ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/10868/14 31.07.14
За позовомПублічного акціонерного товариства "Блокбастер-Київ"
до Публічного акціонерного товариства "Мультіплекс-Холдинг"
простягнення 1 169 754,37 грн
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивача Харченко О.В. - представник
від відповідача Рубчак А.Й. - представник
Публічне акціонерне товариство "Блокбастер-Київ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Мультіплекс-Холдинг" про стягнення 1 321 545,65 грн, з яких: заборгованість з орендної плати за договором оренди нежилого приміщення від 20.08.2009 у розмірі 1 195 031,53 грн, інфляційні втрати у розмірі 65017,43 грн, 3% річних у розмірі 39 086,37 грн, пеня у розмірі 22 410,31 грн.
16.07.2014 до суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог та зміну предмету позову, у якій позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 1 043 240,26 грн, інфляційні втрати у розмірі 65 017,43 грн, 3% річних у розмірі 39086,37 грн, пеню у розмірі 22 410,31 грн, а всього - 1 169 754,37 грн., а також змінює предмет позову та окрім стягнення заборгованості просить достроково розірвати договір оренди нежитлового приміщення від 20.08.2009.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2014 судом прийнято до розгляду заяву позивача про зменшення позовних вимог, подану 16.07.2014 та відмовлено в прийнятті до розгляду заяви позивача про зміну предмету позову.
У зв'язку з чим, позовні вимоги розглядаються судом в редакції заяви про зменшення позовних вимог, поданої 16.07.2014.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення умов договору оренди оренда плата за липень-жовтень 2011 року, лютий-квітень 2013 року та лютий-квітень 2014 року була сплачена не в повному обсязі без урахування індексації передбаченої п. 2.2 Договорів про внесення змін № 1 та № 2 до договору оренди, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також стягнути нараховані на неї пеню, 3% річних та інфляційній втрати.
Відповідач проти позову заперечує та зазначає, що відповідно до актів звірки взаєморозрахунків по оплаті орендної плати та інших платежів за Договором оренди будь-яка заборгованість відповідача перед позивачем відсутня. Крім того, на виконання умов договору оренди відповідачем було внесено на рахунок позивача гарантійний платіж у розмірі 1 221 709,00 грн., кошти з якого позивач має право зараховувати на погашення будь-яких вимог, що випливають з договору оренди.
В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва
20.08.2009 між Відкритим акціонерним товариством "Блокбастер-Київ", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Блокбастер-Київ", (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мультіплекс-Холдинг", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Мультіплекс-Холдинг", (орендар) підписано договір оренди нежилого приміщення (далі - Договір), який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстровано в реєстрі за № 2572.
Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування (оренду) нежилі приміщення (в літ. А) загальною площею 5 949,00 кв.м (далі - приміщення, об'єкт оренди), що складають 18/100 частин від нежилого будинку (літ. А), розташованого за адресою: м. Київ, пр-т Московський, 34-В.
Орендар зобов'язується використовувати приміщення виключно для отримання прибутку від таких видів діяльності: кінотеатральної діяльності, продажу квитків на кіносеанси, торгівлі напоями, у тому числі алкогольними, продуктами харчування, в тому числі табачними виробами та супутніми товарами у кафе та барах, що будуть розміщені у межах приміщення, рекламної діяльності у приміщенні (п. 2.1 Дооговору та Додаток № 2 до договору).
31.05.2010 та 31.07.2012 позивачем та відповідачем підписані Договори про внесення змін до Договору оренди від 20.08.2009, які посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстровано в реєстрі за № 1070 та № 1830 відповідно.
За своєю правовою природою підписаний між сторонами Договір є договором найму (оренди).
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Пунктом 14.2 Договору передбачено, що Договір набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення та державної реєстрації та діє до 01.10.2023 включно.
Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з п. 3.1 Договору за користування приміщенням орендар сплачує на користь орендодавця орендну плату.
Розмір орендної плати визначено в п. 3.4 Договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору про внесення змін від 30.05.2010 на виключення із загального правила про розмір орендної плати та порядок її оплати, встановленого в п. 3.4, п.3.5.3-3.5.7 Договору сторони прийшли до згоди, що починаючи з 01.02.2011 місячна оренда плата буде складати 16% від загального обороту орендаря, зміст та склад якого визначено у п. 2.3 цього Договору про внесення змін, окрім того ПДВ, але в будь-якому разі не менше 541 666,67 грн, крім того ПДВ - 108 333,33 грн, 650 000,00 грн, що станом на внесення змін, окрім того податок на додану вартість (ПДВ), але в будь якому разі не менше 541666,671 грн., крім того ПДВ- 108 333,33 грн., разом з ПДВ - 650 000 грн., що станом на момент підписання цього Договору без врахування ПДВ за національним курсом НБУ (9,71221 Гривні за 1 Євро) складає суму еквівалентну сумі 55 771,72 Євро.
У відповідності з п. 2.1 Договору про внесення змін від 31.07.2012 на виключення із загального правила про розмір орендної плати та порядок її оплати, встановленого в п. 3.4, п. 3.5.3-3.5.7 Договору та п. 2.1 Договору про внесення змін від 30.05.2010 сторони досягли згоди, що починаючи з 01.07.2012 місячна орендна плата буде складати 16% (шістнадцять відсотків) від загального обороту орендаря, зміст та склад якого визначено у п. 2.3 цього Договору про внесення змін, окрім того ПДВ, але в будь якому разі не менше 545 893,60 грн., крім того ПДВ- 109 178,71 грн., разом з ПДВ - 655 072,32 грн., що станом на момент підписання цього Договору без врахування ПДВ за національним курсом НБУ (9,788 Гривні за 1 Євро) складає суму еквівалентну сумі 55 771,72 Євро.
Згідно з п. 2.2 Договорів про внесення змін від 30.05.2010 та від 31.07.2012 орендна плата на кожний наступний календарний місяць дії Договору, починаючи з 01.02.2011 (згідно Договору про внесення змін від 30.05.2010) та починаючи з 01.08.2012 (Договору про внесення змін від 31.07.2012) підлягає індексації за відповідними формулами, зазначеними у вказаних пунктах.
У відповідності з п. 2.4 Договорів про внесення змін від 30.05.2010 та від 31.07.2012 орендар зобов'язується, починаючи з 01.02.2011 згідно Договору про внесення змін від 30.05.2010 та, відповідно, з 01.07.2012 згідно Договору про внесення змін від 31.07.2012, щомісяця не пізніше другого вівторка місяця за який сплачується орендна плата, сплачувати орендодавцю мінімальну орендну плату в сумі, визначеній в п.п. 2.1 з урахуванням умов п. 2.2 (індексація орендної плати) цих Договорів про внесення змін, а також через кожні три місяці, що минуть з 01.02.2011 згідно Договору про внесення змін від 30.05.2010 та, відповідно, з 01.08.2012 згідно Договору про внесення змін від 31.07.2012 (далі - звітний квартал), до першого вівторка місяця наступного за звітним кварталом, проводити доплату орендної плати в сумі різниці між потрійною сумою мінімальної орендної плати, визначеної в п.п. 2.1 з урахуванням умов п. 2.2 Договорів про внесення змін, та сумою, що дорівнює 16% від загального обороту орендаря, а згідно з Договором про внесення змін від 31.07.2012 й суборендарів, за звітний квартал. Під різницею сум, сторони розуміють різницю перевищення суми, що дорівнює 16% від загального обороту орендаря й суборендарів за звітний квартал над потрійною сумою орендної плати, визначеної в п.п. 2.1 з урахуванням умов п. 2.2 Договорів про внесення змін.
У будь-якому випадку розмір орендної плати за звітний квартал (кожні три місяці, що минуть з 01.02.2011 згідно Договору про внесення змін від 30.05.2010 та відповідно з 01.08.2012 згідно Договору про внесення змін від 31.07.2012) не може бути меншим за суму мінімальної місячної орендної плати за звітний квартал, визначеної у частині першій п. 2.1 договорів про внесення змін з урахуванням умов п. 2.2 Договору про внесення змін від 31.07.2012.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, у липні, серпні, вересні, жовтні 2011 року, лютому, березні, квітні 2013 року та лютому, березні, квітні 2014 року 16% загального обороту відповідача були меншими за розмір мінімальної орендної плати, встановленої в п. 2.1 Договорів про внесення змін від 30.05.2010 та від 31.07.2012.
У зв'язку з чим, позивачем за вказані місяці було виставлено відповідачу рахунки-фактури на сплату орендної плати виходячи з суми мінімальної орендної плати з урахуванням індексації, передбаченої п. 2.2 Договорів про внесення змін від 30.05.2010 та від 31.07.2012 (належним чином засвідчені копії рахунків-фактур містяться в матеріалах справи).
Згідно з положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Однак, як свідчать матеріали справи, за період липень-жовтень 2011 року, лютий-квітень 2013 року та лютий-квітень 2014 року відповідачем зобов'язання зі сплати передбаченого Договором розміру орендної плати виконано не в повному обсязі, без урахування індексації, передбаченої п. 2.2 Договорів про внесення змін від 30.05.2010 та від 31.07.2012. Внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість зі сплати орендної за вказаний період у розмірі 1 043 240,26 грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач належними та допустимими доказами факту існування наведеної заборгованості не спростував, доказів її погашення не надав.
Посилання відповідача на акти звірки взаєморозрахунків судом не приймається, оскільки вказані акти не є належними доказами відсутності або погашення заборгованості відповідача перед позивачем.
Також судом не приймається твердження відповідача щодо сплати гарантійного платежу та необхідності його зарахування на погашення будь-яких грошових вимог, що випливають з договору оренди, оскільки згідно з п. 3.5.1 Договору таке зарахування є правом, а не обов'язком позивача.
Не звернення позивача до відповідача у спірний період з претензіями щодо сплати заборгованості з орендної плати не звільняє відповідача від обов'язку сплатити наявну заборгованість.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 1 043 240,26 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім основного боргу, за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 22 410,31 грн. інфляційні втрати у розмірі 65 017,43 грн, 3% річних у розмірі 39 086,37 грн.
Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів в повному обсязі не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 Господарського кодексу України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидами якої є штраф та пеня.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Пунктом 16.6 Договору встановлено, що за порушення термінів здійснення платежів, передбачених цим Договором, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент сплати неустойки, за кожний день прострочення.
Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання зі сплати передбаченого Договором розміру орендної плати на користь позивача встановлений судом та відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 22 410,31 грн є правомірними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача неоспореним відповідачем та перевіреним судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на те, що зобов'язання зі сплати орендної плати відповідачем у повному обсязі не виконано, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 39 086,37 грн та інфляційних втрат у розмірі 65 017,43 грн є правомірними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, неоспореним відповідачем та перевіреним судом.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.
При поданні позову позивачем платіжним дорученням № 33 від 27.05.2014 сплачено 26430,92 грн. судового збору за розгляд позовних вимог про стягнення 1 321 545,65 грн.
Під час розгляду справи позивачем 16.07.2014 подано заяву про зменшення позовних вимог, в якій останній просить стягнути з відповідача всього 1 169 754,37 грн. Вказану заяву прийнято судом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.
У зв'язку зі зменшенням позивачем позовних вимог, судовий збір у розмірі 3 035,83 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
Крім того, оскільки ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2014 відмовлено у прийнятті до розгляду заяви позивача про зміну предмету позову, судовий збір у розмірі 1 218,00 грн, що сплачений згідно платіжного доручення № 859 від 11.07.2014 також підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 7 Закону України "Про судовий збір".
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Мультіплекс-Холдинг" (01021, м.Київ, вул. Інститутська, 28, ідентифікаційний код 32850366) на користь Публічного акціонерного товариства "Блокбастер-Київ" (04655, м. Київ, пр-т Московський, 34-В, ідентифікаційний код 34817671) заборгованість у розмірі 1 043 240 (один мільйон сорок три тисячі двісті сорок) грн 26 коп., пеню у розмірі 22 410 (двадцять дві тисячі чотириста десять) грн 31 коп., 3% річних у розмірі 39 086 (тридцять дев'ять тисяч вісімдесят шість) грн 37 коп., інфляційні втрати у розмірі 65 017 (шістдесят п'ять тисяч сімнадцять) грн 43 коп. та судовий збір у розмірі 23 395 (двадцять три тисячі триста дев'яносто п'ять) грн 09 коп.
3. Повернути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Блокбастер-Київ" (04655, м. Київ, пр-т Московський, 34-В, ідентифікаційний код 34817671) 3 035 (три тисячі тридцять п'ять) грн 83 коп. судового збору.
4. Повернути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Блокбастер-Київ" (04655, м. Київ, пр-т Московський, 34-В, ідентифікаційний код 34817671) 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн 00 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 859 від 11.07.2014.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено: 15.08.2014
Суддя Ю.М. Смирнова