Справа № 569/7491/14-а
18 серпня 2014 року Рівненський міський суд
під головуванням судді - Ковальова І.М.
при секретарі - Жижчук А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м.Рівне про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити призначення пенсії,-
В Рівненський міський суд з позовом до Управління пенсійного фонду України в м.Рівне про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити призначення пенсії звернулась ОСОБА_1 .
В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги повністю підтримала, просить суд їх задоволити та визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне, що полягають у відмові призначити та виплатити їй пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 14 квітня 2014 року; зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м.Рівне здійснити їй призначення та виплату пенсії за віком з 14 квітня 2014 року із зменшенням пенсійного віку, згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Свої позовні вимоги мотивує тим, що вона з 01 квітня 1983 року по 11 жовтня 1991 року постійно проживала у м.Сарни Рівненської області. Даний населений пункт відноситься до 3 зони гарантованого добровільного відселення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.
Оскільки вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала та працювала в зоні гарантованого добровільного відселення, у м.Сарни, починаючи з 01 квітня 1983 року по 11 жовтня 1991 року вона має право виходу на пенсію відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 51 рік 6 місяців, а саме з 14 квітня 2014 року.
Керуючись вищевикладеними нормами законодавства, вона 28 лютого 2014 року та повторно 04 квітня 2014 року звернулася до Управління пенсійного фонду України із заявою щодо призначення їй пенсії при досягненні передбаченого віку 51 рік 6 місяців із застосуванням норм ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та надала усі необхідні документи для призначення такої пенсії.
Частина 5 статті 45 вищезазначеного Закону передбачає, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Всупереч наведеним нормам чинного пенсійного законодавства, управління пенсійного фонду України в м.Рівне, листом від 11 квітня 2014 року, а не рішенням, відмовило їй у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до норм ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» оскільки, як вбачається з відповіді, первинними документами не підтверджено факт проживання або роботи на території зони гарантованого добровільного відселення не менше 3 років станом на 01 січня 1993 року.
Вважає дану відмову неправомірною, оскільки нею було надано довідку №08/19-83 видану 21 лютого 2014 року виконавчим комітетом Сарненської міської ради та копію посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 виданого 24 квітня 1991 року, тобто надані всі необхідні для оформлення пенсії документи.
На підставі викладеного просить суд заявлені нею позовні вимоги задоволити.
В судовому засіданні представник відповідача заявлені позовні вимоги позивача не визнав, просить суд відмовити у їх задоволенні посилаючись на викладені у письмових запереченнях обставини, а саме на те, що відповідно до ст.ст.15,65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом є посвідчення «потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено призначення пенсій за віком зі зниженням пенсійного віку, зокрема: особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, пенсійний вік знижується на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи але не більше 6 років.
Відповідно до абз. 7 підпункту «г» пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого постановою правління пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846) із змінами, при призначенні пенсій за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме - зниження пенсійного віку, представляється посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на забрудненій території, видана органами місцевого самоврядування.
Відповідно до абз. 7 підпункту «г» пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846) зі змінами, при призначенні пенсій за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (надалі - порядок), а саме - зниження пенсійного віку, представляється посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на забрудненій території, видана органами місцевого самоврядування.
Означені довідки видаються на підставі первинних документів.
Враховуючи викладене, можна дійти висновку, що основною підставою для призначення пенсії є період проживання в зоні не менше 3 років з моменту аварії на ЧАЕС, який підтверджується довідкою органів місцевого самоврядування або із врахуванням по господарських книг.
Згідно з копією довідки №08/19-83 виданої 21 лютого 2014 рок виконавчим комітетом Сарненської міської ради ОСОБА_1 проживала в м.Сарни (тобто на території зони посиленого радіоекологічного контролю) за адресою вул.Московська, 63. Вказана вище довідка видана на підставі свідчень сусідів, а не на підставі первинних документів, тому згідно з Порядком не може бути прийнята для підтвердження факту проживання особи на території зони радіоактивного забруднення.
Крім того, встановлення факту проживання чоловіка позивача на території зони радіоактивного забруднення за рішенням суду не є підставою для визначення права на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки це не передбачено чинним пенсійним законодавством.
Аналізуючи норми чинного пенсійного законодавства, суд повинен врахувати, що підстав для призначення пенсії ОСОБА_1 із зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» немає, оскільки документально не підтверджено факту постійного проживання або постійної роботи позивачки на території зони посиленого радіологічного контролю не менше 4 років за станом на 1 січня 1993 року.
Право на призначення пенсії за віком на загальних підставах позивач набуде по досягненню віку, передбаченого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На підставі викладеного, представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову позивачу.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивач по справі ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт.Клесів Сарненського району Рівненської області, що підтверджується дослідженим в судовому засіданні паспортом серії НОМЕР_2 виданим 01 серпня 2008 року Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року №106 «Про організацію виконання постанов Верховної ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», м.Сарни відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
Відповідно до ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» потерпілі від Чорнобильської катастрофи: особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років - 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
Згідно наявних матеріалів справи, позивач проживала у м.Сарни з 01 квітня 1983 року по 11 жовтня 1991 рік.
Пенсійний вік за бажанням особи може бути змінено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше. При цьому, відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.
Відповідно до ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» потерпілі від Чорнобильської катастрофи особи: які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років - 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
Згідно п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою державного комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122 або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС або довідка архівної установи або інші первинні документи в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводилися роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).
28 лютого 2014 року та повторно 04 квітня 2014 року позивач звернулася до Управління пенсійного фонду України із заявою щодо призначення їй пенсії при досягненні передбаченого віку 51 рік 6 місяців із застосуванням норм ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та надала усі необхідні документи для призначення такої пенсії.
Із заявою про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, позивач надала відповідачу довідку №08/19-83 видану 21 лютого 2014 року виконавчим комітетом Сарненської міської ради та копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 24 квітня 1991 року виданого Рівненською облдержадміністрацією. Довідка про період проживання в зоні гарантованого добровільного відселення була засвідчена уповноваженими на те посадовими особами, а саме міським головою м.Сарни та завірена гербовою печаткою зазначеної установи.
Посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи було засвідчене та підписане посадовими особами Рівненської обласної державної адміністрації, та підтверджувало той факт, що позивач по справі є потерпілою від Чорнобильської катастрофи 4 категорії.
Відповідно до п.2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМ України від 20 січня 1997 року №51 (із змінами) посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавства.
Відповідно до п.10 Порядку, посвідчення потерпілим видаються обласними, Київською та Севастопільською міськими державними адміністраціями а поданням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за місцем проживання.
Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний термін з дня надходження необхідних документів до органу, що видає посвідчення.
Посвідчення позивача, як потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії є чинним і дає їй право на пільги, що передбачені законом, не скасоване та не визнане в судовому порядку недійсним, а відтак свідчить про факт проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення не менше 3 років м.Сарни.
Отже, позивач, як потерпіла від аварії на ЧАЕС 4 категорії на підставі вказаного посвідчення має право на користування пільгами, передбаченими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в тому числі і пільгами для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 5 років, у відповідності до вимог ст.55 зазначеного Закону.
Відповідно до ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
До досягнення віку, встановленого абз. 1 вказаної статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 56 років 6 місяців - які народилися з 01 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 рік. Для визначення пенсійного віку, з якого слід виходити при встановленні віку можлдивиго виходу на пенсію із урахуванням вимог ст.26 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється рік народження осіб, які мають право виходу на пенсію по віку при зниженні пенсійного віку на 5 років. Отже, позивач має право виходу на пенсію в 51 рік 6 місяців.
З заявою до відповідача про призначення пенсії позивач звернулась у строк, передбачений ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» тому пенсія підлягає призначенню починаючи з 14 квітня 2014 року.
Відповідно до п.4, 23 ч.1 Європейської соціальної хартії від 03 травня 1996 року, ратифікованої Закону України «Про ратифікацію Європейської соціальної хартії (переглянутої)» №137-У 14 вересня 2006 року, усі працівники мають право на справедливу винагороду, яка забезпечить достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей та кожна особа похилого віку має право на соціальний захист.
З дослідженої в судовому засіданні довідки від 21 лютого 2014 року №08/19-83 виданої міським головою виконавчого комітету Сарненської міської ради з якої вбачається, що ОСОБА_1 , 1962 року народження дійсно фактично проживала з сім'єю (чоловік - ОСОБА_2 , 1957 року народження, дочка - ОСОБА_3 , 1984 року народження, син ОСОБА_4 , 1986 року народження) в АДРЕСА_1 з 1983 року по 1991 рік. Довідка видана для пред'явлення в УПФ в м.Рівне. Підстава: свідчення сусідів: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 проживаючих за адресою АДРЕСА_2 та 63 відповідно.
Посилання представника відповідача на ту обставину, що вищезазначена довідка видана на підставі свідчень сусідів, а не на підставі первинних документів, тому згідно з Порядком не може бути прийнята для підтвердження факту проживання особи на території зони радіоактивного забруднення суд вважає безпідставним та не доведеним. Будь-яких даних про визнання даної довідки недійсною чи неправомірною, а також будь-яких спростувань даної довідки, представником відповідача суду не надано.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги відповідач в судовому засіданні не спростував, а позивач їх довела тому вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають до повного задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11,17,18,71,94,128,160,161,162,163,186 КАС України, суд, - п о с т а н о в и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м.Рівне про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити призначення пенсії - задоволити.
Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне, що полягають у відмові призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 14 квітня 2014 року.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м.Рівне здійснити призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком з 14 квітня 2014 року із зменшенням пенсійного віку, згідно ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови до Житомирського апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Головуючий: