01 липня 2014 р.м.ОдесаСправа № 1522/3997/12
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Шенцева О.П.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Бойка А.В.,
суддів: Танасогло Т.М.,
Яковлєва О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Південного оперативного командування на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11 березня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Штабу Ордена Червоного Прапору Південного оперативного командування про визнання права та стягнення одноразової грошової допомоги, -
10.10.2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Штабу Ордена Червоного Прапору Південного оперативного командування про визнання права на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 54-місячного грошового забезпечення за останньою посадою на день звільнення з військової служби, у складі грошового забезпечення, визначеного ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», стягнення одноразової грошової допомоги у розмірі 54-місячного грошового забезпечення за останньою посадою на день звільнення з військової служби - 17.07.1997 року, у складі грошового забезпечення, визначеного ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей».
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 02.11.2007 року позов ОСОБА_2 задоволено.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12.11.2009 року встановлено спосіб і порядок виконання рішення суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Штабу Ордена Червоного Прапору Південного оперативного командування про визнання права та стягнення одноразової грошової допомоги шляхом визначення грошової суми, яка підлягає стягненню за виконавчим документом, враховуючи довідку, видану Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області від 23.01.2007 року про розрахунок пенсії ОСОБА_2, яка складається із сум грошового забезпечення за останньою штатною посадою на день звільнення з військової служби, у відповідності з якою 54-місячне грошове забезпечення ОСОБА_2 за останньою посадою на день звільнення з військової служби, у складі грошового забезпечення, визначеного ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» складає 92 424,78 грн. та стягнення на користь ОСОБА_2 одноразову грошову виплату у розмірі 54-місячне грошове забезпечення за останньою посадою на день звільнення з військової служби - 17.07.1997 року у складі грошового забезпечення, визначеного ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» з урахуванням раніше виплаченої суми, що складає 92 424,78 грн. з Міністерства оборони України.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 05.10.2011 року скасовано ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 12.11.2009 року та відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Постановою апеляційного суду Одеської області від 05.10.2011 року скасовано постанову Приморського районного суду м. Одеси від 02.11.2007 року та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2
17.02.2012 року представником Південного оперативного командування, Міністерства оборони України була подана заява про поворот виконання судового рішення в порядку ст. 265 КАС України.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 11.03.2014 року у задоволенні заяви представника Південного оперативного командування, Міністерства оборони України відмовлено.
21.05.2014 року представник Південного оперативного командування подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду.
Апелянт зазначає, що вказана ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 11.03.2014 року.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст. 265 КАС України, питання про поворот виконання судового рішення вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши судове рішення (визнавши його нечинним або таким, що втратило законну силу), він закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або відмовляє у задоволенні адміністративного позову чи задовольняє позовні вимоги у меншому розмірі.
У випадках, встановлених частиною першою цієї статті, суд, ухвалюючи нове судове рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим судовим рішенням або визначити інший спосіб і порядок здійснення повороту виконання.
В свою чергу, ст. 266 КАС України встановлені особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ.
Так, поворот виконання постанови про відшкодування шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, постанови про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також постанови про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Судом першої інстанції було встановлено, що постановою Приморського районного суду м. Одеси від 02.11.2007 року, скасованою постановою апеляційного суду Одеської області від 05.10.2011 року, було визнано за позивачем право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 54-місячного грошового забезпечення за останньою посадою на день звільнення з військової служби - 17.07.1997 року, у складі грошового забезпечення, визначеного ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», а також стягнуто одноразову грошову допомогу у розмірі 54-місячного грошового забезпечення за останньою посадою на день звільнення з військової служби - 17.07.1997 року, у складі грошового забезпечення, визначеного ч. 2 ст. 9 Закону України «Про соціальний захист і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» з урахуванням раніше виплаченої суми.
У заяві про поворот виконання рішення представник Південного оперативного командування та Міністерства оборони зазначив, що вказана постанова суду була виконана відповідачем, та згідно платіжного доручення № 9894 від 18.05.2011 року позивачу перераховано кошти у сумі 92424,78 грн. Крім того, Міністерством оборони було перераховано виконавчий збір в сумі 9242,48 грн.
Зважаючи на зазначене, у заяві ставилось питання про поворот виконання постанови Приморського районного суду м. Одеси від 02.11.2007 року шляхом стягнення з позивача на користь Міністерства оборони України 101667,26 грн.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що в даному випадку постанова Приморського районного суду м. Одеси від 02.11.2007 року, про поворот виконання якої ставиться питання Південним оперативним командуванням, не була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях чи підроблених документах.
Таким чином, із зазначеного судового рішення не вбачається обставин, які дають підстави для повороту їх виконання.
В свою чергу, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання апелянта на те, що оскільки предметом позовних вимог було саме визнання за позивачем права на отримання одноразової грошової допомоги та її стягнення, що за своїм змістом не відноситься до відшкодування шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, то особливості повороту виконання рішення, визначені ст. 266 КАС України не підлягають застосуванню.
Як вбачається з матеріалів справи, скасована постанова Приморського районного суду м. Одеси від 02.11.2007 року стосувалась присудження грошового утримання у відносинах публічної служби, а тому, в даному випадку підлягають застосуванню саме положення ст. 266 КАС України, згідно яких, поворот виконання рішення суду допускається лише у разі, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
Зважаючи на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 199, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Південного оперативного командування залишити без задоволення, а ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 11 березня 2014 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: А.В. Бойко
Судді: Т.М. Танасогло
О.В. Яковлєв