Справа № 336/943/14-ц
Пр. № 2-п /336/19/2014
21 серпня 2014 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Щасливої О.В.,
при секретарі Морозової В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13.10.2009 року задоволений позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Зазначене рішення ухвалене при заочному розгляді справи.
Відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що вона з поважних причин не мала можливості бути присутньою у судовому засіданні через необізнаність про час проведення засідань.
В судовому засіданні з приводу розгляду заяви відповідачка підтримала викладені в заяві доводи. Пояснила, що повістки в судове засідання 13 жовтня 2009 року вона не отримувала, тому вважала, що після надання судом строку для примирення в судових засіданнях 15 травня 2009 року, 1 липня 2009 року і 30 липня 2009 року позивач відкликав позов і розірвання шлюбу не сталося.
Не заперечуючи проти того, що на час розгляду цієї заяви сторони фактично не проживають однією сім'єю, заявляє, що рішення має бути скасовано тому, що вона через свою необізнаність про припинення шлюбу не змогла вчасно ініціювати питання про поділ майна подружжя.
Позивач і його представник проти задоволення заяви заперечують, пояснивши, що відповідачці було достеменно відомо про наявність спору в провадженні суду, під час розгляду якого вона з'являлася в судові засідання, а також про відсутність підстав для омани відповідачки про існування шлюбу, оскільки сторони не проживають під одним дахом більш ніж п'ять років.
У зв'язку з викладеним просять про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення.
Вислухавши думку осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд знаходить заяву такою, що не підлягає задоволенню, з наступних міркувань.
В силу ст. 228 ЦПК України заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою ним протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Відповідно до ст. 232 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Виходячи з наведеного, лише сукупність зазначених обставин може зумовити скасування заочного рішення.
За змістом ст. 76 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі.
Згідно із ст. 74 ЦП України особи, які беруть участь у справі, можуть бути повідомлені або викликані в суд телеграмою, факсом чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Як випливає з розписок на а. с. 7, 12, 16, 18 відповідач вчасно отримувала повістки про судовий розгляд, проти чого після огляду цих розписок не заперечує ОСОБА_1
Три з судових засідань, а саме: 15 травня, 1 липня і 30 липня 2009 року, увінчалися наданням сторонам строку для примирення, а про дату наступного засідання, зокрема, 24 вересня 2009 року, відповідач повідомлялася особисто.
ЇЇ неявка в суд в зазначений день і неповідомлення про причини неявки, на думку суду, за наведених обставин свідчить про небажання брати участь в розгляді справи.
Посилаючись на поважність причин неявки відповідач не надає доказів в обґрунтування цих доводів, що дає суду всі підстави вважати недоведеною поважність причин ігнорування судових засідань в справі.
При цьому суд виходить з того, що навіть за умови доведеності поважності причин такої неявки, суд в силу ст. 169 ЦПК України вправі постановити заочне рішення за умови другої неявки відповідача, незалежно від причини цієї неявки.
Підсумовуючи наведені міркування, суд не може констатувати наявність однієї із складових, сукупність яких є підставою для скасування заочного рішення, а саме: поважності причини неявки відповідача в судові засідання та неповідомлення про них (причини) суду.
Щодо другої складової - наявності фактичних даних, які не враховані судом, суд вважає, що доводи про неможливість вчасного подання заяви про поділ майна подружжя не можуть розцінюватися як такі, що мають істотне значення для вправи в сенсі статті 232 ЦАК України.
За загаданих обставин суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення, оскільки ОСОБА_1 не довела жодної з обставин, лише сукупність яких відповідно до закону є підставою для скасування заочного рішення.
Ухвалюючи про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення, суд у відповідності до ч. 4 ст. 231 ЦПК України вважає за необхідне роз'яснити відповідачу право на подання апеляційної скарги на заочне рішення у загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством.
Керуючись ст. ст. 230-232, 293 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу залишити без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 право на оскарження заочного рішення суду в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством України.
Ухвала оскарженню не підлягає
Суддя О.В. Щаслива