Справа № 344/8011/14-а
Провадження № 2-а/344/486/14
12 серпня 2014 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Бабій О.М.,
секретаря Іванова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії, -
Позивачка звернулась в суд з наведеним адміністративним, мотивуючи тим, що отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу». Вона звернулась до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську із заявою про перерахунок пенсії як державному службовцю відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу». Надала всі необхідні документи, в тому числі довідки про складові заробітної плати, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Однак, відповідачем при перерахунку пенсії не включено до складу її заробітної плати матеріальної допомоги на оздоровлення та на матеріально-побутові потреби, премії, внаслідок чого пенсія виплачується в меншому розмірі, ніж повинна бути. Листом від 08.05.2014 року відповідач повідомив, що матеріальна допомога не враховується в суму заробітної плати для обчислення пенсії у відповідності до Закону України «Про державну службу», тому немає підстав у перерахунку пенсії. Вважає,що матеріальна допомога повинна враховуватися при обчисленні розміру пенсії, оскільки на матеріальну допомогу нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та необхідність врахування матеріальної допомоги при обчисленні пенсії державним службовцям узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України. Тому просила зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з врахуванням матеріальної допомоги в суму заробітку, з якого обчислювалась пенсія.
Ухвалою суду позовні вимоги в частині поза межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду залишені без розгляду та продовжено розгляд адміністративних позовних вимог в період з 30 листопада 2013 року.
В судове засідання позивачка не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду письмові заперечення на позов, просив в задоволенні позову відмовити. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Дослідивши письмові докази у справі, судом встановлено, що публічно-правовий спір між сторонами виник з приводу того, що відповідач при розрахунку пенсії до складу заробітної плати позивачки не включив матеріальної допомоги на оздоровлення та на матеріально-побутові потреби.
Так, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, являється пенсіонером та з 04.04.2013 року отримує пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу». Вказана обставина сторонами не оспорюється, тому з урахуванням положення ч. 3 ст. 72 КАС України не потребує доказування в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Однак, відповідачем при розрахунку пенсії не включено до складу її заробітної плати матеріальної допомоги на оздоровлення та на матеріально-побутові потреби, внаслідок чого пенсія виплачується в меншому розмірі, ніж повинна бути.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Згідно ч. 6 ст. 33 Закону України «Про державну службу», Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Частиною 1 ст. 35 Закону України «Про державну службу» передбачено виплату державним службовцям допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу при наданні щорічної відпустки.
У ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про оплату праці», встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений орган виплачує працівникові за виконану роботу. Ст. 2 даного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить - основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
З копій довідок про складові заробітної плати виданих Департаментом охорони здоров'я Івано-Франківської ОДА (а.с.6-9) вбачається, що позивачці виплачувалась матеріальна допомога на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, надбавки, премії. На суми проведено нарахування та утримання страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових потреб входила до системи оплати праці державного службовця.
Відповідно до частини першої статті 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплат праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України « Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'якове державне пенсійне страхування. Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того чи входять вони до структкри заробітної плати.
Закон України «Про оплату праці» та Закон України «Про державну службу» ж загальними по відношенні до даних правовідносин, в той час як перевагу мають спеціальні норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В своїй постанові від 20 лютого 2012 року Верховний Суд України усуваючи неоднакове застосування норм матеріального права, вважає неправильними висновки суду про те, що оскільки матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, не включається до складу заробітної плати державного службовця, то вона не враховується при обчисленні розміру його пенсії.
Частиною 1 статті 244-2 КАС України визначено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних відносинах, є обов'язковими для всіх судів України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську слід задовольнити. Визнати неправомірними дії та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську провести ОСОБА_1, перерахунок пенсії державного службовця з 30 листопада 2013 року, з врахуванням сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових питань та виплатити недоплачену суму пенсії з урахуванням фактично отриманих ним сум починаючи з 30 листопада 2013 року.
Також суд вважає, що для повного захисту прав позивачки слід також зобов'язати відповідача виплатити позивачці недоплачену суму пенсії з урахуванням фактично отриманих нею сум.
На підставі викладеного, відповідно до, ст. ст. 33, 35, 37 Закону України «Про державну службу», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про оплату праці», ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 6-12, 72, 244-2 КАС України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії задовольнити.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії державного службовця.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, ідентифікаційний код - 20550895, провести ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перерахунок пенсії державного службовця з 30 листопада 2013 року, з врахуванням сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та допомоги на вирішення соціально-побутових питань та виплатити недоплачену суму пенсії з урахуванням фактично отриманих ним сум починаючи з 30 листопада 2013 року.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, але якщо апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається через Івано-Франківський міський суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а у разі прийняття постанови в письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 18 серпня 2014 року.
Суддя Бабій О.М.