Справа № 215/4664/14-к
1-кп/215/481/14
Вирок
ІМЕНЕМ УКРАїНИ
21.08.2014 року Тернівський районний суд м.Кривого Рогу
в складі: головуючого, судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 в м. Кривому Розі кримінальне провадження № 12014040760001497 щодо кримінального правопорушення відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Вільхове, Ульянівського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не пербуваючого у шлюбі, електрогазозварювальника ТОВ «ТПК Памір», має на утриманні малолітню дитину 2012 р.народження, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 -
за ст. 164 ч.1 КК України,-
Рішенням Тернівського районного суду № 2-1821 від 06.04.2007 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с.Вільхове Ульянівського району Кіровоградсбкої області, був зобов'язаний виплачувати аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1\4 частини від усіх видів його доходів, але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму, до повноліття дітей на користь матері дитини - ОСОБА_6 , починаючи стягнення з 27.03.2013 року.
З 30.09.2013 року ОСОБА_4 , діючи з метою невиконання рішення суду про стягнення аліментів на утримання дитини, незважаючи на неодноразові попередження державного виконавця про працевлаштування, необхідності виконання своїх обов'язків і можливості притягнення до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини, аліменти не виплачував і ніякої іншої матеріальної допомоги на утримання дитини не надавав. В Тернівському районному центрі зайнятості на обліку з приводу працевлаштування не перебуває.
Згідно до п.10 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» зі змінами від 09.03.2011 року розмір щомісячних виплат розраховувався державним виконавцем, виходячи із середнього розміру заробітної плати по даній місцевості. Період злісного ухилення ОСОБА_4 від сплати аліментів складає 8 місяців - з 29.10.2013 року по 27.06.2014 року та заборгованість складає 7725,80 гривень.
Державним виконавцем ОСОБА_4 неодноразово попереджався про необхідність працевлаштування, виконання своїх обов'язків, а також про притягнення до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини. Однак, ОСОБА_4 , належних висновків не зробив, на попередження державного виконавця не реагував, ніяких заходів, направлених на погашення заборгованості по виплаті аліментів не вживав та продовжував злісно ухилятись від сплати аліментів.
Ухилення ОСОБА_4 від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини привело до утворення заборгованості по аліментах на адресу матері дитини - ОСОБА_6 , яка станом на 27.06.2014 року - склала 7725,80 гривень, що згідно Закону України "Про виконавче провадження" зі змінами від 09.03.2011 року перевищує суму сукупно нарахованих відповідних платежів за 6 місяців, яка за станом на 27.06.2014 року складає 5862,42 гривень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав повністю, у скоєному злочині розкаявся, пояснив, що не сплачував аліменти оскільки ніде не працював та має на утриманні малолітню дитину. в теперішній час він працевлаштувався та буде виплачувати заборгованість по аліментам.
Учасники судового процесу не заперечують визнати недоцільним дослідження доказів відносно тих обставин справи, які ніким не оспорюються.
Обвинувачений ОСОБА_4 не оспорює фактичні обставини справи, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не має сумнівів у добровільності його позиції.
Судом роз'яснено обвинуваченому правила ст.349 ч.3-4 КПК України, про те, що в цьому разі він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає обвинуваченого винним в кримінальному правопорушенні за ст.164 ч.1 КК України за ознаками злісного ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Призначаючи покарання, суд враховує, що ОСОБА_4 раніше не судимий, у скоєному злочині розкаявся, за місцем мешкання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину 2012р.народження. З урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого, суд вважає необхідним та достатнім призначити обвинуваченому покарання у вигляді обмеження волі, зі звільненням від покарання з іспитовим строком відповідно до ст.ст.75, 76 КК України.
Керуючись ст. ст.373-376 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні та призначити покарання за ст.164 ч.1 КК України - один рік обмеження волі.
На підставі ст.ст.75, 76ч.1 п.2,3 КК України ОСОБА_4 від покарання звільнити з іспитовим строком на 1 рік, зобов'язавши не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський районний суд м.Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку за виключенням підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися відповідно до положень ст.349 ч.3 КПК України.