Справа № 265/3829/14-а
Провадження № 2-а/265/138/14
19 серпня 2014 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді - Козлова Д. О.,
при секретарі - Скоробогатько Г. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, треті особи: Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, Прокуратура Орджонікідзевського району міста Маріуполя Донецької області, про визнання протиправною бездіяльність по невиконанню судового рішення із зобов'язанням виконати судове рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача про визнання бездіяльності незаконною в частині невиконання судового рішення, посилаючись на те, що Вищий Адміністративний Суд України 16 січня 2014 року ухвалив постанову, за якою вимоги заявника були частково задоволені шляхом зобовязання нарахувати та виплатити ГУ ПФУ в Донецькій області пенсію ОСОБА_1, як інваліду 1 групи. Однак боржник ухиляється від виконання вказаного судового рішення, внаслідок чого позивач звернувся до Управління державної виконавчої служби ГУЮ в Донецькій області із виконавчим листом для проведення примусового виконання постанови від 16 січня 2014 року. Однак жодних відомостей про хід та виконання виконавчого листа представниками відповідача ОСОБА_1 не повідомляються, незважаючи на численні листи позивача з проханням повідомити результати виконавчого провадження. На підставі ухилення компетентних органів від виконання постанови суду від 16 січня 2014 року позивач просив суд зобов'язати відповідача негайно виконати вказане судове рішення.
В судовому засіданні ОСОБА_1, повністю підтримавши доводи, викладені у позовній заяві, додавав, що він неодноразово звертався до відповідача, а також до ГУ ПФУ в Донецькій області, міліцію та прокуратуру з вимогами виконати постанову ВАСУ від 16 січня 2014 року, внаслідок чого навіть було заведене кримінальне провадження за ст. 382 КК України. Однак до теперішнього часу судове рішення залишається без виконання, а винні особи без покарання. Вказував також, що представники УДВС в Донецькій області усіляко ухиляються від виконання постанови ВАСУ, не повідомляють заявника про хід виконання, залишаючи його запити без відповіді, а також не вживають жодних заходів для проведення виконавчого провадження. На підставі переліченого просив суд повністю задовольнити позов, зобов'язавши представників відповідача зобовязати призначити йому пенсію та провести відповідні виплати.
Представники відповідача, УДВС ГУЮ в Донецькій області, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились повторно за невідомих суду причин.
Представник ГУ ПФУ в Донецькій області, яка діє на підставі довіреності, Матвійчук Н. Є., заперечувала проти задоволення вимог ОСОБА_1, вважаючи їх безпідставними, посилаючись при цьому на письмові заперечення.
Відповідно до письмових заперечень представники ГУ ПФУ в Донецькій області вказували, що на підставі постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження за постановою ВАСУ від 16 січня 2014 року представники ГУ ПФУ в Донецькій області виконали вказане судове рішення в частині нарахування ОСОБА_1 пенсії, як інваліду 1 групи, відповідно до ст. 22 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 4-х мінімальних пенсій за віком за період з 1 листопада 2010 року по 22 липня 2011 року в розмірі 15655,41 грн. згідно до норм діючого у цей період законодавства. Однак провести фактичну виплату вказаних коштів представники третьої особи не мали змогу внаслідок відсутності відповідного фінансування з Державного бюджету України на зазначені цілі. На підставі переліченого просили відмовити у позові ОСОБА_1
Представники прокуратури Орджонікідзевського району міста Маріуполя Донецької області, Бобришев А. В. та Церахто Л. А., в судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, вважаючи їх необґрунтованими.
Суд, вислухавши учасників процесу, що з'явились, дослідивши письмові докази, вважає, що поданий ОСОБА_1 позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом було встановлено, що за постановою Вищого Адміністративного Суду України від 16 січня 2014 року було частково задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 та постанову Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 15 листопада 2011 року й ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2012 року було скасовано, а вимоги ОСОБА_1 задоволені частково шляхом зобовязання ГУ ПФУ України в Донецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, як інваліду війни першої групи, відповідно до ст. 22 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 4-х мінімальних пенсій за віком, з 1 листопада 2010 року (а. с. 56-57).
За вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 був отриманий виконавчий лист 11 березня 2014 року, про що свідчить заява позивача та відмітка про отримання ним виконавчого листа за постановою суду від 16 січня 2014 року (а. с. 3, 59).
Згідно до оглянутої у судовому засіданні копії виконавчого провадження від 4 квітня 2014 року № 92/7-14П за виконавчим листом від 24 лютого 2014 року, виданим Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя Донецької області на підставі постанови ВАСУ від 16 січня 2014 року, вбачається, що виконавче провадження було відкрито постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ в Донецькій області від 4 квітня 2014 року за заявою стягувача, ОСОБА_1, від 2 квітня 2014 року про зобовязання ГУ ПФУ України в Донецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, як інваліду війни першої групи, відповідно до ст. 22 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 4-х мінімальних пенсій за віком, з 1 листопада 2010 року, за якою при цьому боржнику було надано термін до 12 квітня 2014 року для добровільного виконання судового рішення (а. с. 68, 69, 70).
Натомість 11 квітня 2014 року державним виконавцем за вказаним виконавчим провадженням було винесено постанову про відкладення провадження виконавчих дій до 25 квітня 2014 року внаслідок відсутності підтвердження отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження (а. с. 72).
Відповідно до супровідного листа від 25 квітня 2014 року вбачається, що ГУ ПФУ в Донецькій області на виконання постанови державного виконавця від 4 квітня 2014 року здійснило нарахування пенсії ОСОБА_1 за виконавчим листом на підставі судового рішення від 16 січня 2014 року за період з 1 листопада 2010 року по 22 липня 2011 року в сумі 15655,41 грн., що також підтверджується відповідною довідкою від 1 липня 2014 року, наданою суду представниками третьої особи. При цьому в повідомлені також було зазначено, що проведення фактичної виплати буде мати місце при наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України, що також підтверджується відповіддю ГУ ПФУ в Донецькій області від 11 червня 2014 року, адресованої ОСОБА_1 (а. с. 27, 38-39, 74).
В матеріалах виконавчого провадження також міститься заява від 26 червня 2014 року державного виконавця, адресована Орджонікідзевському районному суду міста Маріуполя, про вирішення питання щодо заміни способу та порядку виконання постанови суду від 16 січня 2014 року, за виконавчим листом виданим 24 лютого 2014 року, з посиланням на те, що в частині нарахування пенсії ОСОБА_1 судове рішення було виконане, однак проведення виплати пенсії стягувачу можливе лише в разі зміни способу виконання постанови суду. При цьому вбачається, що вказана заява надійшла до суду та перебуває на судовому розгляді (а. с. 34-35, 76-77).
На підставі переліченого 26 червня 2014 року державним виконавцем було винесено постанову про зупинення вказаного виконавчого провадження до розгляду судом заяви державного виконавця про заміну способу та порядку виконання судового рішення (а. с. 78).
Наявність кримінального провадження за ознаками злочину, передбаченому ст. 382 КК України, в провадженні СВ Орджонікідзевського РВ Маріупольського МУ ГУ МВС України в Донецькій області підтверджується відповідним витягом від 21 липня 2014 року з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42014051010000053, внесеного 16 липня 2014 року за заявою ОСОБА_1 (а. с. 53).
На підставі ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом постанови - КАС) учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
При цьому за ч. 2 ст. 181 КАС позовну заяву може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; або у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Враховуючи, що в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 не отримував від відповідача жодних відомостей про хід виконання постанови Вищого Адміністративного Суду України від 16 січня 2014 року, не отримував від державного виконавця ані постанови про відкриття виконавчого провадження від 4 квітня 2014 року, ані постанови про відкладення провадження виконавчих дій від 11 квітня 2014 року, ані постанови від 26 червня 2014 року про зупинення вказаного виконавчого провадження, бо оглянуті матеріали виконавчого провадження це підтверджують, а доказів зворотнього представниками відповідача суду не було надано, то суд вважає, що строки на подання до суду позовної заяви про оскарження бездіяльності державної виконавчої служби ОСОБА_1 не було пропущено.
Згідно до п. 18 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом (ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»). Судам при цьому слід ураховувати, що виконавці мають право повертати виконавчі документи щодо виконання рішень адміністративних судів про стягнення з пенсійних органів та суб'єктів владних повноважень відповідних виплат пенсії, соціальної допомоги тощо у разі здійснення державним виконавцем усіх можливих дій, спрямованих на виконання рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження може бути зупинено в разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.
За змістом ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтями 37 й 38 цього Закону, яка затверджується начальником або заступником начальника відділу, якому підпорядкований державний виконавець.
На підставі ч. 1 ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у разі якщо рішення суду, зазначені в ч. 1 цієї статті, не виконано протягом 2 (двох) місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Таким чином на підставі досліджених у судовому засіданні доказів суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, тому не підлягають задоволенню.
Так суд встановив, що державним виконавцем УДВС ГУЮ в Донецькій області у передбачені строки та спосіб було відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови ВАСУ від 16 січня 2014 року про зобовязання ГУ ПФУ України в Донецькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, як інваліду війни першої групи, відповідно до ст. 22 Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 4-х мінімальних пенсій за віком, з 1 листопада 2010 року.
При цьому державним виконавцем було обґрунтовано до 25 квітня 2014 року відкладено провадження виконавчих дій за відсутності відомостей про отримання постанови про відкриття виконавчого провадження боржником.
Суд зазначає, що державний виконавець діяв у передбачений Законом України «Про виконавче провадження» та Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» спосіб, звернувшись до суду, який видав виконавчий документ, з заявою вирішити питання про заміну способу та порядку виконання вказаного судового рішення, на підставі чого державним виконавцем було обгрунтовано зупинено на цей час проведення виконавчого провадження.
Враховуючи наведене суд вважає, що представниками відповідача було здійснено необхідні заходи щодо своєчасного та повного виконання постанови суду від 16 січня 2014 року на підставі виконавчого документа про примусове виконання зазначеного судового рішення, та у спосіб й порядок, що визначені законом.
Таким чином у задоволенні заявленого позову ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність представників відповідача щодо невиконання судового рішення із зобов'язанням виконати судове рішення слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 8-11, 17, 18, 71, 86, 94, 159-167 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області, треті особи: Головне управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області, Прокуратура Орджонікідзевського району міста Маріуполя Донецької області, про визнання протиправною бездіяльність по невиконанню судового рішення із зобов'язанням виконати судове рішення - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення, а особами що не були присутні при проголошенні - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, до Донецького апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя