м. Миколаїв
24 липня 2014 року Справа № 484/4312/13-а
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за
адміністративним позовом: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 55213)
до відповідачів: 1. Первомайська об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області (вул. Дзержинського, 18, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55213);
2. Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (вул. Лягіна, 6, м. Миколаїв, 54009)
про: визнання протиправною бездіяльність, зобов'язанння вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернулась до адміністративного суду з позовом до Первомайська об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області з вимогами про:
- визнання неправомірною бездіяльності Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області щодо не нарахуванні та виплаті за період з 01.07.1997 року по 30.06.2000 року надбавки за особливі умови праці в розмірі 50 відсотків в розмірі 3 470,85 грн. та компенсації за втрату частини грошових доходів за порушення термінів їх виплат в розмірі 4 928,80 грн.;
- зобов'язання Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області нарахувати та виплатити за період з 01.07.1997 року по 30.06.2000 року надбавки за особливі умови праці в розмірі 50 відсотків та компенсації за втрату частини грошових доходів за порушення термінів їх виплат всього в розмірі 8 399,65 грн.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що за період з 01.07.1997 року по 30.06.200 року їй не нараховано та не виплачено надбавку за особливі умови праці та компенсацію за втрату частини грошових доходів за порушення термінів їх виплат, що вважає порушенням своїх прав.
Відповідач, Первомайська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області, позовні вимоги не визнав, зазначив, що відповідна надбавка «за особливі умови праці» була нарахована та виплачена в повному обсязі відповідно до наказів, нарахованої але невиплаченої надбавки не існує, у зв'язку з чим вважає позовні вимоги позивача безпідставними (а.с. 28 - 30).
Ухвалою суду від 27 червня 2014р. залучено в якості другого відповідача у справі Головне управління Міндоходів у Миколаївській області.
Другий відповідач, Головне управління Міндоходів у Миколаївській області, письмових заперечень до суду не надав.
Представники сторін надали клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с. 218, 251, 256).
У відповідності до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 01 липня 1997 року по 04 липня 2013 року працювала в Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області (попередні назви установи неодноразово змінювались) та мала статус державного службовця.
Відповідно до положень п. 4.2 Постанови КМ України від 31 грудня 1996 року за № 1592 «Про умови оплати працівників органів державної податкової служби» - керівним працівникам і спеціалістам, особам начальницького складу, як здійснюють контроль за справлянням податків та інших платежів, займаються оперативно-розшуковою роботою та розслідуванням кримінальних справ, організовують роботу з контролю надходження платежів до бюджетів а примусового їх стягнення, постановлено виплачувати надбавки за особливі умови праці у розмірі 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання або ранг державного службовця, а для осіб начальницького складу податкової міліції -у розмірі 50 відсотків окладу грошового утримання.
Як вбачається з довідки, наданої Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області (а.с. 186) надбавка за особливі умови праці позивачці за період з липня 1997 року по липень 2000 року виплачувалась не в повному обсязі, тобто в меншому розмірі ніж 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання або ранг державного службовця.
Суд звертає увагу на те, що займана позивачкою ОСОБА_1 посада старшого державного податкового ревізора - інспектора відділу податкових розслідувань та дослідчої роботи відноситься до числа посад, наведених у пункті 4.2 постанови КМ України від 31 грудня 1996 року за № 1592 «Про умови оплати працівників органів державної податкової служби».
Таким чином, на думку суду відповідачем допущено порушення трудових прав позивачки та позовні вимоги в цій частині вважає обґрунтованими в частині щодо виплати не в повному обсязі, тобто в меншому розмірі ніж 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за спеціальне звання або ранг державного службовця. Відповідно до наданої відповідачем довідки різниця надбавки за особливі умови праці складає 2 014,89 грн. , без урахувань утриманих відповідно до законодавства податків та зборів.
Стосовно задоволення позовних вимог позивачки в частині стягнення на її користь компенсації втрати частини заробітної плати у розмірі 4 928,80 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог п.п. 2, 3 Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати, у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року за № 1427, норми якого застосовуються при обчислені компенсації зарплати, нарахованої в період з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2000 року компенсація проводиться стосовно нарахованої, але невиплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць.
В даному ж випадку, при виплаті позивачці заробітної плати заборгованість по нарахованій зарплаті була відсутня, як під час її роботи, так і під час звільнення та остаточного розрахунку, а отже відсутні підстави вважати, що відповідач несвоєчасно виплатив суму зарплати.
05 червня 2014 року до канцелярії суду надійшло клопотання відповідача, Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області, про залишення даного позову без розгляду в зв'язку з пропущення позивачем строків звернення до адміністративного суду.
Суд вважає, що зазначенне клопотання задоволенню не підлягає, у зв'язку зтим що позивачкою строк звернення до суду не порушений, оскільки відповідно до вимог частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, в редакції, що була чинною на час звільнення позивачки, передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Керуючись статтями 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнання неправомірною бездіяльність Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області щодо не нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 за період з 01.07.1997 року по 30.06.2000 року надбавки за особливі умови праці в розмірі 50 відсотків в розмірі 2 014,89 грн.
3. Зобов'язати Первомайську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міністерства доходів і зборів у Миколаївській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.07.1997р по 30.06.2000р. надбавки за особливі умови праці в розмірі 50 відсотків 2014, 89 грн.
4. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Суддя О.В. Малих