Справа: № 760/6423/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Українець В.В.
Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.
Іменем України
22 серпня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Бабенка К.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 21.05.2014 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання дій неправомірними та стягнення коштів,-
У березні 2014 року позивач звернувся до Солом'янського районного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, в якому просив (з урахуванням уточнення позовних вимог):
- визнати дії Міністерства оборони України щодо виплати в меншому розмірі однарозової грошової допомоги в порушення вимог Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
- стягнути з Міністерства оборони України недоплачену частину одноразової грошової допомоги в сумі 224000 гривень;
- зобов'язати Міністерство оборони України провести перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до статей 9, 16 Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у розмірі 54-місячного грошового забезпечення на момент встановлення ІІ групи інвалідності, з урахуванням виплачених сум.
Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 21.05.2014 позовні вимоги задоволено частково:
- визнано протипраними дії Міністерства оборони України щодо виплати в меншому розмірі ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги в порушення вимог Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
- зобов'язно Міністерство оборони України перерахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу в зв'язку з настанням інвалідності, внаслідок виконання обов'язків військової служби в розмірі 54-місячного грошового забезпечення, передбаченого ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням виплачених сум;
- у задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачем - ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить змінити абзац третій резолютивної частини постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 21.05.2014, виклавши у такій редакції:
«зобов'язати Міністерство оборони України перерахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу в зв'язку з настанням інвалідності, внаслідок виконання обов'язків військової служби в розмірі 54-місячного грошового забезпечення, передбаченого ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»,на день встановлення інвалідності з урахуванням виплачених сум».
Згідно ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: 1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права; 2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - зміні з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач проходив військову службу в складі Збройних Сил України.
Наказом Міністра оборони України № 0463 від 05.09.1997 ОСОБА_2 звільнений з військової служби (а.с. 23).
06.12.2010 позивачу встановлена ІІ (друга) група інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби (а.с. 22).
Позивачу виплачена одноразова грошова допомога в розмірі 16961 гривень 28 копійок (а.с. 22).
При ухвалені оскаржуваної постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 21.05.2014 суд першої інстанції дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в частині про визнання неправомірними дій Міністерства оборони України щодо виплати в меншому розмірі позивачу одноразової грошової допомоги в порушення вимог Закону України «Про соціальній та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зобов'язання Міністерства оборони України перерахувати та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в зв'язку з настанням інвалідності, внаслідок виконання обов'язків військової служби в розмірі 54-місячного грошового забезпечення, передбаченого ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», з урахуванням виплачених сум.
Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком, проте звертає увагу, що, виходячи із позовних вимог, судом першої інстанції помилково не враховано в абзаці третьому резолютивної частини оскаржуваної постанови фразу «…на день встановлення інвалідності…».
Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 п. 2 «Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 499, грошове забезпечення визначається для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, - за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а звільнених із служби - на день звільнення виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності чи у разі інвалідності, що сталися включно до 31 грудня 2007 року, - виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячної надбавки у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення відповідно до Указів Президента України від 4 жовтня 1996 року № 925 та від 23 лютого 2002 року № 173 і постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 року № 829.
Виходячи з вимог ч. 4 ст. 9 КАС України, суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що при визначенні складу грошового забезпечення для встановлення розміру одноразової грошової допомоги позивачеві застосуванню підлягає ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а не постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 № 499, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Таким чином, одноразова грошова допомога повинна обчислюватися, виходячи з розміру грошового забезпечення, визначеного ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Виходячи із загальних принципів законності, справедливості та розумності, колегія суддів вважає, що у даному випадку, нарахування одноразової допомоги позивачу у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності, повинно проводитись, виходячи із розміру грошового забезпечення на момент призначення інвалідності за аналогічною посадою, яку займав позивач на момент звільнення.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу позивача необхідно - задовольнити та змінити постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 21.05.2014, виклавши абзац третій резолютивної частини у такій редакції: «Зобов'язати Міністерство оборони України провести перерахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу в зв'язку з настанням інвалідності, внаслідок виконання обов'язків військової служби в розмірі 54-місячного грошового забезпечення, передбаченого ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на день встановлення інвалідності з урахуванням виплачених сум».
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову Солом'янського районного суду м.Києва від 21.05.2014 - змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини у такій редакції:
«Зобов'язати Міністерство оборони України перерахувати та виплатити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу в зв'язку з настанням інвалідності, внаслідок виконання обов'язків військової служби в розмірі 54-місячного грошового забезпечення, передбаченого ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»,на день встановлення інвалідності з урахуванням виплачених сум»
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
Судді: В.О. Аліменко
К.А. Бабенко
Головуючий суддя Кучма А.Ю.
Судді: Аліменко В.О.
Безименна Н.В.