10 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/6815/13-а
Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Бойка А.В.,
суддів: Танасогло Т.М.,
Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
26.09.2013 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.08.2013 року № 0000131703, яким до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 55180 грн. за порушення законодавства про патентування, порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг та податкового повідомлення-рішення від 30.08.2013 року № 0000141703, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 510 грн. за порушення Наказу ДПА України «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.10.2013 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 30.08.2013 року № 0000131703.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог позивача, 13.11.2013 року відповідач подав апеляційну скаргу на вказану постанову суду.
Апелянт зазначає, що вказано постанова суду ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В своїй апеляційній скарзі державна податкова інспекція у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області посилалась на те, що в ході проведеної перевірки було встановлено, що позивач у перевіряємий період реалізовував товар, надавав послуги кінцевим споживачам у безготівковій формі через банківські рахунки. При цьому податковим органом було встановлено, що позивач отримував готівкою кошти, які відображав в книзі обліку доходів та витрат,але які на розрахунковий рахунок не надходили.
У зв'язку з вказаним апелянт вважає, що податкове повідомлення-рішення від 30.08.2013 року № 0000131703, яким до позивача було застосовано штрафні(фінансові) санкції в розмірі 55180 грн. є правомірними та обґрунтованими.
На підставі викладеного ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року в частині задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини:
Відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р.
За наслідками проведеної перевірки був складений акт № 358/15-54-17-03/НОМЕР_3 від 16.08.2013 року, за висновками якого було встановлено порушення відповідачем п. 176 „б" ст. 176 ПК України та п.3.3 Наказу ДПА України «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку», крім того також було встановлено порушення п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не було проведено через реєстратор розрахункових операцій суму реалізованого товару у розмірі - 28087 грн. 00 коп.
30 серпня 2013 р. відповідач на підставі акту №358/15-54-17-03/НОМЕР_3 від 01.10.2012 року прийняв податкові повідомлення-рішення № 0000131703 та № 0000141703, на підставі яких до позивача було застосовано наступні штрафні санкції:
- штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на суму - 55180 грн. 00 коп.
- штрафні санкції за порушення Наказу ДПА України «Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку» у розмірі - 510 грн. 00 коп.
Представником позивача були надані пояснення суду першої інстанції, що за результатами перевірки податковий орган виявив розбіжності між записами в книзі обліку доходів і витрат та фактичними надходженнями доходів на розрахунковий рахунок в сумі 28081 грн. На підставі вищезазначеного відповідач необґрунтовано дійшов до висновку про порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки розбіжності виникли через неналежне ведення облікових книг. Разом з тим представник позивача зазначав, що мало місце не отримання готівкових коштів, а неналежне ведення книги обліку, оскільки відповідачем не надано матеріальні докази отримання готівкових коштів і реалізації продукції за ці кошти.
Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що з акту перевірки лише вбачається факт порушення позивачем заповнення книги обліку та доходу, яке передбачено ст. 164-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто аналіз вищевказаних положень свідчить про відсутність в діях відповідача складу правопорушення, який передбачений п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
При цьому суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.08.2013 року № 0000141703 задоволенню не підлягають, оскільки відповідно до п.п. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати у контролюючі органи у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з нарахуванням та сплатою податків та зборів, а тому суд першої інстанції не прийняв до уваги твердження представника позивача про те, що ФОП ОСОБА_2 не є податковим агентом ФОП ОСОБА_3 та не повинен подавати податковий розрахунок щодо цього ФОП.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно часткового задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_2 та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 30.08.2013 року № 0000131703, зважаючи на наступне:
Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальний зміни майнового стану платника податків.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинописних носіях i повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату i місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади ociб, відповідальних за здійснення господарської операції i правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, первинним документом є документ, який містить відомості по господарську операції та підтверджує її здійснення.
При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.
Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні матеріальні докази отримання ФОП ОСОБА_2 готівкових коштів і реалізації продукції за ці кошти.
З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що з акту перевірки вбачається лише факт порушення позивачем заповнення книги обліку та доходу, яке передбачено ст. 164-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто аналіз вищевказаних положень свідчить про відсутність в діях відповідача складу правопорушення, який передбачений п.1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Зважаючи на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.254 КАС України, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Бойко А.В.
Судді: Танасогло Т.М.,
Яковлєв О.В.