ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98
№ 910/12346/14 18.08.14
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Шевченко-Корженецькій К.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/12346/14
за позовом Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, м. Київ,
до публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», м. Київ,
про стягнення 62 162,02 грн.,
за участю представників:
позивача - Руденко Л.В. (довіреність від 09.01.2014 №1);
відповідача - Білобловського С.В. (довіреність від 11.06.2014 №248/03).
Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві (далі - Управління ДАІ) звернулося з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» (далі - ПАТ «Брокбізнесбанк»): 52 984,90 грн. заборгованості, що утворилася у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди нерухомого майна від 22.10.2002 № 23 (далі - Договір), та 9 177,12 грн. пені, а всього 62 162,02 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.06.2014 порушено провадження у справі.
У судовому засіданні 14.07.2014 було оголошено перерву до 18.08.2014.
01.08.2014 представник відповідача подав відзив на позовну заяву та документи для долучення до матеріалів справи. Так, представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на те, що рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 11.06.2014 № 45 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Брокбізнесбанк», у зв'язку з чим задоволення вимог кредиторів відбувається у порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон).
У судовому засіданні 18.08.2014 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача наголосив на доводах відзиву, поданого 01.08.2014, проти задоволення позовних вимог заперечив.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва
22.10.2002 Управлінням ДАІ (орендодавець) і ПАТ «Брокбізнесбанк» (орендар) укладено Договір, за умовами якого:
- орендодавець передає (за актом приймання-передачі), а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно: адмінбудівлю станції діагностики площею 190 кв.м., розміщеною за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, 19 на двох поверхах (пункт 1.1 Договору);
- орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786, та становить без ПДВ за перший місяць оренди (жовтень 2002) 714,29 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (пункт 3.1 Договору);
- орендна плата перераховується до державного бюджету та орендодавцеві у співвідношенні 70% до 30% (214,29 грн. до державного бюджету, 500 грн. орендодавцеві) щокварталу, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним кварталом (пункт 3.4 Договору);
- Договір набирає чинності з 10.10.2002 і діє до 10.10.2051 (пункт 11.1 Договору).
22.01.2003 Управлінням ДАІ і ПАТ «Брокбізнесбанк» укладено додаткову угоду № 1, за умовами якої орендна плата перераховується до державного бюджету та орендодавцеві у співвідношенні 50 % до 50% (357,15 грн. до державного бюджету, 357,14 грн. орендодавцеві) щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем.
Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
У частині першій статті 762 ЦК України зазначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Частинами першою та четвертою статті 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Крім того, пунктами 1 та 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За період з 01.05.2012 по 30.04.2014 відповідач не сплачував орендну плату орендодавцю, внаслідок чого виник борг у сумі 52 984,90 грн.
Крім основної заборгованості позивач просить суд стягнути з відповідача 9 177,12 грн. пені (період нарахування: 01.06.2012 - 30.04.2014).
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на прийняття рішення Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 11.06.2014 № 45, яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Брокбізнесбанк».
Судом встановлено, що рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 28.02.2014 № 9 у ПАТ «Брокбізнесбанк» запроваджено тимчасову адміністрацію на період з 03.03.2014 до 02.06.2014.
Постановою Національного банку України від 10.06.2014 № 339 відкликано банківську ліцензію ПАТ «Брокбізнесбанк» та розпочато ліквідацію останнього.
Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.06.2014 № 45 розпочато ліквідацію ПАТ «Брокбізнесбанк» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами з 11.06.2014 та призначено уповноважено особою на ліквідацію провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасово адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Куреного Олександра Вікторовича на період з 11.06.2014 до 10.06.2015.
Приписами статті 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) для вжиття ним заходів, передбачених Законом.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначається Законом.
Статтею 1 Закону встановлено, що його метою є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків. Відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Відповідно до пункту 6 статті 2 Закону тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з пунктом 16 статті 2 Закону ліквідація банку - процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.
Частиною п'ятою статті 36 Закону встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.
Згідно з частиною другою статті 45 Закону Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи фонду у газетах «Урядовий кур'єр» та «Голос України» не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Частиною п'ятою статті 45 Закону встановлено, що протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.
Відповідно до частини першої статті 49 Закону уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Таким чином, після запровадження у ПАТ «Брокбізнесбанк» тимчасової адміністрації (з метою виведення цього банку з ринку) та переходу до процедури ліквідації банку, задоволення вимог кредиторів відбувається у особливому, передбаченому зазначеним спеціальним законом порядку з дотриманням принципів черговості, передбаченої статтею 52 Закону та виходячи з того, що найвищий пріоритет мають зобов'язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.
Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, оскільки вимоги позивача задовольняються у особливому, передбаченому зазначеним спеціальним законом порядку з дотриманням принципів черговості, передбаченої статтею 52 Закону.
За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на позивача.
Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 22.08.2014.
Суддя О. Марченко