про повернення позовної заяви
20.08.14р. Справа № 904/6173/14
Суддя Рудовська І.А. , розглянувши матеріали
за позовом Обласного комунального підприємства "Фармація", м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Система аптек "Лінда-Фарм", м. Дніпропетровськ
про зобов'язання звільнити та передати нежитлове приміщення
Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.
Суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.
Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України.
Стаття 65 Кодексу визначає дії судді з підготовки справи до розгляду, які полягають у здійсненні певних заходів і процесуальних дій, спрямованих на правильне і своєчасне вирішення спору.
Суддя самостійно на власний розсуд визначає, які саме дії слід учинити виходячи з конкретних обставин справи, ступеня підготовленості матеріалів самими сторонами, а також тих клопотань, що подані позивачем разом із позовною заявою.
Обласне комунальне підприємство "Фармація" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом (вх. №6042/14 суду від 18.08.2014р.), яким просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Система аптек "Лінда-Фарм" звільнити нежитлове приміщення загальною площею 20,58 кв.м. та передати вказане приміщення по акту приймання - передачі.
Суд вважає за необхідне повернути позовну заяву вих. № 04/1277 від 14.08.2014 р. і додані до неї документи без розгляду з наступних підстав:
Відповідно до ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Розмір ставки судового збору із позовних заяв немайнового характеру - розмір мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16 січня 2014 року № 719-VII, розмір мінімальної заробітної плати на 1 січня 2014 року становить 1218,00 грн.
Частиною 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Однак судам слід враховувати що, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (п.2.11. Постанови Пленуму ВГСУ № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України."
Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду з вимогою зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Система аптек "Лінда-Фарм" звільнити нежитлове приміщення загальною площею 20,58 кв.м. та передати вказане приміщення по акту приймання - передачі.
Тобто прохальна частина позовної заяви містить дві немайнові вимоги, в зв'язку з чим, кожна з них повинна бути оплачена судовим збором окремо.
До позовної заяви додано платіжне доручення №2601 від 15.08.2014р. про сплату судового збору у розмірі 1218,00 грн., тобто сплачений судовий збір лише за одну немайнову вимогу.
Відтак, до позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду згідно з пунктом 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", зокрема, абзацу 1 п. 3.5, де зазначено, що недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
У відповідності до ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином-суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
Юридична особа відповідно до ст. 92 Цивільного кодексу України набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів і закону. Отже, від імені юридичної особи позовну заяву підписує повноважна посадова особа, повноваження якої ґрунтуються на установчих документах чи приписах закону.
Особа, яка є представником, повинна мати належним чином посвідчені повноваження на ведення справи в суді.
Згідно вимог ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Таким чином, право на представництво юридичної особи пов'язане з наявністю акта органу управління юридичної особи, котрим ця юридична особа наділяє посадову особу повноваженнями вчиняти певні юридичні дії.
Керівник підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначено законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їхнє посадове становище. Повноваження керівників юридичних осіб підтверджується:
а) документів, що посвідчують їхнє посадове чи службове становище. До таких документів відносять накази (чи інші аналогічні документи) про призначення на посаду, протоколи зборів про обрання на посаду;
б) установчими документами юридичної особи, в яких містяться повноваження посадових чи службових осіб, що беруть участь у справі як представники цих осіб.
Позовна заява - процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду.
Подання позовної заяви є формою реалізації права на позов. Подати позов - означає звернутися до господарського суду із заявою, в якій повинно міститись прохання, адресоване суду, про розгляд спору про право, що виник.
Як вбачається з позовної заяви, від імені позивача останню підписано представником ОКП "Фармація" ОСОБА_1.
В додатках до позовної заяви додана довіренність №01-Д від 11.07.2014р. у якій директор ОСОБА_2 уповноважує ОСОБА_1 бути представником ОКП "Фармація".
Натомість серед документів, доданих до позовної заяви, відсутні докази, які б станом день подання позову до суду підтверджували посадове становище ОСОБА_2 як директора (керівника) підприємства позивача, тобто повноваження якого діяти від імені позивача жодним чином не підтверджені (довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, де було б зазначено керівника позивача, установчі документи, протокол про обрання, наказ про призначення, статут тощо відсутні).
Отже, суд дійшов висновку, що позовну заяву підписано особою, повноваження якої не підтверджені належними доказами.
Відповідно до п. 3.5. Постанови Пленуму ВГС України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. позовна заява підлягає поверненню без розгляду, якщо позовну заяву підписано не уповноваженою належним чином особою чи особою посадове становище якої не вказано.
Згідно ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Як випливає з вимог ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів не залежить від того чи є у наявності у відповідача дані документи.
На підтвердження надіслання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення, позивач залучив до позовної заяви поштову квитанцію № 5996 від 14.08.2014 р. та №5993 від 14.08.2014 р. з описом вкладення у цінний лист 14.08.2014р.
Натомість, суд звертає увагу, що в описі вкладення у цінний лист від 14.08.2014 р. зазначено про вкладення у цінний лист "Позовна заява з дод.", однак при цьому перелік додатків в описі вкладення у цінний лист не наводиться, що позбавляє суд можливості перевірити дотримання позивачем вимог ст. 56 Господарського процесуального кодексу України стосовно його обов'язку надіслати відповідачу копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів. В той же час, до позовної заяви додані вказані в ній додатки (стор. 3 позовної заяви - додаток в копіях №№ 1 - 7), направлення яких відповідачу фактично позивачем не підтверджується.
Таким чином, у суду відсутні підстави вважати поштову квитанцію № 5996 від 14.08.2014 р. та №5993 від 14.08.2014 р. від 07.04.2014 р. з описом вкладення у цінний лист 14.08.2014 р. в якості виконання позивачем вимог ч. 1 ст. 56, п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", згідно якої недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК. Крім того, в абз. 7 п.п. 3.5 п. 3 наведеної постанови Пленуму ВГСУ визначено, що у разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК України.
Господарський суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що належним доказом відправлення відповідачеві позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) надані в оригіналі. Ксерокопії чи фотокопії фіскального чеку та опису вкладення не можуть бути належним доказом.
За змістом ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Вказані обставини є підставою для повернення позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду.
Додатково зазначаємо, що згідно з ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись ст. 28, ч. 2 ст. 34, ст. 54, 56, 57, п.п. 1, 4, 6 ст. 63, ст.ст. 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Додаток: - позовна заява на 23 аркушах, у тому числі платіжне доручення № 2601 від 15.08.2014 р. про сплату судового збору у розмірі 1218,00 грн.
Суддя І.А. Рудовська