Справа № 265/7094/13-а
Провадження № 2-а/265/6/14
21 серпня 2014 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді - Козлова Д. О.,
при секретарі - Скоробогатько Г. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Праці та Соціального Захисту Населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 1859,19 грн., -
13 травня 2010 року позивачка звернулась до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя в порядку цивільного судочинства із вимогами про зобов'язання відповідача здійснити їй перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
У подальшому ОСОБА_1 уточнила свої позовні вимоги, та, відмовившись від поновлення їй строку позовної давності, просила суд стягнути з відповідача суму допомоги по утриманню дитини до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 1859,19 грн.
Рішенням від 29 липня 2010 року Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя в порядку цивільного судочинства у задоволенні заявлених вимог ОСОБА_1 відмовив.
Постановою Апеляційного суду Донецької області від 17 жовтня 2011 року в порядку адміністративного судочинства було позовні вимоги ОСОБА_1 частково задоволенні шляхом зобовязання Управління Праці та Соціального Захисту Населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради виплатити недонараховану та недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
11 вересня 2013 року Ухвалою Вищого Адміністративного Суду України в порядку адміністративного судочинства рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 29 липня 2010 року та Постанова Апеляційного суду Донецької області від 17 жовтня 2011 року були скасовані з передачею справи на новий розгляд суду першої інстанції.
25 вересня 2013 року справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПСЗН Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя, як адміністративним судом, в порядку адміністративного судочинства була прийнята до провадження.
22 липня 2014 року зазначена адміністративна справа на підставі закінчення повноважень судді Гноєвого С. С. була автоматично розподілена на розгляд судді Козлову Д. О.
23 липня 2014 року адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 була прийнята до провадження судді Козлова Д. О.
В судове засідання позивачка, ОСОБА_1, не з'явилась, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, надавши суду заяву з проханням вирішити справу за її відсутності, задовольнивши при цьому заявлені нею позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача, яка діє на підставі довіреності, Борисенко Н. О., в судовому засіданні вважала, що позивачкою було пропущено передбачені законом строки звернення до адміністративного суду із позовом.
Суд, вивчивши матеріли справи, прийшов до висновку, що вказана позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду, враховуючи наступне.
На момент подання 13 травня 2010 року позову ОСОБА_1 до суду діяла редакція п. 2 ч. 1 ст. 15 ЦПК України (з 10 березня 2010 року), за якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них.
Натомість п. 3 ч. 1 ст. 18 КАС України (в редакції з 10 березня 2010 року) було виключено, за яким передбачалось, що місцевим загальним судам як адміністративним судам були підсудні усі адміністративні справи у спорах фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
При цьому на підставі Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції з 30 липня 2010 року) ч. 1 ст. 18 КАС України було доповнено п. 4, за яким передбачалось, що місцевим загальним судам як адміністративним судам були підсудні усі адміністративні справи щодо спорів фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Натомість зазначений вище п. 2 ч. 1 ст. 15 ЦПК України (в редакції з 30 липня 2010 року) був виключений.
До того ж на підставі Рішення Конституційного Суду України від 9 вересня 2010 року № 19-рп/2010 було визнано неконституційними зміни, що набули чинності 10 березня 2010 року, якими було виключено п. 3 ч. 1 ст. 18 КАС України, а також було визнано неконституційним п. 2 ч. 1 ст. 15 ЦПК України (в редакції від 10 березня 2010 року).
Однак за Законом України від 2 грудня 2010 року «Про внесення змін до розділу XII «Прикінцевих положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами», що набув чинності 30 грудня 2010 року, було визначено, що передача до юрисдикції адміністративних судів та вилучення із цивільної юрисдикції спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них, проводиться після набрання чинності Законом України від 2 грудня 2010 року. При цьому у вказаному Законі зазначено, що місцеві загальні суди у справах щодо таких спорів (в яких провадження було відкрито в порядку цивільного судочинства) закривають провадження за правилами Цивільного процесуального кодексу України та розглядають їх як відповідні адміністративні суди у порядку адміністративного судочинства, а апеляційні скарги щодо таких спорів, які подані до апеляційних судів в порядку цивільного судочинства до дня набрання чинності Законом України від 2 грудня 2010 року, провадження за якими не відкрито, розглядаються цими апеляційними судами у порядку адміністративного судочинства.
Таким чином адміністративний суд дійшов того, що за Законом України від 2 грудня 2010 року «Про внесення змін до розділу XII «Прикінцевих положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо передачі справ, пов'язаних із соціальними виплатами» місцеві загальні суди у справах щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, в яких провадження було відкрито в порядку цивільного судочинства, продовжують у подальшому розгляд вказаних справ вже як відповідні адміністративні суди та в порядку адміністративного судочинства.
Суд також зазначає, що відповідно до положень ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Враховуючи зазначене суд відзначає, що за положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 99 КАС України (в редакції на момент подання до суду позову ОСОБА_1, тобто на момент вчинення відповідної процесуальної дії) адміністративний позов міг бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. А для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Також на підставі ч. 3 ст. 100 КАС України (в редакції на момент подання до суду позову ОСОБА_1) зазначалось, що позовні заяви приймались до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.
При цьому на підставі Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 було визнано такими, що відповідають Конституції, положення ч. 2 ст. 99 КАС України щодо скорочення процесуальних строків звернення громадян до суду.
До того ж згідно до п. 11 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України від 16 березня 2012 року № 4 «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статей 39, 48, 50, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зазначено, що вимоги про нарахування та проведення виплат суб'єктом владних повноважень є публічно-правовими вимогами, а не цивільно-правовими. У зв'язку з цим до таких вимог правила позовної давності, встановлені главою 19 Цивільного кодексу України, не застосовуються. З огляду на викладене під час вирішення питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду судам необхідно керуватися нормами ст. 99 КАС України.
У подальшому положення ст. 100 КАС України були змінені, внаслідок чого було визначено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. При цьому позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Виходячи з положень ч. 2 ст. 5 КАС України, за якими провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи, Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя, як адміністративний суд, на стадії розгляду справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 1859,19 грн. встановив, що позивачкою було пропущено річний строк звернення до адміністративного суду із вказаним позовом.
Так ОСОБА_1 порушує питання про відновлення її порушених прав у період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а з позовом до суду остання звернулась 13 травня 2010 року, тобто за минуванням майже трьох років.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивачу надавалась щомісячна допомога по догляду за дитиною до досягнення 3-х років, починаючи з квітня 2007 року.
Суд також зазначає, що виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку є періодичними щомісячними платежами, тому суд встановив, що ОСОБА_1 повинна була бути обізнаною про порушення своїх прав за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, однак подала позов лише в травні 2010 року. Натомість підстав для поновлення строку для подання позову ОСОБА_1 до адміністративного суду за матеріалами справи суд не вбачає.
Тому, виходячи зі змісту норм, закріплених у ст. ст. 99, 100 КАС України (в редакціях на час вчинення відповідної процесуальної дії та розгляду справи відповідно), наданих роз'ясненнях ВАСУ та КСУ, а також положень Закону України від 2 грудня 2010 року, вбачається, що позивачка пропустила річний строк звернення до адміністративного суду за заявленими нею позовними вимогами (за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року) про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
На підставі п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Таким чином, з урахуванням наведеного, оскільки позивачем строк звернення до суду з адміністративним позовом пропущений, бо протягом річного строку позивач, коли повинен був дізнатися про порушення своїх прав, не звернувся до суду, та оскільки на підставі поданої заяви та доданих до неї матеріалів суд не знаходить підстав для поновлення цього строку, то враховуючи, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час розгляду справи, позовна заява ОСОБА_1 про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст. ст. 5, 99, 100, 155 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Праці та Соціального Захисту Населення Орджонікідзевського району Маріупольської міської ради про стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в сумі 1859,19 грн. - залишити без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя