Справа 350/1165/14-к
Номер провадження 1-кп/350/58/2014
26 серпня 2014 року смт.Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Рожнятів кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Садок Великоолександрівського району Херсонської області,жителя АДРЕСА_1 , українця, з середньо-спеціальною освітою, одруженого,на утриманні одна неповнолітня дитина,не працюючого, раніше не судимого, громадянина України, за ст.128 КК України,суд-
встановив:
Обвинувачений ОСОБА_5 заподіяв необережне тяжке тілесне ушкодження.
Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.
21 лютого 2014 року приблизно о 19.00 год. в с.Ріпне в кафе «Оборіг» між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_6 виникла сварка.
Після даного конфлікту ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння будучи розлюченим на ОСОБА_6 , вирішив налякати останнього, погрожуючи зброєю. З цією метою він пішов до себе додому, де взяв мисливську рушницю ИЖ-18 кал. 16№У-21651, зареєстровану в установленому порядку в Рожнятівському РВ УМВС на його ім'я. Проявивши злочинну недбалість, ОСОБА_5 , не переконався у відсутності патрона в рушниці, і будучи впевненим, що рушниця не заряджена, пішов до кафе «Оборіг», щоб знайти ОСОБА_6 .
В приміщенні кафе, ОСОБА_5 побачив ОСОБА_6 за барною стійкою, і, тримаючи рушницю стволом в напрямку підлоги, крикнув йому. ОСОБА_6 , побачивши в руках ОСОБА_5 рушницю, не підозрюючи, що вона може бути зарядженою, наблизився впритул до нього і схопивши руками за ствол рушниці почав її виривати, намагаючись відібрати в ОСОБА_5 .
В той час, обвинувачений ОСОБА_5 , в процесі боротьби, проявляючи злочинну недбалість, самовільно по необережності натиснув на спусковий гачок, в результаті чого здійснив постріл і влучив у ліве стегно ОСОБА_6 , внаслідок чого спричинив йому тяжке тілесне ушкодження, яке небезпечне для життя в момент спричинення,у вигляді проникаючої вогнепальної рани лівого стегна з відкритим переломом лівої стегнової кістки, закритим переломом лонної кістки та лівої сідничної кістки.
Таким чином ОСОБА_5 , здійснюючи постріл в ОСОБА_6 внаслідок злочинної недбалості, не передбачав спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому , хоча повинен був і міг передбачити настання таких наслідків.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений беззаперечно визнав себе винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого 128 КК України,суду дав показання про те,що злочин вчинив при вищезазначених судом обставинах.Просить суд не допитувати свідків та не досліджувати письмові докази, оскільки повністю погоджується з висновками досудового розслідування.
Суд вважає, що показання ОСОБА_5 є послідовними і логічними, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності розуміння ним змісту обставин злочину, їх добровільності та істинності його позиції.
За таких обставин, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які учасниками судового провадження не оспорюються, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 слід кваліфікувати за ст.128 КК України, оскільки він заподіяв необережне тяжке тілесне ушкодження.
Призначаючи покарання обвинуваченому суд, у відповідності до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому є вчинення злочину в стані алкогольного сп"яніння.
Пом'якшуючими покарання обставинами для обвинуваченого є те, що він визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому,активно сприяв його розкриттю,має на утриманні неповнолітню дитину.
За наявності вищенаведених пом”якшуючих покарання обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, з урахуванням особи обвинуваченого,який позитивно характеризується за місцем проживання, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді обмеження волі ,оскільки призначення такого покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
В судовому засіданні адвокат обвинуваченого заявив клопотання про застосування до призначеного покарання амністії, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання на підставі п."в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році", оскільки він має на утриманні одну неповнолітню дитину.
Прокурор в судовому засіданні не заперечила проти звільнення обвинуваченого від відбування покарання на підставі п."в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році".
ОСОБА_5 клопотання підтримав.
Як встановлено ст.85 КК України, на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.
Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст.86 КК України).
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1 Закону України"Про застосування амністії в Україні", амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України ,Кримінального Кодексу України.
ст.3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
19.04.2014 р. набрав чинності Закон України"Про амністію у 2014 році" від 08 квітня 2014 року № 1185-УІІ.
Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно (ст.12 названого Закону). Відповідно до ст.9 Закону України "Про амністію у 2014 році" питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого(підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.
Відповідно до п."в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 року, який набрав чинності 19 квітня 2014 року, звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, підлягають особи, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми.
З матеріалів кримінального провадження,зокрема з копії свідоцтва про народження дитини вбачається, що обвинувачений на момент вчинення злочину має одну неповнолітню дитину,доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке не є тяжким або особливо тяжким відповідно до ст.12 КК України. Вказане кримінальне правопорушення він вчинив у лютому 2014 року,тобто до дня набрання чинності (19 квітня 2014р.) Закону України "Про амністію у 2014 році.Свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення обвинувачений визнає повністю, щиро кається у вчиненому.
Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого амністії, передбачених ст.ст.4 ,8 Закону України "Про амністію у 2014 році", судом не встановлено, амністія до нього не застосовувалась.
За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_5 поширюється дія Закону України "Про амністію у 2014 році", а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.
Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.369-374,376 КПК України, на підставі п."в"ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році, суд -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.128 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком один рік.
На підставі п."в" ст.1 Закону України "Про амністію у 2014 році" від 08.04.2014 року (зі змінами від 06.05.2014 року) звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного за цим вироком покарання.
Речові докази по справі - змиви речовини (крові) знищити,рушницю ІЖ-18,кал.16 № У-2165 та гільзу конфіскувати в доход держави,одяг повернути ОСОБА_5 .
Стягнути з ОСОБА_5 в доход держави 3444.24 гривень за проведення судових експертиз.
Запобіжний захід у виді особистого зобов"язання до вступу вироку в законну силу залишити ОСОБА_5 без змін.
Вирок може бути оскаржено впродовж 30 діб з моменту його проголошення до
апеляційного суду Івано-Франківської області через Рожнятівський районний суд. Головуючий: