ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/11395/14 18.08.14
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна"
до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна"
про відшкодування матеріальної шкоди
Суддя Бондарчук В.В.
Представники:
від позивача: Грабовський О.О.
від відповідача: не з'явились
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (далі-відповідач) про стягнення 4 544,31 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані виплатою позивачем страхового відшкодування згідно договору добровільного страхування наземного транспорту №06/0645684/1410/11 від 23.10.2011 р., внаслідок чого, позивач отримав право вимоги в межах виплаченої суми до відповідальної особи за завдані збитки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2014 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 07.07.2014 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
27.06.2014 р. через загальний відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист з інформацією на судовий запит.
Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважних представників відповідача та неналежне виконання ними вимог суду.
У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.
Представники відповідача у дане судове засідання не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, однак про дату, час та місце розгляду даної судової справи були належним чином повідомлені, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.
У судовому засіданні 18.08.2014 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
23.10.2011 р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Провідна" та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №06/0645684/1410/11, відповідно до якого, було застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - «Toyota», державний номер НОМЕР_1.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Згідно п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.
Статтею 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з положеннями ст. 980 Цивільного кодексу України, предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).
Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про страхування» встановлено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Страховим ризиком, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про страхування», визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
Страховим випадком, у відповідності до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про страхування», є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Як встановлено судом, 11.05.2012 р. у м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Toyota», державний номер НОМЕР_1, під управлінням ОСОБА_2 та автомобіля «Daewoo», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3
При цьому, в результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Провідна" автомобіль «Toyota», державний номер НОМЕР_1.
У відповідності до постанови Сихівського районного суду м. Львова від 30.05.2012 р., ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні правопорушення, що сталось 11.05.2012 р. у м. Львові за участю автомобіля «Toyota», державний номер НОМЕР_1 та автомобіля «Daewoo», державний номер НОМЕР_2.
Так, положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема зі звіту №П-00870 про оцінку вартості відновлювального ремонту «Toyota», державний номер НОМЕР_1, така вартість склала 5 736,07 грн.
11.06.2012 р. позивачем було складено страховий акт №1401/06/6483, згідно якого виплата страхового відшкодування складає 4 196,07 грн.
Відповідно до зазначеного вище звіту та страхового акту, позивачем було виплачено страхове відшкодування у розмірі 4 196,07 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №049584 від 05.10.2012 р. та відомістю №ВПТ-004203 від 24.09.2012 р. (копії у матеріалах справи).
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що у зв?язку з тим, що ним було здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля «Toyota», державний номер НОМЕР_1, позивач відповідно до ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування», набув право вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Тож, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу «Daewoo», державний номер НОМЕР_2 застрахована у Публічному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Країна" за полісом №АВ/1444394, а також з огляду на те, що водія автомобіля «Daewoo», державний номер НОМЕР_2 визнано винним у скоєнні правопорушення, позивач, відповідно до прохальної частини позовної заяви, просить стягнути з відповідача шкоду у розмірі 4 544,31 грн., завдану з вини водія застрахованого транспортного засобу.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах;
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб, внаслідок експлуатації автомобіля «Daewoo», державний номер НОМЕР_2 була застрахована у Публічному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Країна" за полісом №АВ/1444394.
Так, згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За таких обставин, у зв?язку з настанням страхового випадку - пошкодженням ОСОБА_3 автомобіля «Toyota», державний номер НОМЕР_1, у відповідача виник обов'язок відшкодувати останньому витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.
Разом з тим, як встановлено судом, вартість страхового відшкодування власнику автомобіля «Toyota», державний номер НОМЕР_1 у розмірі 4 196,07 грн., було сплачено позивачем на підставі договору страхування.
Тож, враховуючи вищенаведене, з огляду на те, що позивач виплатив страхове відшкодування власнику застрахованого автомобіля «Toyota», державний номер НОМЕР_1 у розмірі 4 196,07 грн., до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку - до Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна".
Разом з тим, частиною 2 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.
З полісу №АВ/1444394, яким застраховано цивільну відповідальність власника транспортного засобу «Daewoo», державний номер НОМЕР_2, вбачається, що розмір франшизи за даним полісом складає 510, 00 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що розмір страхового відшкодування, яке зобов'язане виплатити Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Країна" зменшується на розмір франшизи 510,00 грн. та становить 3 686,07 грн.
Отже, у відповідності до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно зі ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем отримана претензія позивача №227-05/ФПА від 19.04.2013 р. на виплату страхового відшкодування, що підтверджується листом-відповіддю №3516 від 20.05.2013 р., а тому обов'язок відповідача виплатити суму страхового відшкодування в розмірі 3 686,07 грн. виник саме з моменту отримання претензії та настав станом на день звернення позивачем до суду.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
При цьому, відповідачем не надано суду доказів перерахування коштів у якості страхового відшкодування на суму 3 686,07 грн.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Країна" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 29-А, ідентифікаційний код - 20842474), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (03049, м. Київ, пр-т. Повітрофлотський, буд. 25, ідентифікаційний код - 23510137) 3 686 (три тисячі шістсот вісімдесят шість) грн. 07 коп. - страхового відшкодування та 1 604 (одну тисячу шістсот чотири) грн. 94 коп. - судового збору.
3. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено: 21.08.2014 р.
Суддя Бондарчук В.В.