ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98
№ 910/12099/14 18.08.14
Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., при секретарі судового засідання Шевченко-Корженецькій К.І.,
розглянув у відкритому судовому засіданні
справу № 910/12099/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торсат», м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю «Національний контент центр», м. Київ,
про стягнення 296 721,28 грн.,
за участю представників сторін:
позивача - Брусліновської Я.І. (довіреність від 01.07.2014 б/н);
відповідача - Зеленського В.В. (директор).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торсат» (далі - ТОВ «Торсат») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Національний контент центр» (далі - ТОВ «Національний контент центр»): 264 962,56 грн. заборгованості, що утворилася у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору від 02.10.2012 №09/12-ІРТV/T (далі - Договір); 1 640,03 грн. 3 % річних; 10 165 грн. втрат від інфляції та 19 953,69 грн. пені, а всього 296 721,28 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.06.2014 порушено провадження у справі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2014 відкладено розгляд справи на 18.08.2014 у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.
У судовому засіданні 18.08.2014 представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 18.08.2014 подав письмові пояснення та документи для долучення до матеріалів справи, визнав наявність заборгованості, проти задоволення позовних вимог не заперечував, відзив на позов не надав.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва
02.10.2012 ТОВ «Торсат» (правовласник) і ТОВ «Національний контент центр» (контент-провайдер) укладено Договір, за умовами якого:
- терміни та визначення: абоненти - кінцеві споживачі, яким оператор надає телевізійну програмну послугу; оператор - суб'єкт підприємницької діяльності, який володіє та/або експлуатує мережу ІРТV телебачення та надає телевізійну програмну послугу абонентам, та уклав договір на ретрансляцію контенту з контент-провайдером; телевізійний канал (телеканал) - об'єднана єдиною творчою концепцією сукупність аудіовізуальних творів, включаючи фільми, телевізійні передачі, міжпрограмний простір, рекламу, інформаційні блоки, які транслюються відповідно до сітки мовлення та має назву та певний логотип; контент - пакет телеканалів, ретрансляція яких абонентам забезпечується через ІРТV-мережу оператора. Перелік пакетів телеканалів визначений в додатку № 1 до Договору; картка доступу - мікропроцесорний модуль, який забезпечує доступ до сигналу програми на супутнику; територія - територія України в межах її державних кордонів (четвертий абзац Договору);
- правовласник надає контент-провайдеру невиключні права на розповсюдження контенту шляхом ретрансляції в ІРТV-мережах операторів на території в межах строку дії Договору (пункт 1.1 Договору);
- контент-провайдер має право передавати права, надані відповідно до Договору, операторам (пункт 1.2 Договору);
- за права, надані відповідно до Договору, контент-провайдер сплачує правовласнику винагороду в розмірах та порядку, визначених у додатковій угоді № 1 до Договору (пункт 3.1 Договору);
- всі документи, підписані обома сторонами, на підставі яких виконується Договір, а саме: додатки, додаткові угоди, акти, тощо становлять його невід'ємну частину (пункт 5.2 Договору);
- Договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2014 (пункт 7.1 Договору).
02.10.2012 ТОВ «Торсат» і ТОВ «Національний контент центр» укладено додаткову угоду № 1 до Договору (далі - Додаткова угода № 1), за умовами якої:
- за послугу з надання невиключного права на розповсюдження контенту шляхом ретрансляції в ІРТV-мережах операторів на території контент-провайдер сплачує правовласнику щомісячну винагороду відповідно до рахунку, складеного правовласником на підставі звітів контент-провайдера, із розрахунку 6,25 грн., в тому числі ПДВ, за кожного абонента (пункт 1 Додаткової угоди № 1);
- винагорода у встановленому розмірі виплачується контент-провайдером правовласнику на підставі рахунка правовласника не пізніше 15-ти календарних днів з моменту отримання контент-провайдером оригіналу рахунку та підписаних правовласником актів виконаних робіт, шляхом перерахування коштів у повному обсязі на банківський рахунок правовласника (пункт 3 Додаткової угоди № 1);
- сторони зобов'язалися щомісячно оформляти двосторонні акти виконаних робіт (послуг). Контент-провайдер зобов'язався до 20 числа місяця, наступного за звітним, повертати правовласнику оформлений акт виконаних робіт (послуг). В разі неотримання акта правовласником, роботи (послуги) вважаються виконаними (пункт 8 Додаткової угоди № 1).
Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Позивач надав відповідачу послуги на суму 264 962,56 грн. за період з грудня 2013 року по квітень 2014 року, що підтверджується такими актами приймання-передачі наданих послуг: від 31.12.2013 №Т-0012 на суму 41 534,90 грн., від 31.01.2014 №Т-0001 на суму 50 751,34 грн., від 28.02.2014 №Т-0002 на суму 50 815, 51 грн., від 31.03.2014 №Т-0003 на суму 45 991,91 грн., від 30.04.2014 №Т-0004 на суму 40 642,10 грн., від 31.05.2014 №Т-0005 на суму 35 226, 80 грн. Вказані акти підписані повноважними представниками сторін та їх підписи засвідчені печатками.
Відповідач зобов'язання щодо оплати не виконав та грошові кошти позивачу не перерахував.
Таким чином, заборгованість відповідача за отримані послуги складає 264 962,56 грн.
Позивачем було надіслано відповідачу претензію від 04.04.2014 № 1812/04 про погашення заборгованості; акт звірки взаємних розрахунків від 04.04.2014. Нарочне отримання вказаних документів директором відповідача підтверджується відміткою від 04.04.2014.
Відповідач підписав акт звірки взаємних розрахунків від 04.04.2014 та підтвердив заборгованість у сумі 189 093,66 грн. станом на 04.04.2014.
Позивачем було надіслано відповідачу претензію від 09.04.2014 № 1816/04 про погашення заборгованості та сплату штрафних санкцій. Нарочне отримання вказаної претензії директором відповідача підтверджується відміткою від 09.04.2014.
Відповідач надіслав позивачу лист від 30.04.2014 № 30.04.14-1, в якому пояснив невиконання зобов'язань за Договором відсутністю дозволу фінансового директора приватного акціонерного товариства «Телеканал «Інтер» на погашення заборгованості.
Позивачем було надіслано відповідачу лист від 13.05.2014 № 1840/05 з вимогою погасити заборгованість та сплатити штрафні санкції; акт звірки взаємних розрахунків від 08.05.2014 та протокол про розірвання Договору від 12.05.2014.
Проте відповідач відповіді на вказаний лист не надав, акт звірки взаємних розрахунків і протокол про розірвання Договору не підписав, суму заборгованості в добровільному порядку не сплатив.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 264 962,56 грн. є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 10 165 грн. втрат від інфляції, 1 640,03 грн. 3% річних і 19 953,69 грн. пені. Позивач визначає період прострочення з 16.01.2014 по 10.06.2014.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Судом перевірено розрахунок ТОВ «Торсат» 3% річних і встановлено повну відповідність здійсненого розрахунку вимогам статті 625 ЦК України, а тому стягненню з ТОВ «Національний контент центр» підлягає 1 640,03 грн. 3% річних.
Разом з тим, господарський суд міста Києва дійшов висновку, що розрахунки неправильні в частині визначення необхідних до сплати сум втрат від інфляції та пені.
Проте здійснення перерахунку судом інфляційних втрат фактично призведе до виходу судом за межі позовних вимог (за перерахунком суду вказана сума становить 29 074,90 грн.).
Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.
Враховуючи наведене, у зв'язку з тим, що клопотання в порядку, передбаченому вказаним пунктом частини першої статті 83 ГПК України, до позовної заяви не додано та в судовому засіданні представником позивача не подано, у суду відсутні підстави для виходу за межі позовних вимог в частині вимог про стягнення інфляційних втрат, а тому стягненню з відповідача підлягає 10 165 грн. інфляційних втрат.
Що ж до стягнення пені, то в частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).
Пунктом 6 Додаткової угоди № 1 передбачено, що у випадку несвоєчасної виплати повністю або частини винагороди правовласник має право вимагати, а контент-провайдер буде зобов'язаний сплатити правовласнику пеню у розмірі 0,1 % від розміру несвоєчасно виплаченої правовласнику винагороди, виходячи із розрахунку за кожний день прострочення.
Разом з тим, позивачем не враховано приписи частини другої статті 343 Господарського кодексу України і статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», згідно з якими платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, за розрахунком суду стягненню з відповідача підлягає 9 044,72 грн. пені, розмір якої визначено за ставкою, що не перевищує подвійної облікової ставки НБУ, за період з 16.01.2014 по 10.06.2014.
У розподілі судових витрат господарським судом враховується, що за приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Національний контент центр» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 30; ідентифікаційний код 35392305) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торсат» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 18/24, оф. 30; ідентифікаційний код 30264135): 264 962 (двісті шістдесят чотири тисячі дев'ятсот шістдесят дві) грн. 56 коп. основного боргу; 1 640 (одну тисячу шістсот сорок) грн. 03 коп. 3% річних; 10 165 (десять тисяч сто шістдесят п'ять) грн. втрат від інфляції, 9 044 (дев'ять тисяч сорок чотири) грн. 72 коп. пені та 5 716 (п'ять тисяч сімсот шістнадцять) грн. 25 коп. судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 22.08.2014.
Суддя О. Марченко