20.08.2014 Справа № 907/616/14
Розглянувши матеріали справи
за позовом Акціонерного товариства „Тімекс", м. Варшава в особі Представництва ТІМЕКС С.А., м. Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКОЛЕНЕРГО", смт. Міжгір'я
про стягнення 17554,70 грн.,
Головуючий суддя Якимчук Л.М.
За участю представників сторін:
від позивача - Кочетова О.В., довіреність б/н від 05.06.2014.
від відповідача - не з'явився.
Позивач, Акціонерне товариство „Тімекс", м. Варшава, в особі Представництва ТІМЕКС С.А., м. Київ, звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКОЛЕНЕРГО", смт. Міжгір'я, 17554,70 грн., з яких 15000 грн. основний борг, 1545 грн. втрати від інфляції, 1009,70 грн. річні.
Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, вказаних у письмовій заяві та письмових поясненнях від 20.08.2014.
Вважає, що заборгованість у розмірі 17554,70 грн. підтверджена поданими суду доказами, а саме: Договором позики від 14.09.2011, банківською випискою з рахунку позивача від 16.09.2011, розрахунком позовних вимог.
Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, витребувані судом докази не надав, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду справи, тому суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши представника позивача та вивчивши матеріали справи, суд
Між сторонами у спорі укладено Договір безвідсоткової позики від 14.09.2011, за умовами якого позикодавець (позивач у справі) в порядку та на умовах, визначених договором, зобов'язується надати позичальнику (відповідачу у справі) предмет позики (грошові кошти) у розмірі, визначеному цим договором, а останній зобов'язується прийняти позику і повернути названу позику у визначений цим договором строк (пункт 1.1 договору).
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 3.1, 3.2 сума позики становить 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн.; є безвідсотковою; строк надання позики становить 180 календарних днів з моменту, що вказаний у п. 4.4 договору; остаточною датою повернення є 13.03.2012.
Розділом 4 договору передбачені умови надання та повернення позики: позикодавець зобов'язаний надати позику протягом 7 календарних днів з моменту підписання цього договору (пункт 4.1 договору); позика надається у безготівковому порядку шляхом переказу необхідних коштів на розрахунковий рахунок позичальника (пункт 4.2 договору); по настанні дати,вказаної у п. 3.2 договору, позичальник зобов'язується протягом одного банківського дня повернути суму позики (пункт 4.4 договору).
На виконання свого зобов'язання позивачем у справі перераховано на рахунок відповідача суму 15000 грн., що підтверджено банківською випискою від 16.09.2011.
Однак, відповідач всупереч п.п. 3.1, 3.2, 4.4 договору не виконав свого обов'язку у частині повернення суми позики, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 15000 грн.
Дослідивши докази у справі та проаналізувавши чинне законодавство, що регулює правовідносини, які склалися між сторонами, суд вважає позов обґрунтованим з наступних підстав.
Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст. 1046 цього кодексу за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч.2 ст.1046 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Отже, внаслідок порушення умов Договору від 14.09.2011, норм Цивільного кодексу України (ст.ст. 526, 1046, 1049), Господарського кодексу (ст. 193) у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 15000 грн., яка обґрунтована представником позивача, доказана належними та допустимими доказами, а тому підлягає стягненню в повному обсязі.
За приписами ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаної норми права з відповідача на користь позивача належить також стягнути втрати від інфляції у розмірі 1545 грн. за період з березня 2012 року по червень 2014 року та три проценти річних у розмірі 1009,70 грн. за період з 14.03.2012 по 10.06.2014, нарахованих позивачем та перевірених судом.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Еколенерго» (код: 36596414, Закарпатська обл., смт. Міжгір'я, вул. Промислова, 3А) на користь Акціонерного товариства «ТІМЕКС» (00203, Польща, воєв. Мазовецьке, м. Варшава, вул. Боніфратерська, 17, номер REGON:011049911, NIP:5260213681) в особі Представництва «ТІМЕКС С.А.» (01021, м. Київ, Печерський р-н, вул. М. Грушевського, 28/2, Н.П.№43) суму 17554, 70 грн. (сімнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири грн. 70 коп.), з яких 15000 грн. основний борг, 1545 грн. втрати від інфляції, 1009,70 грн. річні, а також 1827 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) у відшкодування витрат по оплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 22.08.2014.
Суддя Л.М. Якимчук