Справа №568/564/14-к
"15" серпня 2014 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарях ОСОБА_2 Виговській ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Радивилів кримінальне провадження №12014180210000154 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 квітня 2014 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 . українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, підприємеця, раніше не судимого в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.185 КК України
за участю прокурора: ОСОБА_6
обвинувачених: ОСОБА_4 та ОСОБА_5
захисника ОСОБА_7
16.04.2014 року ОСОБА_4 за попередньою змовою із ОСОБА_5 з метою заволодіння чужим майном на земельній ділянці по АДРЕСА_3 шляхом вільного доступу таємно викрали саджанці хвойних дерев в кількості 19 штук, вартістю 150-гривень кожна які ОСОБА_8 посадила поблизу свого житлового будинку. В результаті крадіжки потерпілій ОСОБА_8 заподіяно майнову шкоду на загальну суму 2850 гривень 00 копійок.
Допитані в судовому засіданні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 винними себе у скоєнні кримінального правопорушення визнавали повністю і розказали як викрали саджанці хвойних дерев в кількості 19 штук, що належали потерпілій ОСОБА_8 і поклавши в мішки перевезли до річки.
Крім того, їх винність доводиться іншими матеріалами та зібраними доказами.
Так із показань потерпілої ОСОБА_8 встановлено, що в ніч із 16.04. на 17.04.2014 року обвинуваченими було викрадено 19-ть саджанців туй, однак на даний період претензій до них немає постільки їй все відшкодовано та просила з врахуванням сімейних обставин звільнити від покарання по амністії..
Із протоколу огляду(а.с.15-18) встановлено господарство потерпілої де викрадено саджанці дерев.
Виявлення і вилучення саджанців туй, які було викрадено, поблизу струмка в с.Сестрятин встановлено із протоколу огляду місця події та фото таблиць (а.с.22-23).
Згідно висновку судової трасологічної експертизи (а.с.35-39) слідує, що слід протектора шини вилученого під час огляду місця події по факту крадіжки 19-ти туй міг бути залишений протекторами шин коліс велосипеда вилученого 16.04.2014 року у гр.. ОСОБА_4 або іншим транспортним засобом.
Із висновку судової трасологічної експертизи (а.с.48-52) встановлено, що слід протектора шини вилучений під час огляду місця події по АДРЕСА_3 міг бути залишений протекторами шин коліс велосипеда вилученого 17.04.2014 року у ОСОБА_5 ..
Оцінюючи зібрані докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 своїми умисними діями, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка) вчиненими за попередньою змовою групою осіб скоїли кримінальне правопорушення передбачене ч.2 ст.185 КК України.
При призначені покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, особи обвинуваченого, обставини справи, характеристики, думку потерпілої щодо покарання та сімейний стан кожного.
Пом'якшуючими обставинами є - щире каяття, сприяння в розкритті злочину, скоєння кримінального правопорушення вперше та відшкодування завданих збитків.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 заявив клопотання про звільнення від відбування покарання ОСОБА_4 відповідно до Закону України «Про амністію у 2014 році», оскільки на день набрання чинності цим Законом він доглядає за матір'ю інвалідом 1-ї групи.
Прокурор не заперечував щодо заявленого клопотання та вважав, що воно підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.85 КК України на підставі закону про амністію або акту про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань. Ст. 86 КК України передбачено, що амністія оголошується законом України стосовно певної категорії осіб. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.
Відповідно до вимог п. "є" ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» від 08 квітня 2014 року зі змінами, який набрав чинності 19 квітня 2014 року, підлягають звільненню від відбування покарання особи, які засуджені за умисні злочини, що не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, які на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків які досягли 70-річного віку або визнанні інвалідами І-ї групи за умови якщо у них немає інших працездатних дітей.
Згідно ст.12 Закону України «Про амністію у 2014 році», його дія поширюється на осіб, які вчинили злочини до набрання ним чинності включно.
За таких обставин ОСОБА_4 який скоїв злочин середньої тяжкості, що доглядає за мамою інвалідами І-ї групи відноситься до осіб, які підпадають під дію п. "є" ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році», а отже клопотання захисника ОСОБА_7 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.368, 370, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним за ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (два) роки обмеження волі з поміщенням до кримінально виконавчої установи відкритого типу.
Згідно ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.
Відповідно п.п.2 3,4 ч.1 ст.76 КК України зобов'язати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи та періодично з'являтися до кримінально виконавчої інспекції для реєстрації.
ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання на підставі п. "є" ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році».
ОСОБА_5 визнати винним за ч.2 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді 2 (два) роки обмеження волі з поміщенням до кримінально виконавчої установи відкритого типу.
Згідно ст.75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк один рік.
Відповідно п.п.2, 3, ч.1 ст.76 КК України зобов'язати його не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання і роботи.
Речові докази - два сліди відбитків протекторів велосипедів та один відбиток фрагменту взуття - які зберігаються в камері речових доказів Радивилівського РВ УМВС України - знищити.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Радивилівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: ОСОБА_1