ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/14474/14 08.08.14
Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.
За участю секретаря судового засідання Швец С.С.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"
до відповідача Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта"
про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 881 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Майструк Є.С. - юрисконсульт
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 881 грн. відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспортну від 04.03.2013 № 310213/05АВ-Л.
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі за наявними документами в матеріалах справи.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, заслухавши доводи позивача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що 04.03.2013 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування", далі Страховик, та ОСОБА_3, далі Страхувальник, було укладено Договір добровільного страхування наземного транспортну № 310213/05АВ-Л, далі Договір, згідно якого Страховик взяв на себе зобов'язання компенсувати будь-яке порушення або знищення автомобіля марки "Chevrolet", державний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску.
27 серпня 2013 року в м. Одеса відбулася дорожньо - транспортна пригода, далі ДТП, у часниками якої стали, зокрема:
Ш автомобіль марки "Chevrolet", державний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_4;
Ш автомобіль марки "Nissan", державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5.
Вказане ДТП сталося з вини водія транспортного засобу "Nissan", державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_5.
На підставі страхового акту від 17.09.2013 № 1.001.13.12251/VESKO33081 та розрахунку страхового відшкодування було виплачено Страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 1 391 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 19.09.2013 № 58 938.
Згідно полісу АЕ/777251 наданого МОТОРНИМ (ТРАНСПОРТНИМ) СТРАХОВИМ БЮРО УКРАЇНИ, цивільна правова відповідальність власника транспортного засобу автомобілю марки "Nissan Primera", державний номер НОМЕР_2, була застрахована відповідачем з франшизою 510 грн. та лімітом по майну в 50 000 грн. Таким чином, позивач наполягає на стягненні з відповідача суми виплаченого страхового відшкодування за вирахуванням франшизи в розмірі 881 грн.
Надавши правову кваліфікацію правовідносин сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи із наступного:
За своєю правовою природою між сторонами укладено договір страхування, сторони досягли всіх його суттєвим умов, а саме відносно предмету страхування, дотримали його письмову форму, визначили суттєві умови, у тому числі страхову суму, а тому відповідно до вимог ст. 16 Закону України "Про страхування", приписів статей 627, 629, 979 ЦК України, ст.ст. 180, 181 ГК України він вважається укладеним.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Приписи ст. 9 Закону України "Про страхування" та ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлюють поняття франшиза, а саме частину збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 881 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Позивач звертався до відповідача з регресною вимогою № ЛВ1964 від 09.01.2014 про виплату страхового відшкодування. Відповідач суму страхового відшкодування позивачу не відшкодував, що і було підставою для звернення до суду за захистом своїх прав та охоронювальних законом інтересів.
Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Позивачем доведений факт заподіяння шкоди в розумінні вимог статті 1166 ЦК України, а саме право регресного відшкодування виплаченої ним суми в розмірі 881 грн. на підставі ст. 27 Закону України "Про страхування", ст. 993 ЦК України. Відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю "Chevrolet", державний номер НОМЕР_1 було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, в тому числі докази відсутності вини у заподіяних позивачеві шкоди.
За таких обставин, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" щодо стягнення з останнього суми виплаченого страхового відшкодування (в порядку регресу) в розмірі 881 грн., заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору у сумі 1 827 грн. покладаються на відповідача - Відкрите акціонерне товариство Національну акціонерну страхову компанію "Оранта", згідно частини п'ятої статті 49 ГПК України.
У судовому засіданні, яке відбулося 08.08.2014, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 16, 27 Закону України "Про страхування", ст. 12, 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 627, 629, 979, 993, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст. ст. 180, 181 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч.3 ст. 43, ч. 5 ст. 49, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -
1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" задовольнити.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта", 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7Д, код ЄДРПОУ 00034186, на користь:
- Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, код ЄДРПОУ 20474912, суму виплаченого страхового відшкодування (в порядку регресу) в розмірі 881 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827 грн., видавши наказ.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено - 13.08.2014 року
Суддя Ю.О.Підченко