27.08.2014
Іменем України
Справа № 336/5540/14-ц
2/336/2549/2014
26 серпня 2014 р. м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд у складі головуючого - судді Іжевської Н.Г., при секретарі Падалка А.Р., за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа відділ по Шевченківському району служби у справах дітей Запорізької міської ради, про відібрання малолітньої дитини від батька; за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа відділ по Шевченківському району служби у справах дітей Запорізької міської ради, про зміну місця проживання малолітньої дитини,
Позивачка звернулась до суду з позовом, у якому зазначила, що вона з відповідачем перебувала в шлюбі з 20.05.2006 р. по 27.03.2012 р. Від шлюбу має дочку ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1.
Після розірвання шлюбу між нею та відповідачем виникли непорозуміння щодо участи у вихованні дитини відповідачем, у зв'язку з чим спір був переданий на розгляд суду. Ухвалою Шевченківського райсуду міста Запоріжжя від 12.04.2013 р. було ухвалено мирова угода, відповідно до якої місце проживання дочки визначено з позивачкою в АДРЕСА_1, а також батько дитини має право на побачення з дитиною в будь-який день серед тижня з 18 до 20 годин, за згодою з позивачкою.
9 травня 2014 року відповідач в порушення умов мирової угоди забрав дитину до себе і не повернув, утримує дитину вдома і перешкоджає позивачці бачитися з дитиною, у зв'язку з чим позивачка просить відібрати дитину від батька і негайно передати дитину їй.
Відповідач проти позову заперечує. Надав зустрічну позовну заяву, у якій зазначив, що відповідачка порушувала умови морової угоди, не дозволяла бачитися з дитиною, на телефоні дзвінки не відповідала. Крім того, без його згоди позивачка змінила місце проживання дитини в смт Кушугум, де мешкають батьки позивачки, у зв'язку з чим відповідач просить визначити місце проживання дитини з ним в АДРЕСА_2.
Третя особа надала заяву, у якої просить розглядати справу за відсутності представника відділу по Шевченківському району служби у справах дітей Запорізької міської ради.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін та їхніх представників, суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову треба відмовити з таких підстав.
Ухвалою Шевченківського райсуду міста Запоріжжя визначено місце проживання дитини з матір'ю - позивачкою ОСОБА_3 (а.с.11), при цьому сторони зобов'язались не порушувати умов мирової угоди.
Відповідно інформації (а.с.15) ОСОБА_5 закінчила 1 клас ЗОШ № 23 відповідно до наказу № 17-у від 06.06.2014р. Але відповідач надав суду довідку за підписом директора ЗОШ № 55 про те, що ОСОБА_5 буде зарахована в 1 клас за наявності документів, що суду не зрозуміло.
Крім двох копій телеграм (а.с.30,31) від відповідача на адресу позивачки з текстом: «почему я не могу связаться с ребенком» в квітні і травні, серпні 2013 року, відповідач не надав суду жодних доказів про те, що позивачка будь - яким чином порушувала умови мирової угоди, оскільки він не звертався до належного органу із заявою про порушення його прав, а також не звертався до виконавчої служби. Також доказів того, що залишення дитини за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров'я або обставини змінилися так, що повернення суперечить її інтересам, відповідач суду не надав.
Як пояснили сторони, відповідач дійсно 9 травня 2014 року зібрав дитини до себе, і до даного часу дитина знаходиться за його місцем проживання без згоди матері дитини.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що після визначення за ухвалою суду місця проживання дитини батько дитини тримає дитину під особистим контролем та не дає матері доступу до виховання дитини. Також в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження доводи відповідача, про те, що мати не спроможна належним чином забезпечити нормальні умови проживання, навчання та дозвілля дитині.
Відповідно до ст. 162 СК України якщо один з батьків самочинно, без згоди другого з батьків змінить її місце проживання, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання. Дитина не може бути повернута лише тоді, коли залишення її за попереднім місцем проживання створюватиме реальну небезпеку для її життя та здоров'я.
Відповідно до ст. 7 СК України, суд при розгляді таких справ, повинен "максимально можливо враховувати інтереси дитини". Також відповідно до положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Оскільки ухвала суду якою визначено місце проживання малолітньої дитини спільно із матір'ю, набрало законної сили і є чинною на сьогоднішній день, а також враховуючи ті обставини, що судом не встановлено підстав, які б перешкоджали поверненню дитини матері, суд приходить до висновку про доведеність вимог позивачки.
Сам по собі факт проживання дитини на даний період часу з відповідачем не є достатньою підставою для зміни в судовому порядку місця проживання дитини з батьком, бо виключних обставин для закріплення такого проживання дитини з батьком та розлучення з своєю матір'ю не існує.
Твердження відповідача про те, що позивачка без його згоди змінила місце проживання дитини суд не приймає до уваги, оскільки дитина знаходилась тимчасово у гостях у її бабці і діда в сільській місцевості , на свіжому повітрі. Ніяким законом не заборонено спілкуватися із онуками бабці та діду, і нічого протиправного суд у цьому не знаходить.
Суд приходить до висновку, що відповідач вчинив протиправні дії, свавільно змінив місце проживання малолітньої дитини без згоди її матері, позивачки по справі, яка забезпечена житлом, працює і отримує заробітну плату, батьківських прав не позбавлена, має нормальні умови для проживання дитини (а.с.54), чим порушив права дитини в частині місця її проживання, а тому суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги в частині відібрання у відповідача дитину та передати матері - позивачці по справі.
Крім того, суд вважає за можливе застосувати вимоги ст. 367 ЦПК України, та допустити негайне виконання рішення суду в частині відібрання дитини, оскільки дитині треба готуватися до школи до 1 вересня.
Керуючись ст. ст. 10,60, 209,215 ЦПК України, ст. ст. 160-162 СК України, суд
Позов ОСОБА_3 задовольнити. Відібрати дитину ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 від батька ОСОБА_4, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3, та повернути дитину матері - ОСОБА_3 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_4.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про зміну місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_5 - відмовити.
Рішення про відібрання дитини від ОСОБА_4 . та повернення її матері ОСОБА_3 - допустити до негайного виконання
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області протягом десяті днів.
Суддя