про залишення позовної заяви без розгляду
21 серпня 2014 року 810/3074/14
Київський окружний адміністративний суд колегією суддів у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., суддів Головенка О.Д., Спиридонової В.О., за участю секретаря судового засідання Корецького І.О.,
позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Пенцової Н.В.,
представника відповідача: Пенцової Н.В.,
представника відповідача: Холоднюка З.В.
представника третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві клопотання відповідачів про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до третя особаОкружного адміністративного суду м. Києва, Голови Окружного адміністративного суду м. Києва Вовка П.В., Державної судової адміністрації України Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві
провизнання протиправною бездіяльність, стягнення суддівської винагороди та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва, голови Окружного адміністративного суду м. Києва Вовка П.В., Державної судової адміністрації України про: визнання протиправною бездіяльність Голови Окружного адміністративного суду м. Києва Вовка П.В., яка полягала у не виданні на підставі Указу Президента України від 24.02.2011 № 246/2011 наказу про призначення позивача на посаду судді Окружного адміністративного суду м. Києва з 01.04.2011; стягнення з Окружного адміністративного суду м. Києва на користь позивача суддівської винагороди за час вимушеного прогулу у період з 01.04.2011 по 01.04.2014 у розмірі 282616,50 грн.; зобов'язання Державної судової адміністрації України перерахувати вказану суму суддівської винагороди.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.04.2014 відкрито провадження в даній справі та призначено попереднє судове засідання.
Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2014 на підставі пункту 6 частини першої статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України дану справу № 826/4639/14 передано на розгляд до Київського окружного адміністративного суду (номер реєстрації у Київському окружному адміністративному суді № 810/3074/14).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2014 справу № 810/3074/14 прийнято до свого провадження суддею Брагіною О.Є. та призначено її до колегіального судового розгляду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2014 задоволено заяву про самовідвід колегії суддів у складі головуючого судді - Брагіної О.Є., суддів Леонтовича А.М. та Лисенко В.І.
Згідно з автоматизованою системою документообігу адміністративну справу №810/3074/14 передано на розгляд судді Панченко Н.Д.
Відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду від 11.06.2014 прийнято справу до провадження та призначено попереднє судове засідання.
Згідно з ухвалою суду від 19.06.2014 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду колегією суддів.
У ході розгляду справи, відповідно до положень статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України, судом було залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві.
Крім цього, позивачем, до початку розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, було змінено підстави та предмет позову відповідно до заяв від 02.07.2014 та від 05.08.2014. З урахуванням змінених підстав та предмета позову позивач просить суд: поновити строк на звернення до суду; визнати протиправною бездіяльність Голови Окружного адміністративного суду м. Києва Вовка П.В., яка полягала у не виданні на підставі Указу Президента України від 24.02.2011 № 246/2011 наказу про призначення позивача на посаду судді Окружного адміністративного суду м. Києва з 01.04.2011; зобов'язати Голову Окружного адміністративного суду м. Києва видати відповідний наказ по суду на підставі Указу Президента України від 24.02.2011 № 246/2011 з 01.04.2011; стягнути з Окружного адміністративного суду м. Києва на користь позивача суддівську винагороду за час вимушеного прогулу у розмірі 438644,50 грн.; зобов'язати Державну судову адміністрацію України перерахувати вказану суму суддівської винагороди.
Також, Окружним адміністративним судом м. Києва, Головою Окружного адміністративного суду м. Києва та Державною судовою адміністрацією України 18.08.2014 та 19.08.2014 були подані клопотання про залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку на звернення до суду.
У судове засідання, призначене на 21.08.2014, з'явились позивач та представники відповідачів.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився. Водночас, матеріали справи містять письмове клопотання третьої особи про розгляд справи за відсутності його повноважних представників.
Заслухавши думку сторін, судом прийнято рішення про проведення судового засідання за відсутності представника третьої особи.
При вирішенні клопотання відповідачів про залишення адміністративного позову без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем місячного строку на звернення до суду судом, з метою недопущення порушення права позивача на звернення до суду, забезпечення права на допуск до судового захисту та належний судовий захист, враховуючи практику Європейського суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини", у судовому засіданні досліджувалось також питання щодо наявності підстав для визнання поважними причини пропуску строку на звернення до суду, оскільки позивачем у позовній заяві порушувалось питання стосовно поновлення строку на звернення до суду.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
В силу положень частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до положень частини третьої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Строк в один місяць, у даній категорії справ, визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо захисту своїх прав, свобод чи інтересів.
Крім цього, початок строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Відповідно до пояснень позивача, які були надані, в тому числі, у судовому засіданні 21.08.2014, про бездіяльність відповідачів він дізнався вперше 01.04.2011 у зв'язку із повідомленням його Головою Окружного адміністративного суду м. Києва про неможливість зарахування до суддівського штату з огляду на відсутність прийняття ним присяги судді.
Судом встановлено, що 26.03.2013 позивачеві вперше було надіслане письмове повідомлення про неможливість зарахування до штату суду у зв'язку із неприйняттям ним присяги судді.
Крім цього, підставою для звернення до суду саме із заявленими позовними вимогами слугував факт неодноразових відмов Голови Окружного адміністративного суду м. Києва у зарахуванні позивача до штату суду у зв'язку із неприйняттям ним присяги судді. А відтак, суд констатує, що жодного разу відповідачем не були змінені підстави для відмови у зарахуванні позивача до штату суду шляхом прийняття відповідного наказу.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що позивач, починаючи з 01.04.2011, фактично дізнався про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
А відтак, початок перебігу строку звернення позивача до суду необхідно обчислювати починаючи з 01.04.2011, оскільки з цієї дати позивач достеменно був обізнаний про порушення своїх прав.
Однак, з даною позовною заявою позивач звернувся до суду лише 08.04.2014 (про що свідчить дата на штемпелі вхідної кореспонденції на першому аркуші позовної заяви), тобто більш ніж через три роки, а відтак, із порушенням місячного строку на звернення до суду, визначеного частиною третьою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд не приймає до уваги посилання позивача, як на поважність причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом, на те, що «існування вказаного конфлікту не давало впевненості позивачеві у повному, об'єктивному та неупередженому розгляді судом його позову раніше, тільки після подій, що відбулись в Україні в період з 01.12.2013 по 20.02.2014 з'явилась можливість об'єктивного та неупередженого судового розгляду його вимог», оскільки, дане твердження ґрунтується лише на припущеннях позивача, а існуюча система судових інституцій захисту прав, свобод та інтересів особи в Україні, включаючи право на звернення до Європейського суду з прав людини, не дозволяє суду приймати вказаний аргумент позивача, як доказ поважності причин пропуску строку звернення до суду.
А відтак, зазначені вище суб'єктивні припущення, за переконанням суду, не є істотними та вагомими причинами пропуску строку на звернення до суду, які непереборно перешкоджали позивачеві його зверненню.
Крім цього, суд звертає увагу на те, що позивачем не надано жодних доказів вчинення ним з 01.04.2011 дій стосовно оскарження бездіяльності компетентних органів щодо не включення його до списку осіб для складання присяги, спонукання вчинити певні дії, тощо.
Щодо тверджень позивача про те, що не видання відповідачем на підставі Указу Президента України від 24.02.2011 № 246/2011 наказу про призначення його на посаду судді Окружного адміністративного суду м. Києва є триваючою протиправною бездіяльністю, а тому строки звернення із позовом до суду не сплинули, суд наголошує наступне.
Під бездіяльністю розуміється певна форма поведінки особи, яка полягає у невиконанні нею дій, які вона повинна була і могла вчинити відповідно до покладених на неї посадових обов'язків і згідно з законодавством України.
Відповідно до положень статті 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» голові місцевого суду надано повноваження щодо видання на підставі акта про призначення (обрання) суддею чи звільнення судді з посади відповідного наказу. Як встановлено судом, відповідачем, як головою суду, прийнято рішення про відмову у виданні на підставі Указу Президента України від 24.02.2011 № 246/2011 наказу про призначення позивача на посаду судді Окружного адміністративного суду м. Києва за відсутності складання ним присяги судді. Оскільки, відповідачем відповідно до покладених на нього посадових обов'язків вчинені дії, пов'язані із відмовою видання на підставі акта про призначення суддею наказу, суд не може погодитись із твердженням позивача про бездіяльність відповідача у даному випадку.
Водночас, для захисту своїх прав та оцінки правомірності дій відповідача щодо відмови у виданні на підставі Указу Президента України від 24.02.2011 № 246/2011 наказу про призначення позивача на посаду судді Окружного адміністративного суду м. Києва, позивач мав би звернутись до суду у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
Про необхідність перевірки судом вимог Кодексу адміністративного судочинства України щодо строків звернення з адміністративним позовом, дослідження наявності саме поважних причин для їх поновлення зазначено й у пунктах 13-14 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ».
За результатами системного аналізу приписів зазначеного законодавства у взаємозв'язку із обставинами даної справи, суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів, які б надавали суду підстави обчислювати строк звернення до суду від іншої дати ніж 01.04.2011 та визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними, оскільки поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами дій.
Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правові наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Так, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала (частина перша статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України).
Крім цього, суд зауважує, що залишення адміністративного позову без розгляду не позбавляє позивача права на оформлення трудових відносин із Окружним адміністративним судом м. Києва у встановленому законодавством порядку.
З огляду на зазначене та беручи до уваги те, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б надавали суду підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, таких обставин не наведено позивачем і у судовому засіданні та те, що адміністративний позов подано позивачем з порушенням місячного строку на звернення до суду, керуючись статтями 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Клопотання Окружного адміністративного суду м. Києва, Голови Окружного адміністративного суду м. Києва Вовка П.В., Державної судової адміністрації України про залишення позовної заяви без розгляду, - задовольнити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду м. Києва, голови Окружного адміністративного суду м. Києва Вовка П.В., Державної судової адміністрації України, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність, стягнення суддівської винагороди та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без розгляду.
Ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду надіслати особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Головуючий Суддя Панченко Н.Д.
Суддя Головенко О.Д.
Суддя Спиридонова В.О.
Текст ухвали виготовлено у повному обсязі та підписано 22.08.2014