Дата документу Справа № 324/1/14-к
Єдиний унікальний №324/1/14-к Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-кп/778/863/14 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія ч. 3 ст. 185, 190 ч.2 КК України
20 серпня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області в складі:
головуючого ОСОБА_3
суддів ОСОБА_4 , ОСОБА_2
при секретарі ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
розглянула в м. Запоріжжя у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Пологівського районного суду Запорізької області від 26 червня 2014 року, яким обвинуваченого
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Оріхів Запорізької області, громадянина України, освіта середня, неодруженого, не працюючого, раніше судимого:
1) 13.03.2012 р. Оріхівським районним судом Запорізької області за ст. 164 ч.1 КК України до 80 годин громадських робіт,
2) 14.03.2013 р. Оріхівським районним судом Запорізької області за ст.389 ч.2 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;
3) 30.07.2013 р. Оріхівським районним судом Запорізької області за ст. 164 ч.2 КК України до 2 років та 6 місяців обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік, ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 06.02.2014 р. звільнення від відбуття покарання відносно засудженого ОСОБА_7 було скасовано і він був направлений в місця обмеження волі згідно вироку Оріхівського районного суду Запорізької області від 30.07.2013 р. до Дружелюбівського виправного центру УДПтС України в Запорізькій області (№1) прибув 01.03.2014 року і з цього часу відбуває покарання у виді обмеження волі, прож. АДРЕСА_1 ,
засуджений за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі;
за ч.3 ст. 15-ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;
за ч.2 ст. 190 КК України на 1 рік позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст. ст. 71, 72 КК України до призначеного покарання за даним вироком частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Оріхівського районного суду Запорізької області від 30.07.2013 р. та остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 9 місяців позбавлення волі.
Початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі засудженим ОСОБА_7 рахувати з моменту його фактичного затримання у зв'язку з виконанням даного вироку після набрання ним законної сили.
Вказаним вироком також засудженні обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , вирок у відношенні яких ніким не оскаржується.
Вирішена доля речових доказів.
Згідно з вироком суду, 04.11.2013 р. приблизно о 23-00 год., вступивши в попередню змову ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , проникли через паркан на огороджену територію механізованого загону № НОМЕР_1 ТОВ «Україна нова», яка розташована за адресою: Пологівський район, с.Пологи, пров. Ювілейний. 25. Знаходячись на території вищевказаного товариства, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 за допомогою гайкових ключів почали знімати два колеса з тракторного причепу 2ПТС-4. до яких входять по одній шині 9.00/16 на диск з приичепу 2ПТС-4 на 8 шпильок вартістю 625 грн. за кожну та по одному металевому диску на шину 9.00/16 з причепу 2ПТС-4 на 8 шпильок вартістю 262,5грн. за кожний. Після цього, вони їх винесли за межі вказаної території, де заволоділи даними колесами, скоївши таким чином крадіжку вказаного майна. Своїми діями ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 спричинили ТОВ «Україна нова» матеріальні збитки на загальну суму 1775грн.
08.11.2013 р. приблизно о 23-40 год., вступивши в попередню змову ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , повторно, проникли через паркан на огороджену територію механізованого загону № НОМЕР_1 ТОВ «Україна нова», яка розташована за адресою: Пологівський район, с.Пологи, пров.Ювілейний, 25. Знаходячись на території вищевказаного товариства, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 за допомогою гайкових ключів почали знімати дві металеві ступиці на 8 шпильок з причепу 2ПТС-4, вартість кожної складає 292,5грн. Після цього, вони винесли їх за межі вказаної території, скоївши таким чином крадіжку вказаного майна. Своїми діями ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 спричинили ТОВ «Україна нова» матеріальні збитки на загальну суму 585 грн.
Продовжуючи свій злочинний намір, 12.11.2013 р. приблизно о 00-45 год., вступивши в попередню змову ОСОБА_8 разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , повторно, проникли через паркан на огороджену територію механізованого загону №2 ТОВ «Україна нова». Знаходячись на території вищевказаного товариства, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_7 намагалися здійснити крадіжку за допомогою гайкових ключів редуктора привода з ПРТ-7 вартістю 1625грн., однак вони не довели свій умисел до кінця, так як втрутилися співробітники ТОВ «Україна нова».
Крім цього, ОСОБА_7 12.11.2013 р. приблизно о 04-00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи повторно, знаходячись на території домоволодіння АДРЕСА_2 , взяв з дозволу законного власника ОСОБА_10 для здійснення телефонного дзвінка її мобільний телефон марки «Samsung GT-Е1282Т» вартістю 168грн., з картою пам'яті марки «Silicon Power» об'ємом 2 Гб вартістю 65 грн. та сім-картою оператора «МТС» вартістю 10 грн., який в подальшому незаконно привласнив, чим спричинив останній матеріального збитку на загальну суму 243 грн.
В апеляції обвинувачений ОСОБА_7 , не оспорюючи обставин справи, доведеність вини та юридичну кваліфікацію дій, просить вищезазначений вирок у відношенні нього змінити в частині призначеного покарання, застосувати ст.. 69 КК України та призначити покарання у вигляді обмеження волі, посилаючись на те, що вину визнав у повному обсязі, усвідомив все скоєне.
Заслухав доповідь судді, прокурора, який вважає вирок суду законним та обґрунтованим; перевіривши матеріали справи, колегія судів не вбачає підстав до задоволення апеляції.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_7 у скоєнні злочину зазначеного у вироку, засновані на доказах досліджених у судовому засіданні, і є обґрунтованими.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_7 , у судовому засіданні повністю визнав себе винним, дав показання по суті пред'явленого йому обвинувачення, в зв'язку з чим, на підставі ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, відносно фактичних обставин справи, оскільки вони учасниками судового розгляду не оспорювалися. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд дав правильну оцінку дослідженим доказам, належним чином мотивував у вироку свої висновки та правильно кваліфікував дії ОСОБА_7 за ст. 185 ч. З КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище; за ст. ст. 15 ч.З, 185 ч.З КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у сховище; за ст.190 ч.2 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.
Доведеність вини й кваліфікація дій обвинуваченого ніким з учасників провадження не оспорюється.
Покарання обвинуваченому ОСОБА_7 суд призначив у відповідності з положеннями Загальної частини КК України у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, яка передбачає відповідальність за скоєні ним злочини. При цьому суд врахував ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, дані про особу винного, обтяжуючи та пом*якшуючи покарання обставини.
Обставин для застосування ст.69 КК України, при призначенні покарання обвинуваченому, не встановлено.
З урахуванням викладеного, а також фактичних обставин справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції достатньо обґрунтував свої висновки про те, що виправлення і перевиховання ОСОБА_7 можливо лише в ізоляції його від суспільства.
Порушень кримінального процесуального законодавства, які тягнуть скасування або зміну вироку суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи, не встановлено.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів
апеляцію обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Пологівського районного суду Запорізької області від 26 червня 2014 року у відношенні обвинуваченого ОСОБА_7 - без змін.
Головуючий
судді