ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
07 серпня 2014 року 17 год. 08 хв. м. Львів № 813/3889/14
Львівський окружний адміністративний суд в складі
головуючого судді Кедик М.В.,
за участю секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,
представника позивача - Грабарчук Н.Д.
відповідач - не прибула
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Пустомитівського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 789,43 грн
Пустомитівський районний центр зайнятості звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми коштів, витрачених на професійне навчання за період з 30.12.2013 до 18.03.2014 у розмірі 789,43 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач уклала договір з позивачем щодо професійного навчання, а саме направлення ОСОБА_2 в комунальне підприємство «Львівський обласний навчально-курсовий комбінат» на перепідготовку за професією контролер-каси зі строком навчання з 25.12.2013 року по 02.06.2014 року з метою сприяння подальшому працевлаштуванню. Однак до Пустомитівського районного центру зайнятості 05.03.2014 року надійшла інформація від навчального закладу про відрахування з навчання ОСОБА_2 у зв'язку з виїздом за кордон з 30.01.2014 року наказ № 6 від 30.01.2014 року. Оскільки, відповідач відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» добровільно не повернула витрат на професійну перепідготовку, Пустомитівський районний центр зайнятості звернувся з даним позовом до суду.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просить позов задовольнити повністю.
Відповідач у судове засідання повторно не прибула, явку уповноваженого представника до суду не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час і місце судового розгляду. Заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило.
За таких обставин суд вважає, що справу можливо розглядати за відсутності відповідача у справі на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст. 71, 128 КАС України.
Безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив наступне.
Відповідно до договору від 24.12.2013 року № 13618328 укладеного між Пустомитівським районним центром зайнятості та ОСОБА_2 відповідач була направлена на перепідготовку в комунальне підприємство «Львівський обласний навчально-курсовий комбінат» за професією контролер-каси, зі строком навчання з 25.12.2013 року по 02.06.2014 року з метою сприяння подальшому працевлаштуванню.
Наказом комунального підприємства «Львівський обласний навчально-курсовий комбінат» від 30.01.2014 року № 6 ОСОБА_2 відраховано з навчання з 30.01.2014 року у зв'язку з виїздом за кордон на довготривалий термін.
Згідно з розрахунком вартості професійного навчання безробітної ОСОБА_2, витрати, що підлягають стягненню за період 25.12.2013 року до 29.01.2014 року становлять 789,43 грн.
Позивачем, відповідно до абз. 2 п. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п. 2.10 Порядку професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних, видано наказ від 20.03.2014 № 37/04 про відшкодування вартості навчання безробітною ОСОБА_2 за період з 25.12.2013 року по 29.01.2014 року на загальну суму 789,43 грн.
Пустомитівським районним центром зайнятості на адресу ОСОБА_2 скеровано лист-претензію про відшкодування коштів у сумі 789,43 грн, однак, кошти відповідачем добровільно повернуто не було.
Враховуючи зазначене, позивач звернувся із даним позовом до суду.
При вирішенні спору суд керувався наступними нормами законодавства.
Відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ.
Правові, економічні та організаційні засади реалізації державної політики у сфері зайнятості населення, гарантії держави щодо захисту прав громадян на працю та реалізації їхніх прав на соціальний захист від безробіття визначає Закон України «Про зайнятість населення».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 року № 5067-VI, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, зайнятість - не заборонена законодавством діяльність осіб, пов'язана із задоволенням їх особистих та суспільних потреб з метою одержання доходу (заробітної плати) у грошовій або іншій формі, а також діяльність членів однієї сім'ї, які здійснюють господарську діяльність або працюють у суб'єктів господарювання, заснованих на їх власності, у тому числі безоплатно.
Згідно цієї ж статті безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.
Зареєстрований безробітний - особа працездатного віку, яка зареєстрована в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, як безробітна і готова та здатна приступити до роботи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» статусу безробітного може набути:
1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;
2) інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам»;
3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.
Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування. Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 44 Закону України «Про зайнятість населення» зареєстровані безробітні мають право зокрема на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та цього Закону.
Одним із видів соціальних послуг є, зокрема, професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях.
Стаття 35 Закону України «Про зайнятість населення» встановлює, що професійне навчання зареєстрованих безробітних - професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації, спрямовані на здобуття та удосконалення професійних знань, умінь та навичок, підвищення конкурентоспроможності на ринку праці, що здійснюються за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Організація професійного навчання безробітних здійснюється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, на договірних засадах з безробітними, роботодавцями, навчальними закладами в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції.
Згідно з ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби
зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.
Згідно з Порядком професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних поважними причинами дострокового припинення професійного навчання безробітними вважаються: працевлаштування, поновлення на роботі за рішенням суду, набрання законної сили вироку суду про засудження особи, подання заяви особою про здійснення догляду за дитиною до досягнення нею 3 річного віку, смерть безробітного, подання довідки до акта МСЕК з висновками про умови та характер праці.
Як вбачається з п. 2.1.1 договору укладеного між позивачем та відповідачем, на відповідача покладено обов'язок приступити у визначені службою зайнятості строки до занять, пройти повний курс навчання, оволодіти професійними знаннями та навиками, передбаченими навчальними планами та програмами, скласти кваліфікаційні (випускні) іспити чи інші форми контролю знань.
Відповідно до п. 3.1.2 договору у разі припинення навчання без поважних причин або відмови працювати за професією (спеціальністю) набутою в результаті професійного навчання з громадянина стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої допомоги з безробіття у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад та витрати на проживання.
Враховуючи те, що наказом комунального підприємства «Львівський обласний навчально-курсовий комбінат» від 30.01.2014 року № 6 ОСОБА_2 відраховано з навчання з 30.01.2014 року у зв'язку з виїздом за кордон на довготривалий термін (підстава - заява ОСОБА_2), відповідач зобов'язана повернути позивачу витрати на професійну перепідготовку.
Доказів вжиття відповідачем заходів щодо погашення заборгованості суду не представлено.
Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вище викладене, виходячи із заявлених позовних вимог, матеріалів справи, системного аналізу положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, доведені і підлягають до задоволення.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) відповідно до ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Пустомитівського районного центру зайнятості (вул. Глинська, 14, м. Пустомити, МФО 825014, банк: ГУДКСУ у Львівській області, ЗКПО 20796573) кошти в сумі 789 (сімсот вісімдесят дев'ять) гривень 43 коп.
3. Судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 12 серпня 2014 року.
Суддя Кедик М.В.