Справа № 370/661/14-ц Головуючий у І інстанції Оберемко В.О.
Провадження № 22-ц/780/4815/14 Доповідач у 2 інстанції Фінагєєв
Категорія 26 19.08.2014
Іменем України
19 серпня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого судді Фінагєєва В.О.,
суддів Олійника В.І., Савченка С.І.
за участю секретаря Бобко О.В.
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» на рішення Макарівського районного суду Київської області від 26 травня 2014 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, -
У березні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом та просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором у розмірі 76 232 грн. 77 коп. вилучити у відповідача та передати у заклад позивачу предмет застави, а саме автомобіль DAEWOO, 2008 року випуску, д.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності, а також комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт); звернути стягнення на зазначений автомобіль шляхом продажу його з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з наданням повноважень на отримання дубліката; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу замість втраченого, зі зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України по свідоцтву про реєстрацію транспортного засобу або його дублікату для його подальшої реалізації, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 15 квітня 2008 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір, згідно якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 60 357 грн. 05 коп. з кінцевим терміном повернення 14.04.2015 року. В забезпечення виконання зобов'язань за договором між сторонами було укладено договір застави автомобіля DAEWOO, 2008 року випуску, д.н. НОМЕР_1. Позивач виконав свої зобов'язання за договором, однак відповідач належним чином не виконує умови договору, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 26 травня 2014 року позов ПАТ КБ «Приват Банк» задоволено частково. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DN81AR24230329 від 15.04.2008 року в сумі 76 232 грн. 77 коп. звернуто стягнення на предмет застави: автомобіль DAEWOO, модель MATIZ (Е95), 2008 року випуску, тип ТЗ : легковий комбі-в, № кузова/шасі НОМЕР_3, д.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності. Встановлено реалізацію предмета застави шляхом продажу предмета застави на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог Закону України «Про заставу» з початковою ціною предмета застави, визначеною на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову через порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалення нового рішення про задоволення позову в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції безпідставно зазначив, що позивач обрав невірний спосіб захисту. Також суд не застосував норми закону, які підлягають застосуванню та не дав правову оцінку договору.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено, що 15 квітня 2008 року між ПАТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитно-заставний договір № DN81AR24230329, згідно якого банк надав позичальнику кредитні кошти у розмірі 60 357 грн. 05 коп. з кінцевим терміном повернення 14.04.2015 року. У пункті 8.1 договору зазначено, що предметом застави є автомобіль, власником якого є ОСОБА_1
ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль DAEWOO, модель MATIZ (Е93), 2008 року випуску, тип ТЗ: легковий комбі-в, № кузова/шасі НОМЕР_3, д.н. НОМЕР_1.
Згідно розрахунку заборгованості за зазначеним кредитно-заставним договором борг ОСОБА_1 перед банком станом на 24.02.2014 року складає 76 232 грн. 77 коп.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач обрав невірний спосіб захисту прав.
Однак, колегія суддів не може повністю погодитися з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Згідно ч. 3 ст. 576 ЦК України права заставодержателя (право застави) на річ, яка є предметом застави, поширюється на її приналежності, якщо інше не встановлено договором.
У п. 17.9 кредитно-заставного договору зазначено, що предмет застави належить клієнту на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Предмет застави передається в заставу разом із його приналежностями згідно технічної документації.
Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі.
Між тим, відповідно до пунктів 12.2.1 та 12.2.2 кредитно-заставної угоди між сторонами, в разі настанні події дефолту банк надає позичальнику письмове повідомлення про зазначену подію та реєструє в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави. Позичальник зобов'язаний усунути подію дефолту негайно або передати предмет застави у володіння банку за актом прийому-передачі.
Так, з матеріалів справи вбачається, що банк направляв відповідачу лист, в якому повідомляв про порушення нею зобов'язань за договором та наслідки такого порушення. Однак, ОСОБА_1 не усунула зазначені порушення та не передала у володіння банку автомобіль. Отже, позовна вимога банку про вилучення у відповідача транспортного засобу є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Відповідно до положень ст. 589 ЦК України в разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також вимог, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ч. 2 ст. 591 ЦК України початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених ст. 26 цього Закону;
Згідно зі ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" законодавець визначив судове звернення стягнення на предмет застави та досудове врегулювання спору відповідно до вимог ст. 26 цього Закону, за якою одним із способів позасудового звернення стягнення є продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про обрання позивачем невірного способу захисту права звернення на предмет застави.
Разом з тим вимоги банку про вилучення у відповідача комплекту ключів та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, на думку колегії суддів є безпідставними, оскільки як і ключі так і свідоцтво про реєстрацію є складовими частинами автомобіля, без яких його експлуатація чи транспортування є неможливими.
Отже вимога про вилучення у відповідача автомобіля фактично передбачає і вилучення ключів і вилучення свідоцтва про реєстрацію, як не є самостійними предметами застави, а є складовими частинами автомобіля.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи та ухвалене з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приват Банк" задовольнити частково.
Рішення Макарівського районного суду Київської області від 26 травня 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави задовольнити частково.
Вилучити у ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, та передати в заклад публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк», ЄДРПОУ 14360570 автомобіль DAEWOO, модель MATIZ (Е93), 2008 року випуску, тип ТЗ : легковий комбі-в, № кузова/шасі НОМЕР_3, д.н. НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1;
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № DN81AR24230329 від 15.04.2008 року в сумі 76 232 грн. 77 коп. звернути стягнення на предмет застави: автомобіль DAEWOO, модель MATIZ (Е93), 2008 року випуску, тип ТЗ : легковий комбі-в, № кузова/шасі НОМЕР_3, д.н. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності шляхом продажу вказаного автомобіля публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приват Банк» (місце знаходження - місто Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладанням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем з наданням публічному акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" всіх повноважень для здійснення продажу та зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, на користь публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приват Банк", ЄДРПОУ 14360570, судовий збір у розмірі 884 грн. 12 коп. (вісімсот вісімдесят чотири грн. 12 коп.).
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Фінагєєв В.О.
Судді: Олійник В.І.
Савченко С.І.