Центральний районний суд м. Миколаєва
Справа № 490/3266/14-к
Провадження № 1-кп/490/255/2014
10 липня 2014 року
Центральний районний суд міста Миколаєва
У складі : головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участі прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Миколаєві, є українцем, громадянином України, не є одруженим, здобув середню освіту, не працює, раніше засуджувався 21 лютого 2006 року Центральним районним судом міста Миколаєва за частиною 2 статті 307 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна, звільненого від відбування покарання 28 липня 2010 року за закінчення строку відбуття покарання
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 307, частиною 2 статті 309 Кримінального Кодексу України, -, -
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, що передбачений 2 статті 307, частиною 2 статті 309 Кримінального Кодексу України.
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 24 січня 2014 року ОСОБА_4 обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, під час її винесення слідчий суддя виходив з того, що обвинувачений, знаходячись на волі, може скритись від суду та слідства та продовжувати вчиняти аналогічні правопорушення.
Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 15 травня 2014 року строк тримання обвинуваченого під вартою продовжений до 12 липня 2014 року.
Під час винесення цієї ухвали суд виходив з того, що встановлені слідчим суддею ризики не усунуті.
На цей час судом вчинені майже усі дії, що необхідні для розгляду справи по суті.
В той же час прокурор наполягає на допиті свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_7 , хоча, не зважаючи на роз'яснення суду про необхідність такого, протягом двох місяців та декількох судових засідань не спромігся навести ані дійсні анкетні данні цих осіб задля їх виклику судом, ані створити передбачені законом умови щодо допиту цих осіб у порядку, що передбачений Законом України "Про державний захист осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві".
За такого, хоча й за вини органів державного обвинувачення, але завершити розгляд справи до закінчення строку тримання обвинуваченого під вартою не вдається за можливе.
Під час судового слідства прокурор заявила клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні з метою виклику вказаних свідків.
Також прокурор просила продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою, спираючись про те, що ризики, що існували на час обрання запобіжного заходу, на цей час не усунуті.
Після вислуховування обвинуваченого та його захисника, які просили про зміну обвинуваченому запобіжного заходу на тримання під вартою, та дослідження письмових матеріалів справи суд доходе такого.
І......Відповідно до статті 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на засадах змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їх правових позицій. За такого підстави для відмови у задоволення клопотання прокурора про оголошення перерви з метою виклику вказаних свідків не виявляється за можливе.
ІІ......Вирішуючи ж питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, суд виходе з такого.
Обґрунтовуючи клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, прокурор посилається про те, що має вагомі докази скоєння ОСОБА_4 злочину, за який йому може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад 10 років та у справі є докази того, що, перебуваючи на волі, обвинувачений продовжить займатись злочинною діяльністю та ухилятиметься від суду та слідства.
Оцінюючи ці посилання, суд відзначає, що посилання прокурора про наявність "вагомих" доказів вини обвинуваченого на цей час не є підтвердженими належним чином, адже ці докази прокурор лише згадує, але сам штучно створює перешкоди для їх дослідження судом та, з надуманих підстав відмовляючись належним чином однозначно визначити зміст та характер цих доказів, вчинює дії, що не дозволяють оцінити обставини справи.
Таке не дозволяє вважати обґрунтованими й міркування прокурора щодо покарання, яке загрожує обвинуваченому, а за такого - й посилання прокурора щодо пов'язаних з строком покарання ризиків того, що обвинувачений переховуватиметься від суду та слідства.
В той же час, захистом на спростування посилань прокурора щодо того, що обвинувачений, знаходячись на волі, продовжуватиме займатись протиправною діяльністю, зокрема, пов'язаною із вживанням наркотичних засобів, міркування не наведені та не запропоновані способи перешкоджання у такому.
За такого суд вважає за можливе на цей час продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою, але лише на час, що є об'єктивно необхідним для подання доказів, що мають відношення до предмету спору, у спосіб, що передбачений діючим кримінально-процесуальним законодавством, та ухвалення законного та обґрунтованого рішення у справі. тобто - на 1 місяць, підстав для продовження строку тримання обвинуваченого під вартою протягом більшого строку суд не вбачає .
Керуючись ст.ст. 22, 85,99, 197 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора задовольнити частково.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Миколаєві, є українцем, громадянином України, не є одруженим, здобув середню освіту, не працює, раніше засуджувався 21 лютого 2006 року Центральним районним судом міста Миколаєва за частиною 2 статті 307 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна, звільненого від відбування покарання 28 липня 2010 року за закінчення строку відбуття покарання - строк тримання під вартою до 10 серпня 2014 року.
Роз'яснити прокурору його обов'язок надавати докази у встановлений судом строк у порядку, що передбачений діючим законодавством, що був неодноразово роз'яснений під час судового засідання.
Ухвала оскарженню не підлягаю.
СУДДЯ = ОСОБА_8 =
26.08.2014