Справа № 214/8499/13-ц Головуючий в І інстанції
Категорія 44 (1) Ан О. В.
№ 22-ц/774/1084/К/14 Доповідач - Соколан Н.О.
20 серпня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого судді: Соколан Н.О.,
суддів: - Бондар Я. М., Зубакової В. П.
при секретарі: - Булах К. А.
за участю: представника відповідача ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_5 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - Відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Саксаганського РВ Криворізького МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, про усунення перешкод в здійсненні права власності, визнання особи такою, що втратила право на проживання в житловому помешканні, виселення та зняття з реєстраційного обліку,-
В листопаді 2013 року ОСОБА_6 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_7, третя особа: відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Саксаганського РВ Криворізького МУ ГУМВС України в Дніпропетровській області, про усунення перешкод в здійсненні права власності, виселення та зняття з реєстраційного обліку. В обґрунтування своїх вимог зазначила, що на підставі свідоцтва про право власності, яке зареєстроване у встановленому законі порядку, вона є власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Квартиру вона придбала на прилюдних торгах з реалізації арештованого нерухомого майна, однак згодом було встановлено, що в квартирі також мешкає відповідач ОСОБА_7 Оскільки вона є власником к вказаної квартири, проживання чужих їй осіб перешкоджає їй користуватися власністю. Тому, уточнивши вимоги, просила визнати ОСОБА_7 таким, що з моменту продажу квартири втратив право на користування нею та усунути перешкоди в користуванні належною їй власністю, виселити відповідача та скасувавши його реєстрацію.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 березня 2014 року позовні вимоги задоволені, усунуто перешкоди у здійсненні ОСОБА_6 права власності майном - квартирою АДРЕСА_1 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, визнано ОСОБА_7 таким, що втратив право на проживання та користування житловим помешканням - квартирою АДРЕСА_1 в м. Кривому Розі, виселивши його з вказаного житлового помешкання та відмінивши його реєстрацію в квартирі АДРЕСА_2.
В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_5 ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову. Вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, не повідомивши відповідача належним чином про час слухання справи та не надав їм можливості ознайомитись з матеріалами справи. Крім того, судом не взято до уваги фактичні обставини справи. Зокрема, суд не перевірив законність вселення позивачки в спірну квартиру та не взяв до уваги той факт, що відповідач не має кредитних зобов'язань, які б стали підставою для його виселення із помешкання.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції під час розгляду справи, за результатами проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна ОСОБА_6 було придбано квартиру АДРЕСА_3. Право власності на квартиру зареєстровано свідоцтвом від 14.08.2013 року, посвідченим приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстрованим в реєстрі за №183. Зазначене свідоцтво зареєстроване в Державному реєстру речових прав на нерухому майно за №133086812110, що підтверджено витягом №7973990 від 14.08.2013 року
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_6 правомірно набула право власності житло, а тому, у відповідності до вимог ст. 391 ЦК України, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні нею права користування та розпорядження своїм майном.
Колегія суддів погоджується з таким висновком з наступних підстав.
Відповідно до п.8 ч. 1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у зв'язку зі зверненням стягнення на майно за зобов'язаннями власника. Підставою припинення права власності є проведене відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на нерухоме майно боржника шляхом продажу його з прилюдних торгів, тобто право власності на спірну квартиру у ОСОБА_9 припинилося.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно п. 2.2. Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів реалізації арештованого нерухомого майна прилюдні торги - це продаж майна, за яким його власником стає покупець, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну. Відповідно до п. 1.1. Тимчасового положення прилюдні торги це продаж майна, на яке звернуто стягнення відповідно до чинного законодавства. Продавцем при цьому відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" є державна виконавча служба в особі спеціалізованої організації, що організовує і проводить ці прилюдні торги. За результатами торгів, по суті, укладається договір купівлі-продажу між організатором торгів та його переможцем, який оформляється у вигляді протоколу проведення торгів та акту проведення прилюдних торгів, що складається державним виконавцем і затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, на підставі яких нотаріусом видається свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.
Відповідно до п. 27 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року № 703 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно", документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно є: свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку про відсутність підстав вважати, що ОСОБА_6 набула право власності у порушенням встановленої чинним законодавством процедури. В порушення вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України, відповідачем судам першої та апеляційної інстанції не надано належних доказів щодо незаконності проведеної процедури набуття майна позивачем. Тому доводи апеляційної скарги щодо незаконності позовних вимог є безпідставними, оскільки відповідач не навів посилань на обставини, на які він посилався як на підставу своїх заперечень проти позовних вимог.
Посилання апеляційної скарги на те, що відповідач та його представник не були належним чином повідомлені про слухання справи та не змогли ознайомитися з матеріалами справи, колегія суддів вважає необґрунтованими. Як вбачається з матеріалів справи, вона слухалась тривалий час, однак відповідач та його представник не скористались правом, наданим ст. 27. ЦПК України та не ознайомились з матеріалами цивільної справи. Доводи апеляційної скарги щодо неврахування непідписаної заяви від імені представника відповідача про відкладення справи колегію суддів не може бути прийнято до уваги.
Згідно зі ст. 405 ЦК України, яка регламентує положення житлового сервітуту колишніх членів сім'ї власника житла та підстави збереження житлових прав цих осіб, члени сім'ї власника житла зберігають право на користування цим житлом саме на період, коли зберігається право власності певної особи на це житло. Зі змісту цих правових норм, які регулюють обсяг житлових прав члена колишнього власника, випливає, що право члена сім"ї власника квартири ОСОБА_7. користуватися цим житлом існує лише за наявності у власника ОСОБА_9 права приватної власності на це майно. Тому доводи апеляційної скарги щодо відсутності кредитних зобов'язань, які б стали підставою для його виселення із помешкання, на думку колегії суддів, не заслуговують на увагу.
Таким чином, суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду.
Отже, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 212-215 ЦПК України, в достатньо повному обсязі встановив права та обов'язки сторін, що беруть участь у справі, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку і ухвалив обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам закону, а тому апеляційна скарга підлягає відхиленню.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, ст. ст. 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 12 березня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді: