Справа № 171/1345/14-а
2-а/171/37/14
Іменем України
"30" липня 2014 р. Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Чумак Т.А.
при секретарі Жандарук В.В.
за участю позивача ОСОБА_1,
відповідача Мельника М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Апостолове цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділення ДАІ Нікопольського МВ з обслуговування м. Нікополь та Нікопольського району, інспектора ДПС ВДАІ Нікопольського МВ Мельника Михайла Анатолійовича про визнання неправомірними дій інспектора ДПС при зупинці транспортного засобу, перевірці документів, складанні протоколу та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач звернувся з даним позовом до суду, посилаючись на те, що 24.04.2014 року він керував автомобілем «Івеко», д/н НОМЕР_1, по вул. Калініна в м. Апостолове та був зупинений відповідачем, який наказав передати йому документи для перевірки, з чим він не погодився, оскільки це не являється підставою для зупинки транспортного засобу. Вважає дії відповідача під час зупинки транспортного засобу, перевірки у нього документів, під час складання протоколу неправомірними та такими, що порушили його права, крім того, просить визнати постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконною та скасувати, а адміністративну справу відносно нього закрити.
В судовому засіданні позивач позов підтримав та пояснив, що 24.04.2014 року близько 18 год. він рухався на а/м «Івеко», д/н НОМЕР_1, в м. Апостолове з кладовища. Біля заправки його зупинив працівник ДАІ - відповідач по справі, хоча він не порушував ПДР України, і потребував у нього документи для перевірки. На його питання відповідач пояснив, що проводиться відпрацювання району. Потім відповідач потребував у нього протокол про діагностику, на що він заперечував, оскільки це не передбачено ПДР. На час зупинки у нього були відсутні документи, що підтверджують проходження обов'язкового технічного контролю керованим ним автомобілем, але вважає, що його відповідач зупинив безпідставно, чим порушив його права, в зв'язку з чим складення відносно нього протоколу та постанови є неправомірними. Просить позов задовольнити.
Відповідач позов не визнав та пояснив, що 24.04.2014 року він ніс службу з іншими працівниками ДАІ по відпрацюванню району. Близько 17-55 год. по вул. Калініна м. Апостолове ним був зупинений автомобіль Івеко Турбо Дейлі, н/з НОМЕР_1, під керуванням позивача, роз'яснено причину зупинки та запропоновано позивачу пред'явити документи для перевірки. Після перевірки документів та транспортного засобу по існуючим базам даних було встановлено, що автомобіль, яким керував позивач, підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов. Відносно позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.121 КУпАП. Позивач, ознайомившись з протоколом, відмовився давати будь-які пояснення, після чого в присутності двох свідків йому було роз'яснено його права та зачитано протокол, в якому розписалися свідки. Також позивача було повідомлено про розгляд адміністративної справи на місці вчинення правопорушення, жодних заяв чи клопотань від нього не надходило. За результатами розгляду справи ним було винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладено штраф у сумі 400 гр., копію постанови було вручено позивачу. Вважає свої дії правомірними, постанову - законною, тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи та надані відповідачем докази, вважає, що провадження в частині позовних вимог про закриття адміністративної справи про вчинення адміністративного правопорушення підлягає закриттю, в іншій частині позовних вимог позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, однією з позовних вимог є закриття адміністративної справи відносно нього про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.121 КУпАП. За вказаною позовною заявою відкрито провадження по справі.
Відповідно до положень п.2 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи про накладення адміністративних стягнень.
Враховуючи, що судом відкрито провадження за позовними вимогами, які не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд вважає за необхідне провадження у даній частині закрити на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України.
Позовні вимоги в іншій частині задоволенню не підлягають з наступних підстав.
У відповідності до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Ч.2 ст. 71 КАСУ визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні встановлено, що 24.04.2014 року відповідачем було винесено постанову серії ПС1 № 072666 по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1, в якій вказано, що ОСОБА_1 24.04.2014 року о 17 - 55 годині керував транспортним засобом Івеко Турбо Дейлі, д/н НОМЕР_1, в м. Апостолове по вул. Калініна, який підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив п. 31.3 «б» ПДР та ст. 35 ЗУ «Про дорожній рух», за що передбачена відповідальність згідно ч.3 ст. 121 КУпАП. Позивач підтвердив відсутність акту щодо проходження керованим ним автомобілем обов'язкового технічного контролю під час його зупинки 24.04.2014 року відповідачем.
Відповідно до даної постанови на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 400 гр. В цей же день копія постанови була вручена позивачу, що він підтвердив у судовому засіданні.
Також відповідачем складено протокол серії АБ 2 № 800401 від 24.04.2014 року відносно позивача, в якому зазначено обставини вчинення вищевказаного правопорушення.
В протоколі, який надісланий на адресу суду Апостолівським РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області, зазначено, що позивач відмовився від дачі письмових пояснень в присутності двох свідків - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 В копії протоколу, який вручено позивачу, дані відомості відсутні. Факт відмови від дачі пояснень позивач підтвердив у судовому засіданні, але заперечував наявність свідків при цьому.
З письмових пояснень ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вбачається, що вони 24.04.2014 року були запрошені у якості свідка, де в їх присутності водій ОСОБА_1 відмовився від дачі письмових пояснень по суті порушення.
Допитаний у якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що дійсно 24.04.2014 року ввечері він був зупинений працівником ДАІ, який запропонував йому бути свідком. Йому надали підписати пояснення та протокол, що він і зробив, але він не пам'ятає, чи був при цьому позивач та чи пропонували позивачу у його присутності надавати пояснення. При огляді протоколу та пояснень свідок ОСОБА_5 пояснив, що вказані документи ним дійсно були підписані.
Свідок ОСОБА_6 пояснив, що 24.04.2014 року він приїхав на заправку, де працівники ДАІ сказали, що він буде свідком. Він підписав наданий протокол та пояснення, але позивачу в його присутності ніхто не пропонував надавати пояснення.
Свідок ОСОБА_7, допитаний у якості свідка, пояснив, що в той вечір він був на заправці та бачив позивача із сином, також там знаходилося три працівники ДАІ, один з яких був у бронежилеті та з автоматом, інших осіб на заправці не було. Приблизно через 15-20 хв. він їхав з кладовища, то на заправці вже нікого не було.
Відсутність свідків при складанні протоколу підтвердив і свідок ОСОБА_8
Суд, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача від 24.04.2014 року є допустимим доказом, оскільки вказаний протокол складений відповідно до вимог чинного законодавства. Суд бере до уваги ту обставину, що відповідачем після вручення копії протоколу позивачу до оригіналу протоколу були внесені відомості відносно свідків, що є порушенням, але суд вважає, що вказане порушення не впливає на законність вищевказаного протоколу, оскільки вказані в протоколі особи не вказані як свідки вчиненого позивачем правопорушення. Разом з тим суд вважає, що вказане порушення є підставою для внесення судом окремої ухвали відносно відповідача.
Відповідно до п. 31.3 «б» ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю)
Керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, передбачає адміністративну відповідальність за ч.3 ст.121 КУпАП.
Таким чином, судом встановлено, що позивач 24.04.2014 року о 17 - 55 годині керував транспортним засобом Івеко Турбо Дейлі, д/н НОМЕР_1, в м. Апостолове по вул. Калініна, який підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив п. 31.3 «б» ПДР та ст. 35 ЗУ «Про дорожній рух», за що передбачена відповідальність згідно ч.3 ст. 121 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, позивача було повідомлено про дату та час розгляду адміністративної справи відносно нього, жодних клопотань, заяв, зауважень позивачем в протоколі не зазначено, тому суд приходить до висновку, що пояснення позивача про наявність у нього клопотань під час складання протоколу не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Копія вказаного протоколу про адміністративне правопорушення та копія постанови була надана позивачем як додаток до позовної заяви при зверненні до суду, що свідчить про те, що копії вказаних документів були вручені позивачу.
На підставі викладеного, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що рішення відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.3 ст.121 КУпАП, є правомірним, а тому позов ОСОБА_1 в даній частині задоволенню не підлягає.
Також задоволенню не підлягають позовні вимоги щодо визнання дій відповідача під час зупинки транспортного засобу позивача, перевірки документів неправомірними, оскільки відповідно до Інструкції з питань діяльності підрозділів ДПС Державтоінспекції МВС України, затвердженої Наказом МВС України 27.03.2009 року № 111 (зі змінами) працівник підрозділу ДПС має право, зокрема, зупиняти транспортні засоби у разі проведення цільових заходів (операції, відпрацювання, оперативні плани) для перевірки документів на право користування і керування транспортним засобом, документів на транспортний засіб (п.7.3, п. 13.1.8). Оскільки відповідачем було роз'яснено позивачу причину його зупинки, що підтвердив позивач, а саме - відпрацювання району, суд вважає, що відповідач діяв правомірно, у відповідності до положень вищевказаної інструкції.
Керуючись ст. ст.159, 160-163, 167, 1712 КАС України, суд
Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділення ДАІ Нікопольського МВ з обслуговування м. Нікополь та Нікопольського району, інспектора ДПС ВДАІ Нікопольського МВ Мельника Михайла Анатолійовича про визнання неправомірними дій інспектора ДПС при зупинці транспортного засобу, перевірці документів, складанні протоколу та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення в частині позовних вимог про закриття адміністративної справи про вчинення адміністративного правопорушення закрити.
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині відмовити.
Постанова в повному обсязі виготовлена 04 серпня 2014 року.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя:Т. А. Чумак