03 грудня 2013 року м. Чернівці Справа № 824/2298/13-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році при Київській обласній державній адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департамент соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації,-
ОСОБА_1 (далі-Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році при Київській обласній державній адміністрації (далі-Відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департамент соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 28 квітня 1986 року він був запрошений на закриту нараду, яка відбулася в кабінеті тодішнього голови облвиконкому ОСОБА_2 , де було сформовано керівництво групи відповідальних працівників, яка повинна 2 травня 1986 року виїхати в м. Прип'ять та навколишні села цього району і організувати обмивочні та медичні пункти для ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Позивача було призначено заступником керівника групи, яку очолив тодішній заступник голови облвиконкому ОСОБА_3 .
За період з 28 квітня 1986 року по 2 травня 1986 року позивачу було передано 2 автобуси, 2 похідні бані, 4 екіпажі швидкої допомоги. 02 травня 1986 року цілою колоною з різних районів області виїхали в пункти призначення.
Напередодні, 28 квітня 1986 року 1-й секретар обкому партії запросив позивача в кабінет начальника фінуправління обкому партії та розпорядився видати позивачу місячну премію в розмірі 290 карбованців за виконання особливого завдання та було пояснено, що позивач, як ІІ-й секретар райкому партії, за вказівкою ЦК Компартії України не може отримувати потрійну зарплату з бюджету країни і таким чином, за час перебування у відрядженні позивач отримав компенсацію у вигляді премії.
Населені пункти, в яких позивач перебував для організації відведення окремих громадян і участі в організації пропускних пунктів з обслуговування учасників ліквідації аварії (с.Залісся, с.Михайлівка, с.Чапаєвка та ін.) були віднесені до 30-ти кілометрової зони і по приїзду після будівництва нового села Плахтянка Миронівського району, де позивач очолював штаб будівництва цього села протягом 2-х місяців, йому була видана тимчасова довідка облвиконкому, на основі якої в жовтні 1991 року було видано тимчасове посвідчення за № 180 учасника ліквідації аварії на ЧАЕС.
На основі тимчасового посвідчення в 1992 році позивачу було видано постійне посвідчення.
В 1994 році в зв'язку з закінченням строку повноважень позивач пішов з державної служби на пенсію і господарську роботу.
В 1997 році за розпорядженням кабінету міністрів України при обласних державних адміністраціях були створені комісії по перереєстрації учасників ліквідації на ЧАЕС. На засіданні комісії ніяких сумнівів щодо позивача участі не було. Позивачу було перереєстровано посвідчення з відповідною відміткою і вручено тодішнім заступником ОДА ОСОБА_4 та було роз'яснено, що згідно діючого законодавства позивачу не оплачувалось до пенсії 58 крб., так як тодішній райком партії не нарахував потрійну зарплату за період перебування в зоні відчуження.
Як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС другої категорії позивач отримував наступні пільги: доплату на харчування щомісячно - 150 грн., 2500 м3 газу на сезон опалення з 50% знижкою та оплату телефону з 50% знижкою щомісяця. Пенсію отримував як державний службовець. Також щорічно отримував грошову допомогу на оздоровлення.
В травні 2012 року Управління пенсійного фонду в Кельменецькому районі звернулось в дирекцію ЧАЕС з листом-проханням надати довідку про те, чи отримував позивач як учасник ліквідації аварії заробітну плату в дирекції ЧАЕС. Позивачу, як партійному працівнику, було виплачено тільки заробітну плату та премію за 15 днів перебування в зоні відчуження ЧАЕС. Отриману довідку з дирекції ЧАЕС в подальшому було направлено на розгляд в Комісію по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участі у проведені робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження в 1986 році при Київській обласній державній адміністрації. Даною комісією 21.02.2013 року проведено засідання та винесено протокол №166, згідно якого вирішено, що не підтверджується статус позивача, як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.
Позивач вважає, що дане рішення прийнято незаконно, оскільки порушено право позивача на безпосередню участь у розгляді даного питання, йому не повідомлялося про дату засідання комісії, на комісію його не викликали, чим позбавили позивача можливості довести факт його перебування в 30-ти кілометровій зоні ЧАЕС в 1986 році та участь в ліквідації наслідків аварії.
03.10.2013 року на адресу позивача поштовим листом надійшов витяг з протоколу засідання Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році.
Згідно протоколу №168 засідання комісії від 25.07.2013 року вирішено, що на підставі представлених документів не підтверджено статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та не підтверджено виконання позивачем робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС безпосередньо у зоні відчуження.
На підставі вищевикладеного, позивач вважає, що відносно нього, як громадянина України, який добросовісно виконував відповідні вказівки і отримав статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС II категорії, за незнання законів про оплату праці тодішніх партпрацівників, було відправлено довідку про відсутність нарахування заробітної плати дирекції ЧАЕС, яка послужила прийняттям незаконного рішення Комісією по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участі у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році при Київській обласній державній адміністрації про позбавлення позивача статусу учасника ліквідації аварії ЧАЕС.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, при цьому зазначив, що позов підтримує в повному обсязі, з підстав викладених а адміністративному позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно із ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. На підставі вище викладеного суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів.
Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
В жовтні 1991 року ОСОБА_1 . Виконавчим комітетом Чернівецької обласної ради народних депутатів було видано Довідку № 180 про те , що він був ліквідатором наслідків аварії на Чернобильськія АЕС з 04 по 18 травня 1986 року.
В 1992 році ОСОБА_1 було видано Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії НОМЕР_1 категорія 2, дане посвідчення було перереєстровано 31.07.1997 року.
З копії відрядного посвідчення №68 вбачається, що ОСОБА_1 ІІ секретаря райкому партії відряджено до м.Припять Чернобильська АС з 03 травня 1986 року по 20 травня 1986 року підстава Наказ №83 від 03 травня 1986 року.
Тимчасовою комісією по перевірці правильності видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Чернівецької обласної державної адміністрації ОСОБА_1 було підтверджено статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 на підставі довідки виконкому Чернівецької облради від 15.10.1991 № 180 та копії відрядного посвідчення № 68.
У зв'язку з перевіркою правильності призначення пенсії учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 ОСОБА_1 , жителю смт. Кельменці Чернівецької області на запит ГУ ПФУ в Чернівецькій області, Державний архів Чернівецької області повідомив, що відомостей про участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 не виявлено та надав копію карточки нарахування йому заробітної плати за 1986 рік, в якій відсутні відомості про підвищену оплату праці за період відрядження з 03.05.1986 року по 20.05.1986 року.
21 лютого 2013 року на засіданні Комісії по вирішенню спірних питань, щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році при Київській обласній державній адміністрації справу ОСОБА_1 розглянуто та згідно витягу з протоколу №166 від 21.02.2013 року не підтверджено статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 ОСОБА_1 .
Згідно рішенням Комісії по вирішенню спірних питань, щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році при Київській обласній державній адміністрації, представлені документи не підтверджують участь у ліквідації людей і майна з зони відчуження. Відсутні первинні фінансові документи про нарахування підвищеної заробітної плати за виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження у травні 1986 року.
У зв'язку з тим, що за рішенням вищевказаної Комісії не підтверджено статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 ОСОБА_1 , в нього вилучено посвідчення, припинено надання йому пільг та компенсацій, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Крім того, згідно витягу з протоколу №168 від 25.07.2013 року засідання Комісії по вирішенню спірних питань, щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році при Київській обласній державній адміністрації на підставі представлених документів не підтверджено статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 ОСОБА_1 . Не підтверджено виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС безпосередньо у зоні відчуження.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон УРСР від 28 лютого 1991 року № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із змінами і доповненнями (далі - Закон).
Відповідно до статті 9 Закону, особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з статтею 10 Закону, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи регулює Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 із змінами і доповненнями (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 2 Порядку, посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.
Відповідно до пункту 10 Порядку, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС посвідчення видаються на підставі одного з таких документів:
а) посвідчення про відрядження в зону відчуження;
б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження;
в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
Тобто, суд зазначає, що це перелік документів, які безумовно засвідчують факт роботи у зоні відчуження.
Як встановлено судом підставами для визначення позивача як учасника ліквідації аварії на ЧАЕС стали довідка виконкому Чернівецької облради від 15.10.1991 № 180 та копія відрядного посвідчення № 68, що підтверджується наявними матеріалами справи.
Отже, надання позивачу статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видача посвідчення категорії 2 серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 в 1992 році Чернівецькою обласною державною адміністрацією, були проведені відповідно до діючого на той час законодавства.
Суд вважає, що Рішення Комісії по вирішенню спірних питань, щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році при Київській обласній державній адміністрації прийняте всупереч вимог чинного законодавства, оскільки необхідною обставиною, з існуванням якої законодавець пов'язує наявність права на отримання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є перебування цієї особи у період 1986-1990 роках на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
У зв'язку з вищезазначеним, проаналізувавши дії відповідача на предмет їх відповідності вимогам чинного законодавства, суд приходить до висновку про їх протиправність.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства с захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. Органів місцевого самоврядування" їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів суду правомірність своїх дій, а тому суд вважає, що дії та рішення відповідача суперечать вимогам ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, повно та всебічно дослідивши докази по справі, об'єктивно оцінивши їх, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 до Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році при Київській обласній державній адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Департамент соціального захисту населення Чернівецької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8, 11, 71-86, 94, 99, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році при Київській обласній державній адміністрації №168 від 25.07.2013 року в частині не підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та не підтвердження виконання робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС безпосередньо в зоні відчуження ОСОБА_1 .
3. Поновити ОСОБА_1 статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та починаючи з 21.02.2013 року відновити пільги, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, які припинені на підставі рішення Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році при Київській обласній державній адміністрації №166 від 21.02.2013 року.
4. Відновити ОСОБА_1 виплати за шкоду заподіяну здоров'ю, яка припинена на підставі рішення Комісії по вирішенню спірних питань щодо визначення статусу осіб, які брали участь у проведенні робіт з евакуації людей і майна із зони відчуження, а також евакуйованих із зони відчуження в 1986 році при Київській обласній державній адміністрації №166 від 21.02.2013 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Суддя І.В. Маренич