїхали до колишнього чоловіка останньої - обвинуваченого ОСОБА_5 , з яким у неї почалася словесна сварка, у зв'язку з чим вона хотіла поїхати звідти, але ОСОБА_5 зачинив їх з сестрою в квартирі, де вони сиділи 25- 30 хвилин. ОСОБА_5 перебував у нетверезому стані. Коли до них зайшов ОСОБА_5 , то почав штовхатися, наносити їй удари по обличчю. Вона намагалася захищатися, і вони впали - вона знизу, а він зверху, і бив її по обличчю, а саме - сів зверху та наносив удари по обличчю. Він завдав їй приблизно 5- 6 ударів в коридорі, і приблизно 5- 6 ударів, коли вони впали. Удари наносилися їй по різним частинам тіла. Удари ОСОБА_5 наносив правою і лівою рукою, по правій і лівій частині обличчя. Її сестра виходила з дитиною на руках заспокоїти їх, потім залишила дитину і відтягувала ОСОБА_5 , дзвонила в міліцію, виходила та заходила декілька разів. Також підходила сусідка та пішла. Через 10- 15 хвилин приїхала швидка допомога та співробітники міліції. Також потерпіла ОСОБА_8 пояснила, що вони впали не торкаючись ніяких предметів, і вона отримала ушкодження не від падіння. До лікарні її відвезла швидка допомога. Міліцію викликала її сестра ОСОБА_9 . Бійка була о 00:00 годин.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що 11 червня 2012 року вона разом з сестрою ОСОБА_8 приїхали до її колишнього чоловіка ОСОБА_5 , який в той момент був нетверезим, та згодом почав чіплятися до потерпілої ОСОБА_8 , ображати її, а коли та хотіла поїхати, то ОСОБА_5 побив її. ОСОБА_5 увірвався до прихожої та схопив потерпілу за волосся, яка в свою чергу захищаючись схопила за волосся ОСОБА_5 , який в цей момент наносив потерпілій удари по обличчю та верхній частині тіла, а коли вони обидва впали, ОСОБА_5 продовжував наносити удари потерпілій. Спочатку була тяганина біля дверей, а потім біля стіни ОСОБА_5 почав бити потерпілу, ударів було близько 10, кулаками по обличчю, голові, обома руками. Вони впали на підлогу, де був вільний простір і потерпіла нічого не зачепила при падінні. Впали вони на поріг - частина тіла знаходилася в кухні, а інша частина - в коридорі. ОСОБА_5 штовхнув потерпілу, а чому впав він сам, вона не знає. Потерпіла ОСОБА_8 не весь час тримала ОСОБА_5 за волосся. Перед початком бійки вона стояла у коридорі позаду ОСОБА_5 , а потерпіла стояла обличчям до неї. Потім її дитина прокинулася і вона розбороняла потерпілу та обвинуваченого, намагалася стягнути ОСОБА_5 з дитиною на руках. Вона бачила все від початку до кінця. Також свідок ОСОБА_9 пояснила, що у потерпілої ОСОБА_8 не було ніяких ушкоджень до цієї події. Того вечора ОСОБА_5 просив заспокоїти потерпілу. Вона просила викликати міліцію сусідку ОСОБА_11 , але потім сама подзвонила до міліції за допомогою мобільного телефону. Швидку допомогу викликала потерпіла ОСОБА_8 . У двір вона виходила декілька разів.
Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні пояснила, що того вечора о 23:45 годині вона вийшла на двір і хвилин через 10- 15 побачила сварку, чула крики та нецензурні лайки ОСОБА_8 на адресу ОСОБА_5 , який в цей час мовчав. Сварка почалася біля дверей, після чого продовжувалася в будинку, і в цей момент заплакала дитина, ОСОБА_9 відразу перша вискочила з дитиною на вулицю. Було чути сварку, грохот, і коли вона підбігла, то побачила крізь відчинені двері, що потерпіла ОСОБА_8 лежала на підлозі та тримала ОСОБА_5 за волосся, а останній був зверху та намагався звільнитися. Безпосередньо в квартиру вона не заходила. Вона бачила в прихожій ноги ОСОБА_9 , а ОСОБА_5 знаходився в районі порогу. Частина тіла ОСОБА_9 знаходилася на кухні. Все це відбувалося приблизно хвилину. В квартирі більше нікого не було. ОСОБА_9 не приймала участь у конфлікті, а стояла з дитиною у дворі збоку на відстані 5- 7 метрів від дверей та декількох метрів від неї, і не могла бачити бійку, а вона стояла прямо перед дверима на відстані 1- 1,5 метра від вхідних дверей, практично біля порогу. Від вхідної двері до двері кухні невелика відстань, приблизно 1 м. ОСОБА_9 просила викликати міліцію, але вона не викликала. Міліція приїхала хвилин через 40- 50. Швидкої вона не бачила, ОСОБА_8 поїхала сама. З квартири вийшов ОСОБА_5 , а слідом - ОСОБА_8 . У ОСОБА_5 були подряпини, в нього був синець під оком, а ОСОБА_9 була без ознак тілесних ушкоджень, в неї навіть не була пошкоджена зачіска. Кухня маленька, заставлена меблями, удар був наче об посуд.
Свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснив, що він працює в Ізмаїльському МВ (з обслуговування м. Ізмаїл та Ізмаїльського району) ГУМВС України в Одеській області (далі - Ізмаїльський МВ). Того вечора він знаходився в складі оперативно-слідчої групи. Від чергового вони отримали повідомлення про сварку. Коли вони прибули на місце то прийняли заяву, відібрали пояснення та поїхали. Він дзвонив ОСОБА_5 , проте той відмовився приїхати. Зі слів ОСОБА_8 відбулася сварка. У сусідів вони не відбирали пояснення, оскільки було пізно. Швидку допомогу вони не бачили. У жінок були заплакані обличчя, на них було почервоніння. Вони збирали речі та готувалися поїхати.
Судово-медичний експерт ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що утворення синців залежить від індивідуальних особливостей організму, сили травматичної дії, а також від місця їх локалізації (частини тіла). Спочатку відбувається гіпернемія, а потім вже утворюється синець, може утворитися відразу, а проявитися через невизначений проміжок часу - і через годину, і через добу. При одномоментному одному падінні утворення таких тілесних ушкоджень, які були виявлені у потерпілої маловірогідне. З огляду на те, якими частинами тіла контактували потерпіла та обвинувачений, приймаючи до уваги з якою силою, могли утворитися такі ушкодження при падінні на потерпілу зверху. Але сказати, які саме він не може, оскільки характерних ушкоджень, які б відображали форму травмуючого предмета виявлене не було. Кількість травмуючих впливів встановлюється за кількістю ушкоджень. У ОСОБА_8 по обличчю було два травмуючи впливи: у виличній області та на верхньому повіці правого ока. Ушкодження виличної області могло утворитися при падінні, а для синця повіка повинен бути предмет з обмеженою контактуючою поверхнею, і утворення цього ушкодження при падінні маловірогідне. Закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку, а також синці на голові є складовими частинами однієї травми, могли утворитися від будь-якого травмуючого впливу і при падінні на тупий предмет, і при ударі тупим предметом. Незалежно від причин утворення кожного з синців на обличчі, неможна визначити чи черепно-мозкова травма утворилася від одного з них, чи від іншого. Інших ушкоджень на голові потерпілої виявлено не було. Від впливу під прямим кутом - внаслідок удару утворюється синець. Всі ушкодження у потерпілої були з однаковими морфологічними ознаками, завдані одне за одним в проміжок часу декілька хвилин, декілька десятків хвилин. Висновок про закриту черепно-мозкову травму був зроблений виходячи з медичної документації потерпілої.
Згідно скарзі приватного обвинувачення, що подана до Ізмаїльського міськрайонного суду 17.10.2012 р., ОСОБА_8 просила порушити кримінальну справу відносно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 125 КК України (а.с. 126 - 127).
А відповідно до ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду від 27.03.2013 р., у зв'язку з набранням чинності КПК 2012 р. у відповідності до п. 3 Розділу ХІ «Перехідні положення» цього Кодексу вказана скарга приватного обвинувачення була направлена Ізмаїльському міжрайонному прокурору за належністю для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та для початку досудового розслідування (а.с. 48).
Із заяви на ім'я начальника Ізмаїльського МВ від 29.04.2013 р. вбачається, що ОСОБА_8 просить вжити заходів до ОСОБА_5 , який 12.06.2012 р. завдав їй тілесні ушкодження (а.с. 58).
Відповідно до рапорту оперативного чергового Ізмаїльського МВ 12.06.2012 р. о 01:45 годині до чергової частини Ізмаїльського МВ по телефону надійшло повідомлення від медичної сестри МЛ № 1 ОСОБА_15 про те, що надана медична допомога ОСОБА_8 . Діагноз: «Закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, численні забої волосистої частини голови та обличчя» (а.с. 59). Вказані обставини також вбачаються з листа Ізмаїльського МВ від 19.03.2014 р. (а.с. 128).
Згідно даних висновків судово-медичної експертизи № 379 від 22.08.2014 р., у ОСОБА_8 наявні наступні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма в формі струсу головного мозку з наявністю синців обличчя - в правій виличній області, на верхньому та нижньому повіці правого ока; на задній поверхні правого плеча в нижній третині; на зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу; на задній поверхні лівого передпліччя в середній третині; на внутрішній поверхні правого колінного суглобу; на внутрішній поверхні правого стегна в середній третині. Закрита черепно-мозкова травма в формі струсу головного мозку з наявністю синців обличчя - в правій виличній області; на верхньому та нижньому повіках правого ока у ОСОБА_8 потягла розлад здоров'я тривалістю більш ніж шість днів, але не більше трьох тижнів (21 день) та відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Інші ушкодження у ОСОБА_8 мали незначні швидкоплинні наслідки, тривалістю не більше ніж шість днів та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (а.с. 141 - 143).
Відповідно до даних висновків судово-медичної експертизи № 270 від 20.06.2013 р., виявлені у ОСОБА_8 наведені ушкодження могли утворитися 11.06.2012 р., завдані багатократними (не менше семи) діями тупого твердого предмета (предметів) по голові, по рукам та ногам. В механізмі утворення міг мати місце удар. Особливості відмічених ушкоджень та їх різна локалізація на площинах виключає можливість одномоментного утворення в умовах однократного падіння потерпілої на площину із вертикального положення (стоячи), чи близького до такого. Не виключена можливість утворення вказаних ушкоджень у ОСОБА_8 в результаті неодноразового падіння з висоти власного зросту (з вертикального положення (стоячи) чи близького до такого) і контакті о тупі предмети з обмеженою контактуючою поверхнею - вільно або з наданням попереднього прискорення. В момент завдання ушкоджень ОСОБА_8 могла знаходитися в різному взаємному розташуванні по відношенню до ОСОБА_5 Вірогідніше за все, взаємне розташування до травмуючих предметів неодноразово змінювалося (а.с. 56 - 57).
Під час проведення слідчого експерименту, згідно даних протоколу від 09.12.2013 р. та фототаблиці, доданій до нього, потерпіла ОСОБА_8 , свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_12 розповіли та показали на місці про обставини конфлікту між потерпілою ОСОБА_8 та ОСОБА_5 .
Так, потерпіла ОСОБА_8 пояснила та показала, як ОСОБА_5 зайшов в коридор та почав наносити їй удари кулаками по обличчю в кількості приблизно сім ударів, як ОСОБА_5 навалився на неї і вони разом впали через поріг дверей в кухню, і її ноги опинилися в коридорі, а саме за порогом, як вона впала, не зачепивши ніякі предмети, і руками трималась за ОСОБА_5 , який впав на неї, а також, як ОСОБА_5 завдав їй ще удари по обличчю та виражався на її адресу нецензурною лайкою.
Свідок ОСОБА_9 під час проведення слідчого експерименту показала місце, де вона знаходилася в коридорі і бачила, як ОСОБА_5 завдав її сестрі приблизно 4- 5 ударів в коридорі, після чого показала, як впала її сестра від поштовху ОСОБА_5 на підлогу і останній сів на неї та наносив удари кулаками по обличчю. Весь час вона була в коридорі та все бачила. Свідок ОСОБА_9 пояснила, що обстановка на кухні під час конфлікту, а також на час проведення слідчого експерименту не змінилася.
Свідок ОСОБА_12 в ході слідчого експерименту пояснила і показала, що вона почула крики і підійшла до квартири ОСОБА_5 і тоді побачила, що з кухні в коридор стирчать з порогу ноги, приблизно з коліна. В коридорі на той момент нікого не було. ОСОБА_12 показала місце, де вона знаходилася на вулиці і пояснила, що в коридор вона не заходила і що відбувалося в кухні вона не бачила і що відбувалося до її приходу вона також не бачила. Далі ОСОБА_12 показала, що вийшла ОСОБА_9 з дитиною і почала кричати. Після цього встав і вийшов ОСОБА_5 , а за ним ОСОБА_8 .
Разом з цим, суд не приймає до уваги дані, що містяться в протоколі проведення слідчого експерименту від 09.12.2013 р. в частині даних, отриманих від обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки останній брав участь у даній слідчій дії в якості свідка, а в подальшому отримав статус підозрюваного та обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні, у зв'язку з чим суд в силу вимог п. 6 ч. 2 ст. 87 КПК України визнає даний доказ недопустимим в частині даних, отриманих від ОСОБА_5 .
Суд також не приймає до уваги дані, що містяться у акті судово-медичного дослідження (обстеження) № 257 від 14.07.2012 р. (а.с. 53 - 55), та на фотокартках (а.с. 79 - 80) щодо тяжкості та характеру тілесних ушкоджень, оскільки з урахуванням положень ст.101, ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 242 КПК вирішення вказаних питань з огляду на необхідність наявності спеціальних знань віднесено виключно до компетенції експерта. Крім того, існують обґрунтовані сумніви в тому, що вказані фотокартки були зроблені безпосередньо після конфлікту, що відбувся між обвинуваченим та потерпілою, та те, що вони є дійсними, і ці сумніви стороною захисту не спростовані. Тому суд визнає вказані докази недопустимими, у зв'язку з чим у відповідності до ч. 2 ст. 86 КПК України суд не може на них посилатися при ухваленні судового рішення.
Таким чином, показання обвинуваченого ОСОБА_5 в частині, що між ним та потерпілою ОСОБА_8 відбулася сварка, в процесі якої вони обидва впали, а саме він зверху на потерпілу, в результаті чого потерпілій ОСОБА_8 були завдані тілесні ушкодження, потерпілої ОСОБА_8 , свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_13 , експерта ОСОБА_14 , а також свідка ОСОБА_12 в частині, що вона бачила, що між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілою ОСОБА_8 відбулася бійка, а також вищенаведені матеріали провадження повністю співвідносяться між собою та відповідають один одному, стороною захисту не наведено обґрунтованих підстав та у суду немає таких не довіряти зазначеним показанням потерпілої, експерта та свідків в частині, визнаній судом достовірними.
Разом з цим, суд критично оцінює та не приймає до уваги показання свідка ОСОБА_12 в частині, що коли між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілою ОСОБА_8 почалася сварка, ОСОБА_9 відразу перша вискочила з дитиною на вулицю, де знаходилася в момент бійки і не могла бачити, що відбувається, а вона крізь відчинені двері бачила, що потерпіла ОСОБА_9 лежала на підлозі та тримала ОСОБА_5 за волосся, а останній був зверху та намагався звільнитися, оскільки вказані показання не співвідносяться та суперечать сукупності інших доказів, досліджених в судовому засіданні, зокрема, показанням потерпілої ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_9 , відповідно до яких остання перебувала в будинку в момент бійки і намагалася розняти обвинуваченого та потерпілу.
Крім того, показання свідка ОСОБА_12 дані нею в судовому засіданні в частині, що вона стояла прямо перед дверима на відстані 1- 1,5 метри від вхідних дверей, практично біля порогу, та бачила, як потерпіла ОСОБА_8 лежачи більшою частиною тіла в кухні тримала за волосся обвинуваченого ОСОБА_5 , який лише намагався звільнитися, суперечать даним, отриманим в ході проведення слідчого експерименту, згідно протоколу від 09.12.2013 р. та фототаблиці, доданій до нього, в ході проведення якого свідок ОСОБА_12 пояснила і показала, зокрема, що коли підійшла до квартири, то побачила, що з кухні в коридор стирчать з порогу ноги, приблизно з коліна, в коридор вона не заходила і що відбувалося в кухні вона не бачила і що відбувалося до її приходу вона також не бачила. Вказані обставини також вбачаються з фототаблиці, що додана до протоколу слідчого експерименту, а саме з фотографій №№ 14-16, з яких вбачається, що свідок ОСОБА_12 в момент бійки знаходилася не біля порогу вхідних дверей, а на відстані від нього, і бачила тільки, як з кухні стирчать ноги.
Також, показання свідка ОСОБА_12 , дані нею в судовому засіданні в частині, що свідок ОСОБА_9 відразу перша вискочила з дитиною на вулицю, де знаходилася в момент бійки і не могла бачити, що відбувається суперечать та не співвідносяться з даними, отриманими в ході проведення слідчого експерименту, в ході проведення якого свідок ОСОБА_12 після викладу обставин бійки, далі, показала, що вийшла свідок ОСОБА_9 з дитиною і почала кричати. Після цього встав і вийшов ОСОБА_5 , а за ним потерпіла ОСОБА_8 .
Суд також критично оцінює та не приймає до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_5 в частині, що тілесні ушкодження потерпілій він завдав захищаючись, оскільки намагався вирватися, на його думку, він не завдавав їй удари. Він намагався заблокувати її руки і наміру завдати їй удари не мав. Тілесні ушкодження потерпіла могла отримати в результаті падіння, а деякі ушкодження могли бути у неї до цієї події. Сам момент бійки ніхто не бачив - його дружина була в кімнаті з дитиною, двері в кімнаті були зачинені, ніхто не намагався їх тягнути чи розняти, оскільки вказані показання не співвідносяться та суперечать сукупності інших доказів, досліджених в судовому засіданні, зокрема, показанням потерпілої ОСОБА_8 та свідка ОСОБА_9 . Так, як було вище наведено потерпіла ОСОБА_8 та свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснили, що обвинувачений ОСОБА_5 в ході сварки завдавав удари потерпілій ОСОБА_8 обома руками по різним частинами тіла, знаходячись зверху на потерпілій. Свідок ОСОБА_8 при цьому знаходилася позаду них та намагалася розняти їх.
Крім того, показання обвинуваченого ОСОБА_5 є непослідовними та суперечливими.
Так, обвинувачений ОСОБА_5 обґрунтовуючи застосування сили до потерпілої ОСОБА_8 необхідністю захиститися від останньої, пояснив, що тілесні ушкодження потерпілій він завдав захищаючись, оскільки намагався вирватися, разом з цим пояснював, що яким чином, та чи бив потерпілу, він не пам'ятає, вважає, що він не завдавав їй удари.
Крім того, відповідно до даних висновків судово-медичної експертизи № 270 від 20.06.2013 р., виявлені у ОСОБА_8 ушкодження могли утворитися 11.06.2012 р., завдані багатократними (не менше семи) діями тупого твердого предмета (предметів) по голові, по рукам та ногам. В механізмі утворення міг мати місце удар. Особливості відмічених ушкоджень та їх різна локалізація на площинах виключає можливість одномоментного утворення в умовах однократного падіння потерпілої на площину із вертикального положення (стоячи), чи близького до такого (а.с. 56 - 57).
Більше того, як в судовому засіданні пояснив експерт ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , зокрема по обличчю було завдано два травмуючи впливи: у виличній області та у верхнє повіко правого ока. Ушкодження виличної області могло утворитися при падінні, проте для синця повіка повинен бути предмет з обмеженою контактуючою поверхнею, і утворення цього ушкодження при падінні маловірогідне. Всі ушкодження у потерпілої були з однаковими морфологічними ознаками, завдані одне за одним в проміжок часу декілька хвилин, декілька десятків хвилин.
Крім того, характер поведінки обвинуваченого та потерпілої безпосередньо перед завданням тілесних ушкоджень, а саме те, що обвинувачений образив потерпілу, а також їх поведінка в момент фізичного контакту один з одним, те, що бійка відбувалася декілька хвилин, те що їхні дії проти один одного були вчинені одночасно, а також кількість та характер тілесних ушкоджень, завданих потерпілій, вказують на те, що словесна сварка між обвинуваченим та потерпілою переросла в обопільну бійку між ними, у зв'язку з чим кожну окрему дію, вчинену під час бійки одним з учасників (смикання за волосся, штовхання, завдання удару) не можна розцінювати як напад, а відповідні дії іншого учасника - як захист.
Таким чином, суд приходить до висновку, що версія обвинуваченого ОСОБА_5 , про те, що тілесні ушкодження він завдав потерпілій ОСОБА_8 захищаючись, крім того вказані ушкодження вона могла отримати при падінні, а деякі з них могли бути у неї до цієї події, а сам він не мав наміру та не завдавав їй удари, повністю спростована сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.
Невизнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_5 суд пов'язує з обраною ним позицією захисту з метою ввести суд в оману та уникнути відповідальності за вчинене.
Таким чином, аналіз сукупності досліджених в суді доказів дозволяє суду прийти до висновку про те, що вказані докази є належними, допустимими та достовірними, а в сукупності вони є достатніми та взаємопов'язаними для постановлення обвинувального вироку.
Тому, суд вважає доведеною винність ОСОБА_5 у вчиненні ним злочину, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив злочин невеликої тяжкості.
ОСОБА_5 за місцем проживання характеризується позитивно.
Обставин, які відповідно до ст. ст. 66, 67 КК України пом'якшували б чи обтяжували б покарання ОСОБА_5 , суд не вбачає.
Суд також враховує те, що у обвинуваченого ОСОБА_5 є малолітня дитина, на утримання якої з нього стягнуті аліменти (а.с. 110 - 114), а також рід його занять та спосіб заробітку - він здійснює закордонні рейси на судні (а.с. 108).
З урахуванням вказаних обставин, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що винному ОСОБА_5 необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання нових злочинів буде призначення покарання у виді штрафу, але в максимальних межах санкції.
В даному випадку суд не вбачає підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування покарання на підставі ст. 86 КК України та Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08.04.2014 р. №1185-VII, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 в порядку, передбаченому ч. ч. 8 та 9 ст. 9 вказаного Закону, не дав суду свою згоду на застосування амністії та заперечував проти цього.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 у даному кримінальному провадженні не затримувався, запобіжні заходи відносно нього не застосовувалися.
Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 375 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 125 КК України у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Апеляційним судом Одеської області.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1