Провадження № 2/641/2389/2014 Справа № 641/5141/14-ц
21 серпня 2014 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Богдан М.В.
за участю секретаря - Коваленко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по кредитному договору в розмірі 2877,68 гривень та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 08.07.2007 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №001-20135-080707.
Відповідно до п.1.1. вищевказаного договору, позивач зобов'язується надати відповідачу кредит в сумі 2616,00 грн. на придбання певного майна/послуг на умовах, визначених договором.
Відповідно до п. 2.3. Договору за користування кредитом відповідач сплачує кредитору проценти виходячи зі ставки 12 % на рік. А також за ведення кредитної справи відповідач сплачує кредитору плату в розмірі 3,25 % на місяць, згідно п. 2.5. Договору.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит в сумі 2616,00 грн.
Однак відповідач свої зобов'язання належним чином не виконує, тому станом на 10.03.2014 року порушила умови кредитного договору і має прострочену заборгованість, яка складається з: заборгованість за сумою кредиту - 1987,15 грн.; заборгованість за відсотками - 89,55 грн.; заборгованість за комісіями - 800,98 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, разом з позовом подав до суду заяву, в якій підтримав доводи позовної заяви та просив її задовольнити в повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явилась, подала до суду заперечення проти позову, в яких просила відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що позивач пропустив строк позовної давності звернення до суду з зазначеними позовними вимогами.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного.
В судовому засіданні встановлено, що 08.07.2007 року між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №001-20135-080707.
Відповідно до п.1.1. вищевказаного договору, позивач зобов'язується надати відповідачу кредит в сумі 6750,00 грн. на придбання певного майна/послуг на умовах, визначених договором.
Відповідно до п. 2.3. Договору за користування кредитом відповідач сплачує кредитору проценти виходячи зі ставки 12 % на рік. А також за ведення кредитної справи відповідач сплачує кредитору плату в розмірі 3,25 % на місяць, згідно п. 2.5. Договору.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит в сумі 2616,00 грн.
Відповідно до п. 2.2 Кредитного договору, моментом погашення кредиту вважається день зарахування на відповідні рахунки кредитора в повному обсязі: суми кредиту, нарахованих процентів та його користування, всіх інших плат, передбачених цим договором, та можливих штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання позичальником умов цього договору.
Як вбачається з довідки розрахунку заборгованості та квитанції, відповідачем останній платіж здійснено 11.07.2008 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У заяві від 01.07.2014 року відповідач просив застосувати позовну давність до заявлених позовних вимог.
Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
З позовом про стягнення заборгованості за кредитом, комісією ПАТ «Дельта банк» звернувся поштою до суду 23.05.2014 року, тобто після спливу строку позовної давності (11.07.2011 року), встановленого ст. 257 ЦК України у три роки. З заявою про поновлення строків позовної давності позивач не звертався.
Відповідно до ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).
Відповідно до ч. 4 ст. 267 сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Як роз'яснено Пленумом Верховного Суду України у пункті 11 своєї постанови від 18 грудня 2009 року 14 «Про судове рішення у цивільній справі» встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Суд, оцінивши належність, допустимість доказів в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з пропуском позовної давності.
На підставі ст.ст. 10, 11, 60, 74, 81, 88, 209, 212, 214, 215, 217 ЦПК України, -
У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя: М. В. Богдан