Справа № 369/2034/14-ц Головуючий у І інстанції Ковальчук Л.М.
Провадження № 22-ц/780/4033/14 Доповідач у 2 інстанції Коцюрба
Категорія 58 18.08.2014
Іменем України
18 серпня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :
Головуючого - Коцюрби О.П.,
Суддів - Журби С.О., Сержанюка А.С.,
При секретарі - Химинець Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Правозахисна група «Варта», ОСОБА_2 про стягнення упущеної вимоги, -
Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
ОСОБА_1 звернувся в Києво-Святошинський районний суд Київської області з позовом в якому просив стягнути з Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області упущену вигоду в сумі 22 000 грн.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2014 року, позивачу відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись з вище зазначеним рішенням, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просив, рішення Києво-Святошнського районного суду Київської області від 26 березня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог. Зазначив, що рішення суду першої інстанції є незаконним, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2014 року в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.
Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 18 червня 2013 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 був укладений Договір доручення № 146/06/13-зд.
Згідно умов п. а) п. 2.1. договору предметом цього договору є доручення повіреному або, відповідно до п. 3.9. цього договору заміснику вчинити від імені та за рахунок довірителя вказані нижче дії по реалізації прав чи захисту інтересів останнього, а саме: повірений готує від імені та в інтересах довірителя об'єктивне та обгрунтоване звернення до компетентного органу, що має на меті реалізацію довірителем права на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку та споруд в розмірі не більше 0,25 га. в адміністративних межах с. Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області, а саме: до моменту прийняття органом місцевого самоврядування або виконавчої влади позитивного рішення про виділення земельної ділянки довірителю.
Відповідно до умов п. 4.2 договору доручення отримання належної відповіді на звернення в порядку п. 2.1. цього договору, що засвідчується у передбаченому даним договором акті виконаних робіт, надає повіреному право отримати від довірителя винагороду у розмірі, еквівалентному 22 000 грн..
Як зазначив у позовній заяві ОСОБА_1, відповідачем надана неналежна відповідь, що полягала у фактичній відмові надати ОСОБА_2 земельну ділянку, гарантовану законом, а тому він, ОСОБА_1, поніс збитки у вигляді упущеної вигоди.
Згідно вимог п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
З наявної в матеріалах справи копії витягу з рішення 20 сесії 6 скликання Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області № 9 від 17 жовтня 2013 року, сільська рада погодила рішення постійної комісії Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області з питань використання земельних та водних ресурсів та відмовила ОСОБА_2 в наданні земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Враховуючи, що ОСОБА_2 було надано відповідь на подане нею клопотання у відповідності до вимог чинного законодавства, та розглянуто дане клопотання на засіданні чергової сесії сільської ради, а також враховуючи, що вимога позивача щодо стягнення з сільської ради суми коштів на правову допомогу вже була розглянута та постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області в її задоволенні було відмовлено, тому відсутні обставини, які б свідчили про порушення прав та законних інтересів позивача відповідачем.
За правилами ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Так як позивачем не доведено в судовому засіданні обставини та доводи на які він посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, тому, колегія суддів погоджується з думкою Києво-Святошинського районного суду Київської області про відмову ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглядаючи спір повно та всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, порушень норм процесуального законодавства при розгляд справи не допустив, тому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 необхідно відхилити, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2014 року залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді: