18 серпня 2014 року Справа № 876/6833/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Шинкар Т.І.,
суддів Глушка І.В.,
Макарика В.Я.,
за участю секретаря судового засіданні Губач Х.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Кременецького районного центру зайнятості Тернопільської області на постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 26 червня 2014 року по справі №601/958/14-а за позовом ОСОБА_4 до Кременецького районного центру зайнятості Тернопільської області про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити перерахунок допомоги по безробіттю, -
12.05.2014р. ОСОБА_4 звернувся в Кременецький районний суд Тернопільської області із позовом до Кременецького районного центру зайнятості Тернопільської області, просив визнати протиправними дії Кременецького районного центру зайнятості Тернопільської області (далі - Центр зайнятості) та зобов'язати Центр зайнятості здійснити розрахунок допомоги по безробіттю виходячи із даних згідно довідки №44 від 28.05.2014р. виданої ДП ДАК «Хліб України» «Кременецький комбінат хлібопродуктів» про середню заробітну плату (дохід) для розрахунку виплат на випадок безробіття, в період з листопада 2013 року по березень 2014 року відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженим постановою КМУ від 26.09.2001р. №1266 (далі-Постанова №1266).
Постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 26 червня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить скасувати постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 26 червня 2014 року та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Вважає, що рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначає, що позивач надав довідку про середню заробітну плату для обчислення матеріального забезпечення на випадок безробіття з ДП ДАК «Хліб України» Кременецький комбінат хлібопродуктів» за період його роботи з листопада 2013 року по лютий 2014 року №44 від 28.05.2014 року, в якій зазначається сплата страхових внесків в сумі 551 грн. 96 коп. Однак, згідно даних персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру, відмітка про сплату єдиного внеску відсутня, що свідчить про те, що фактично страхові внески не сплачені, що послугувало законною підставою відмови у перерахунку допомоги по безробіттю.
В судовому засіданні позивач щодо апеляційної скарги заперечив та вважав рішення суду законними. Апелянт явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений про розгляд справи, що у відповідності до вимог ст.196 КАС України не є перешкодою для розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки в період з листопада 2013 року по березень 2014 року ДП ДАК «Хліб України» «Кременецький комбінат хлібопродуктів» сплачувалися за ОСОБА_4 страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, а отже позовні вимоги позивача є законними та обґрунтованими.
Проте з такими висновками суду першої інстанції колегія суду апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.
На виконання Указу Президента України від 4 травня 1998 року №401 (401/98) «Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування» Постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1998 року №832 затверджено комплекс заходів щодо поетапного впровадження протягом 1998-2000 років у Пенсійному фонді автоматизованого персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 1998 року №794 затверджено Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - Постанова №794) згідно п.1 якої, персоніфікований облік полягає в збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні передбачених законодавством про пенсійне забезпечення відомостей про фізичних осіб, що пов'язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Згідно п.5 Постанови №794, персоніфікований облік здійснює Пенсійний фонд та його органи на місцях (далі - уповноважений орган). Згідно п.7 Постанови №794 уповноважений орган створює і забезпечує функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про фізичних осіб та з цією метою організовує збирання, оброблення, систематизацію і зберігання відомостей про фізичних осіб.
Пунктами 9.1-9.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України №16-6 від 19.10.2001р. та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 листопада 2001 року за №998/6189 (далі-Інструкція) визначено поняття організації персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до п. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та за який щомісяця сплачено нею та роботодавцем страхові внески в сумі не менш як мінімальний страховий внесок.
Згідно п. 2 ст. 21 вищезгаданого Закону, страховий стаж обчислюється за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 цього Закону, право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
З аналізу ст.21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», норм Постанови №794, Інструкції вбачається, що на підставі відомостей, поданих роботодавцями і громадянами, які самостійно сплачують страхові внески, в централізованому банку даних Пенсійного фонду України на кожну застраховану особу відкривається електронна персональна облікова картка з постійним страховим номером, який відповідає персональному номеру фізичної особи з Державного реєстру фізичних осіб (ідентифікаційному номеру фізичної особи).
Персональна облікова картка застрахованої особи - документ, що централізовано зберігається у вигляді електронної таблиці Державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб у Пенсійному фонді України.
Відкривається картка після реєстрації застрахованої особи в місцевому відділі Пенсійного фонду. У цій картці накопичуються та зберігаються всі відомості про доходи, перераховані внески застрахованої особи до Пенсійного фонду, а також інші відомості (про стаж, умови праці), які необхідні для правильного призначення пенсії. Зазначені відомості доповнюються щорічно відомостями від усіх роботодавців з урахуванням випадків трудової міграції та роботи за сумісництвом.
Згідно п.15 Постанови №794, спори, що виникають з питань правовідносин, пов'язаних з персоніфікованим обліком, розв'язуються за згодою сторін, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.
Як встановлено судом першої інстанції з пояснень позивача та записів трудової книжки, з 04.10.2013р. позивач прийнятий на посаду провідного юрисконсульта та за сумісництвом інспектором з кадрів ДП ДАК «Хліб України» «Кременецький комбінат хлібопродуктів» та 28.04.2014р. звільнений з роботи у зв'язку із закінченням строку дії договору та за згодою сторін згідно п.1 та п.2 ст.36 Кодексу законів про працю України.
На підставі листа №06/371 від 26.06.2014р. Центру зайнятості встановлено, що позивачу надано статус безробітного з 29.04.2014р. та з 06.05.2014р. призначено виплату матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 936,64 грн. на місяць на підставі п.п. 1, 3, 4 ст.22 та п.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.1 пп. 1,2 Постанови Правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від 12.04.2012р. №327 «Про мінімальні розміри допомоги по безробіттю, оскільки ОСОБА_4 за 12 місяців що передували зверненню в центр зайнятості та отримання статусу безробітного має страховий стаж більше шести місяців за час роботи в ТОВ «Біо- Лан».
Як вбачається з довідки №44 від 28.04.2014р. ДАК «Хліб України» «Кременецький комбінат хлібопродуктів» про середню заробітну плату (дохід) для розрахунку виплат на випадок безробіття) за період з листопада 2013 року по березень 2014 року, підприємством сплачувалися за позивача страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Проте згідно даних персоніфікованого обліку: індивідуальних відомостей Державного реєстру про застраховану особу ОСОБА_4, відомості про страхових внесків, які згідно довідки №44 від 28.04.2014р. сплачені за позивача ДАК «Хліб України» «Кременецький комбінат хлібопродуктів», відсутні в персоніфікованому обліку.
Довідка №44 від 28.04.2014р., подана ОСОБА_4 про заробітну плату за останнім місцем роботи, а саме ДП ДАК «Хліб України» «Кременецький комбінат хлібопродуктів» не взята Центром зайнятості до розрахунку, що на переконання позивача є протиправним.
Аналіз норм чинного законодавства та встановлених обставин у справі колегії суддів апеляційної інстанції дає підстави для висновків, що Центр зайнятості правомірно не взяв для розрахунку допомоги по безробіттю довідку №44 від 28.04.2014р. видану ДАК «Хліб України» «Кременецький комбінат хлібопродуктів», оскільки така є лише підставою для перевірки відомостей про сплату страхових внесків, які відображаються в персоніфікованому обліку фізичної особи ОСОБА_4
Відсутність в персоніфікованому обліку відомостей про сплату страхових внесків, позбавляє права Центр зайнятості розраховувати допомогу по безробіттю.
Окрім того, Цент зайнятості в силу приписів п.5 Постанови №794 не несе відповідальність за відсутності відомостей про сплату страхових внесків, в тому числі за період листопада 2013 року по березень 2014 року сплачених ДАК «Хліб України» «Кременецький комбінат хлібопродуктів», оскільки повноваження щодо організації збирання, оброблення, систематизації і зберігання відомостей персоніфікованого обліку про фізичних осіб законодавчо закріплено за Пенсійним фондом та його органами на місцях.
Слід зауважити, що відповідно до ч.2 ст. 18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Оскільки позивач подав позов до Кременецького районного суду зазначивши відповідачем Кременецький районний центр зайнятості Тернопільської області, який в силу приписів ч.2 ст.18 КАС України є територіальним органом державної влади, а тому з врахуванням вимог чинного законодавства та предмета спору, такі позовні вимоги підсудні окружному адміністративному суду, що є наслідком вважати, що справу розглянуто і вирішено неповноважним судом.
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом.
На підставі вищевикладеного з врахуванням вимог ст.202 КАС України апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - скасуванню та прийняття нової постанови про відмову в позові.
Щодо судових витрат, то з врахуванням вимог ст.94 КАС України, такі не належить стягувати зі сторін спору.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Кременецького районного центру зайнятості Тернопільської області задовольнити.
Постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 26 червня 2014 року по справі №601/958/14-а скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя Т.І. Шинкар
Судді І.В. Глушко
В.Я. Макарик
Повний текст Постанови виготовлено 20.08.2014р.