Справа № 486/1182/14-к
Провадження № 1-кп/486/103/2014
11 серпня 2014 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю: прокурора прокуратури м. Южноукраїнська - ОСОБА_3
неповнолітнього - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
потерпілого - ОСОБА_6
представника служби у справах дітей - ОСОБА_7
представника кримінальної міліції у справах дітей - ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Южноукраїнську Миколаївської області клопотання захисника про звільнення від кримінальної відповідальності щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Южноукраїнськ Миколаївської області, українця, громадянина України, учня 10-го класу з вечірньою формою навчання Южноукраїнської ЗОСШ I-III ступенів №2, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,
Органами досудового слідства обвинувачується неповнолітній ОСОБА_4 у вчиненні ним кримінального правопорушення за яке передбачена відповідальність за ч.1 ст.122 КК України.
Як вбачається з обвинувального акту, 18.05.2014 року близько 19.00 год. на тротуарі, що знаходиться неподалік від проїжджої частини АДРЕСА_2 , на ґрунті особистих неприязних стосунків, які склалися безпосередньо у зв'язку із тим, що неповнолітній ОСОБА_9 , знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, ображав свою дівчину, між останнім та ОСОБА_6 виник конфлікт. Під час конфлікту ОСОБА_6 просив неповнолітнього ОСОБА_4 не ображати дівчину та заспокоїтись. Зрозумівши, що його прохання до жодних результатів не призведуть, ОСОБА_6 вже направився далі по тротуару ближче до буд. АДРЕСА_2 . Не виконавши жодного із прохань ОСОБА_6 , неповнолітній ОСОБА_4 вирішив спричинити йому тілесні ушкодження, для чого підбіг до нього зліва та наніс удар рукою в область лівого ока. Далі ОСОБА_6 діючи в цілях необхідної оборони, вдарив кулаком в обличчя ОСОБА_4 . Намагаючись припинити бійку між ОСОБА_6 та неповнолітнім ОСОБА_4 в їх конфлікт втрутились перехожі поряд громадяни. Один із чоловіків, особу якого досудовим слідством не встановлено, стояв між неповнолітнім ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . Діючи умисно, з метою нанесення тілесних ушкоджень неповнолітній ОСОБА_4 ще раз вдарив кулаком ОСОБА_6 в область щелепи. Після цього бійку припинили працівники міліції, які проїжджали поруч на службовому автомобілі.
Згідно з висновком судово - медичного експерта №14 від 22.05.2014 року у ОСОБА_10 при судово - медичному обстеженні виявлені тілесні ушкодження у вигляді: синця в лівій параорбітальній ділянці, поверхневої забійної рани на верхній повіці лівого ока, синця на слизовій оболонці верхньої губи, а також рана в місці 1-го зуба на нижній щелепі зліва, 1-го зуба на верхній щелепі справа, 2-го зуба на верхній щелепі зліва (на верхній щелепі два хірургічних шва); згідно медичної карти амбулаторного хворого потерпілому після травми було видалено 1-й зуб на верхній щелепі справа та 2-й зуб на верхній щелепі зліва. Згідно таблиці процентів втрати загальної працездатності в результаті різних травм, втрата 3-х опорних зубів відповідає 10% втрати загальної працездатності, що відповідно правилам визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень Наказу №6 від 17.01.1995 року, відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Таким чином, неповнолітній ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КК України, тобто умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст.121 цього Кодексу, але таке, що спричинило значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.
Допитаний у судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та щиро розкаявся у скоєному ним.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що ввечері 18 травня 2014 року він повертався до дому та проходячи неподалік від проїжджої частини АДРЕСА_2 , помітив молодого хлопця, що дуже голосно лаявся на свою дівчину, привселюдно ображав її, виражаючись при цьому нецензурною лайкою. На що він підійшов до неповнолітнього та попрохав його у словесній формі заспокоїтись, але на це неповнолітнім ОСОБА_4 йому було нанесено удар кулаком в ліве око, від чого він отримав розсічнення брови. Коли ж він почав йти, неповнолітній наздогнав його та завдав ще двох ударів в обличчя, чим вибив йому 3 зуба. Зауважив, що матеріальних претензій до неповнолітнього немає.
Свідок ОСОБА_11 суду показав, що є працівником міліції та пояснив, що 18 травня 2014 року він якраз здійснював патрульне чергування на службовому авто, коли проїжджаючи повз буд. АДРЕСА_2 помітив бійку. Зупинившись він розборонив осіб, які її спричинили та відвіз до міського відділку неповнолітнього ОСОБА_4 , який за свідчення осіб присутніх під час бійки її і спричинив.
Свідок ОСОБА_12 суду показав, що є знайомим потерпілого та пояснив, що 18 травня 2014 року ввечері він повертався з гаражу та бачив як неповнолітній ОСОБА_4 гурбою нецензурною лайкою виражався в бік своєї дівчини та інших перехожих. З боку потерпілого неповнолітньому було зроблено усне зауваження з приводу його поведінки, на що останній наніс ОСОБА_6 удар в обличчя. Потерпілий звалив з ніг ОСОБА_4 намагаючись його заспокоїти та відпустив, а останній знову підбіг до потерпілого та наніс ще один удар. Згодом під'їхали працівники міліції, які розборонили останніх.
В судовому засіданні захисником неповнолітнього ОСОБА_4 заявлено клопотання про можливість звільнення свого підзахисного від кримінальної відповідальності на підставі ст.105 КК України, із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру. Захисник посилалась на те, що він вчинив кримінальне правопорушення вперше, яке є злочином середньої тяжкості, обвинувачений є неповнолітнім, повністю визнав свою вину та щиро розкаюється в скоєному, сприяв розкриттю злочину, має позитивні характеристики, а також враховуючи бажання його рідної матері взяти його під нагляд
Як вбачається з наданих у судовому засіданні документів, а саме з довідок №1550/01-03 від 28.05.2014 р. виданих на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останній не значиться на обліку в лікарів психіатра та нарколога. З довідки-характеристики №416 від 22.05.2014 р. вбачається, що за місцем проживання неповнолітнього скарг та зауважень про порушення правил проживання не надходило.
Прокурор та потерпілий проти задоволення клопотання не заперечували.
Представник служби у справах дітей не заперечувала проти задоволення клопотання.
Представник кримінальної міліції у справах дітей також не заперечував проти задоволення клопотання.
Суд, заслухавши клопотання захисника, вислухавши неповнолітнього ОСОБА_4 , враховуючи думку прокурора, який не заперечував проти звільнення останнього від кримінальної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання захисника ОСОБА_5 не суперечить вимогам закону, не порушує права та інтереси інших осіб, а тому може бути задоволено.
Статтею 105 КК України передбачено, що неповнолітній, який вчинив злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнений судом від покарання, якщо буде визнано, що внаслідок щирого розкаяння та подальшої бездоганної поведінки він на момент постановлення вироку не потребує застосування покарання. У цьому разі суд застосовує до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру, передбачені ч.2 ст.105 КК України
Судом встановлено, що дійсно можливо застосувати до неповнолітнього примусові заходи виховного характеру.
Неповнолітній ОСОБА_4 злочин вчинив вперше, відповідно до класифікації злочинів, визначеної у ст. 12 КК України, злочин, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_4 є злочином середньої тяжкості, матеріальних претензій потерпілим не заявлено.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що неповнолітній має місце постійного проживання, за яким скарг та зауважень не надходило, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, з моменту вчинення злочину не допустив жодного порушення закону, повністю усвідомив необхідність додержання законів, та обставини скоєння ним злочину, зважаючи на письмове прохання його матері взяти під свій нагляд сина, суд впевнився, що ОСОБА_4 не є суспільно небезпечною особою, а тому вважає за необхідне згідно до ч.2 ст.105 КК України застосувати до нього примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі неповнолітнього ОСОБА_4 під нагляд його законного представника, що є достатнім для перевиховання неповнолітнього та попередження його протиправної поведінки в майбутньому.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 22, 97,105 КК України, ст.ст. 497, 498, 501 КПК України, суд
Клопотання захисника - задовольнити.
Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Южноукраїнськ Миколаївської області, примусовий захід виховного характеру у вигляді передачі неповнолітнього під нагляд матері - ОСОБА_13 , строком на 1 (один) рік.
На ухвалу може бути подана апеляція в Апеляційний суд Миколаївської області, протягом 30 діб, через Южноукраїнський міський суд, з моменту проголошення.
Суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_1