Справа №591/11/14 Головуючий у суді у 1 інстанції - Мальована-Когер
Номер провадження 22-ц/788/1310/14 Суддя-доповідач - Ільченко О. Ю.
Категорія - 27
13 серпня 2014 року м.Суми
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Ільченко О. Ю.,
суддів - Попруги С. В. , Рибалки В. Г.
за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,
розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 28 травня 2014 року
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" до ОСОБА_2
про стягнення кредитної заборгованості,
28 грудня 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, який уточнивши обґрунтовував тим, що 25 січня 2008 року між ним та відповідачем був укладений кредитний картковий договір, за яким ПАТ КБ «Надра» надав позичальнику кредит у розмірі 990 доларів США строком на 1 рік, проте ОСОБА_2 свої зобов'язання за договором не виконав, тому станом на 13 березня 2013 року виникла заборгованість в сумі 893,47 дол. США, яка складається з:
- 585,06 дол. США - заборгованість по тілу кредиту,
- 83,48 дол. США - заборгованості по відсоткам за користування кредитом
- 224,93 дол. США - пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, і яку просив стягнути з відповідача.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 28 травня 2014 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором в сумі 8293,46 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застування норм матеріального і процесуального права, просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити. При цьому зазначає, що договір укладений не належним чином, а суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин позовну давність, стосовно чого він подавав заяву.
Заслухавши пояснення представника апелянта, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга - підлягає задоволенню, рішення суду - скасуванню, а в позові слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав своє зобов'язання за кредитним договором, тому з нього підлягає стягненню сума заборгованості станом на 13 березня 2014 року.
Проте колегія суддів не може погодитись з висновком суду, оскільки він не узгоджується з нормами матеріального права.
За статтею 213 ЦПК України рішення є законним, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства ухвалив його на основі повно та всебічно з'ясованих обставин. А відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує фактичні дані (пропущення строку позовної давності), що має значення для вирішення справи та які правові норми підлягають застосуванню до цих правовідносин.
Суд вказаних вимог закону не дотримався, а тому рішення суду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню.
З матеріалів справи вбачається, що 25 січня 2008 року між сторонами був укладений Договір про комплексне банківське обслуговування № 79241594, за умовами якого банк надав позичальнику картку Visa Classic з лімітом кредитування в сумі 990 дол. США, а боржник зобов'язався здійснювати погашення обов'язкових мінімальних платежів в розмірі, не менше 5 дол. США з першого дня наступного розрахункового періоду до 15 числа наступного місяця включно. (а.с. 16)
З анкети клієнта на оформлення кредитної картки вбачається, що термін дії картки встановлений на 1 рік. (а.с. 14)
Пунктом 14.7 зазначеного договору передбачено, що за умови виконання клієнтом всіх положень договору, картка клієнта автоматично перевипускається банком, а договір вважається подовженим на наступний строк, якщо клієнт не повідомив про бажання розірвати договір за 20 календарних днів до закінчення строку дії основної картки. (а.с. 241)
Таким чином, договором була передбачена його автоматична пролонгація на той самий термін, тільки за підстав виконання умов договору.
З розрахунку заборгованості та звіту про операції по картковому рахунку ОСОБА_2 вбачається, що карткою позичальник користувався протягом одного року, а останній платіж в сумі 30 дол. США був здійснений 02 жовтня 2009 року, що підтверджується наданою ним копією квитанції. Крім того вбачається, що відповідач здійснював періодичні, а не щомісячні проплати, у зв'язку з чим картка на новий термін не видавалась. (а.с. 96, 138, 146) Ці факти позивачем не спростовуються.
Статтею 257 ЦК України встановлений загальним строк позовної давності тривалістю у три роки.
Частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З матеріалів справи вбачається, що позовну заяву до суду позивач надіслав поштою 28 грудня 2012 року. (а.с. 28)
В матеріалах справи є наявна заява представника відповідача про застосування позовної давності, датована 14 лютого 2014 року (а.с. 125), тобто до ухвалення рішення у даній справі, однак цю заяву суд першої інстанції до уваги не взяв.
За таких умов та виходячи з положень Договору про обов'язковість сплати позичальником всіх платежів до 15 числа кожного наступного місяця, колегія суддів дійшла висновку, що право вимоги у кредитора виникло з 16 листопада 2009 року, а враховуючи передбачений законом трирічний строк позовної давності, цей строк спливає після 16 листопада 2012 року, оскільки останній платіж відповідачем внесено 02 жовтня 2009 року, а до суду позивач звернувся у грудні 2012 року, що згідно з ч.4 ст. 267 ЦК України є підставою для відмови у позові.
Колегія суддів не може взяти до уваги доводи представника банку про те, що строк позовної давності починається з часу повного виконання всіх зобов'язань, оскільки відповідно до ст. 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, а термін визначається календарною датою або вказівкою про подію. В п. 17.1 Умов договору строки і терміни не зазначені.
Суд першої інстанції вищевикладеного не врахував, а тому рішення суду підлягає скасуванню, а в позові слід відмовити.
У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги та, оскільки при її подачі відповідачем було сплачено 121,80 грн. судового збору, то відповідно до положень ст. 88 ЦПК України з позивача слід стягнути на користь відповідача понесені ним 121,80 грн. судових витрат за апеляційний розгляд справи.
Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.2; 309 ч.1 п.п.3, 4; 314 ч.2, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволити.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 28 травня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У позові Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості - відмовити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" на користь ОСОБА_2 121,80 грн. судових витрат за апеляційний розгляд справи.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий (підпис)
Судді (підписи)
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду Сумської області: О.Ю. Ільченко