18.08.14р. Справа № 904/4620/14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТАЙМ", м. Київ
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Знаменівка
про стягнення заборгованості
Суддя Мартинюк С.В.
Представники:
від позивача: Білюк Ю.А. - представник, довіреність від 08.01.2014 року
відповідач: ОСОБА_1 особисто, НОМЕР_1, виданий Новомосковським РВ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області 25.09.2013 року
Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТАЙМ", м. Київ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Знаменівка про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем обов'язків за договором суборенди від 01.06.2012 року в частині повного та своєчасного розрахунку.
18.08.2014 року позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог, оскільки відповідачем частково сплачено суму заборгованості.
Відповідач письмовий відзив для долучення до матеріалів справи не надав.
В строки передбачені ст.69 ГПК України, в судовому засіданні оголошувалась перерва з 22.07.2014 року до 18.08.2014 року.
Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.
Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18.08.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -
01 червня 2012 року між ФОП ОСОБА_1 (далі - Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛТАЙМ» (далі - Орендодавець) було укладено Договір суборенди нежитлового приміщення № 0107 (далі - Договір).
Згідно п.1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування приміщення площею 23,5 кв.м. (далі - об'єкт оренди), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, (далі - предмет оренди) для ведення господарської діяльності.
Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендодавцю суборендну плату (п.4.1.3. договору).
Розділом 3 договору встановлено, що суборендна плата становить 3000 гривень 00 коп. (три тисячі гривень 00 коп.) (в тому числі ПДВ) в місяць, та може змінюватися за згодою Сторін шляхом укладення Додаткових угод. Суборендна плата перераховується Орендарем щомісячно, на умовах 100 % попередньої оплати, не пізніше ніж за 5 (п'ять) днів до закінчення поточного календарного місяця на поточний рахунок Орендодавця.
Відповідно до 4.1.10 договору, відповідач зобов'язаний відшкодовувати Орендодавцю витрати за використані електроенергію, воду (по показникам використання чи за даними взаємопогодженого акта по визначенню кількості використаної електроенергії та води), за телефонні переговори. Щомісячно отримувати в бухгалтерії Орендодавця рахунки на відшкодування витрат Орендодавця за використану Орендарем електроенергію, воду та інші комунальні послуги.
Позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав, а саме, передав Орендарю об'єкт суборенди в задовільному стані, придатному для експлуатації, що підтверджується актом приймання - передачі від 01.06.2012 року.
12.03.2014 року між Сторонами було підписано додаткову угоду №2 до Договору суборенди нежитлового приміщення № 0107 згідно якої Сторони домовились розірвати Договір суборенди нежитлового приміщення № 0107 від 01 червня 2012 року за взаємною згодою сторін.
Однак, Орендар в порушення умов Договору, виконав свої зобов'язання до Договору не в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість по суборендній платі.
Відповідно до даних бухгалтерського обліку, станом на 24.06.2014 року, заборгованість Орендаря перед Орендодавцем, складала 6 788,36 гривень.
29.04.2014 року Позивачем було направлено Відповідачу претензію Вих.№412/04 від 28.04.2014 р., де зазначалось, що станом на 28.04.2014 р. заборгованість складає 8 788,36 грн., у випадку не погашення якої в 7-денний термін з дня отримання, ТОВ «ВЕЛТАЙМ» буде змушене звернутись до суду за захистом свої прав. Відповідь на претензію Позивач не отримував.
Відповідачем 21.07.2014 року частково сплачено заборгованість в розмірі 1000грн., у зв'язку з чим позивачем подано відповідну заяву про зменшення позовних вимог. Крім того, відповідачем після порушення провадження по справі сплачено заборгованість в розмірі 1000грн., що підтверджується банківською квитанцією №1/166 від 14.08.2014 року.
Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет позову.
Згідно з п.4.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.
З огляду на викладене, провадження у справі підлягає припиненню в частині стягнення основного боргу у розмірі 1000грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Доказів повної сплати заборгованості відповідачем не подано.
Господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст. 762 Цивільного кодексу України).
Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 3.3. договору, суборендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується Орендодавцем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення платежу (включаючи день оплати).
На підставі п. 3.3. договору, позивачем нараховано відповідачу пеню в розмірі 1783,49 грн., яка підлягає стягненню.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ст. 625 ЦК України позивачем нараховано 3% річних в розмірі 355,57 грн.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в розмірі 4788,36 грн., пені в розмірі 1783,49 грн. та 3% річних в розмірі 355,57 грн. підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню. Провадження по справі в частині стягнення 1000 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Пунктом 4.7. постанови Пленуму №7 від 21.02.2013 року, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Таким чином, судовий збір стягується з відповідача.
Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (51283, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Велтайм" (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 57 Б, код ЄДРПОУ 38130447) заборгованість в розмірі 4788,36 грн., пеню в розмірі 1783,49 грн. та 355,57 грн. 3% річних та судовий збір в розмірі 1827 грн.
Провадження по справі в частині стягнення 1000 грн. основного боргу - припинити.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 22.08.2014 року.
Суддя С.В. Мартинюк